Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Інформаційний простір призводить до переходу значної частини суспільства до стану теленаркоманії, віртуальної залежності”. Суспільство 4 · с. 4сторінка оригіналу ↗

Як виховують медіа, або Морально-етичні проблеми інформаційної безпеки дітей

Слово Просвіти, №25 за 2013 рік

Закінчення. Початок на стор. 1 Неодноразово для реклами алкогольних напоїв використовується зображення молодих, успішних, привабливих людей, які під час відпочинку розпивають алкогольні напої, нав’язуючи споживачам не тільки продукцію, а й певний спосіб поведінки в суспільстві — відпочинок із обов’язковим споживанням алкогольних напоїв. При цьому, за даними ВООЗ, Україна є абсолютним лідером серед 40 країн Європи за кількістю підлітків 11—15 років, які регулярно вживають алкоголь. Загалом близько 40 % українських підлітків від 14 до 18 років вживають алкоголь, на другому місці Ізраїль — 28 %. Росія посідає 15 місце. Слід зазначити, що Національна комісія здійснює систематичний моніторинг дитячого мовлення на загальнонаціональних телеканалах. Результати аналізу моніторингу свідчать, що присутність дитячих телепрограм у сітці мовлення не завжди виступає показником доступності цього контенту для юних глядачів. Зокрема найбільша щільність трансляції дитячих передачі фільмів припадає на часовий відрізок із 4 до 8 години ранку. У вечірній прайм-тайм програми, призначені молодшим школярам і дошкільникам, на українських телеканалах майже не транслюються. Таким чином, дошкільники й молодші школярі після шостої години вечора змушені дивитися телепродукт, орієнтований на дорослих споживачів. Крім того, дитячих програм власного виробництва на загальнонаціональних каналах обмаль. Необхідно відзначити домінування мультфільмів над програмами. Національною комісію неодноразовано встановлено порушення вимог статей 6, 28, 62 Закону України “Про телебачення та радіомовлення” (використання брутальних слів і висловів), трансляцію жартів і анекдотів на сексуальні теми в денний час в ефірі радіопростору. Такі порушення є викликом мовленнєвого етикетного лексикону молодої людини. Необхідно констатувати домінування інформації з елементами жорстокості, насильства в інформаційному просторі, що формує таке явище, як медіа-насильство, формами якого є: •пропаганда і заклики до насильства, зокрема й на етичному ґрунті; •деталізація (“смакування”) насильства — і дій кривдника, і страждань жертви; •позиціонування насильства як норми повсякденного життя (наприклад, створення позитивного образу жорстокого, але справедливого героя); •демонстрація технології кримінальних злочинів (виготовлення зброї, приготування наркотичних сумішей у домашніх умовах тощо); • пропагування терпимості до насильства й, отже, “розмивання” настанов на боротьбу з ним, протидію йому тощо. Таке медіа-насильство розглядається як форма психологічного тиску на думки, емоції, почуття індивідів, навчання і примушування їх у певний спосіб думати, відчувати, чинити та боятися чогось, а також підштовхування їх до певних висновків і поведінки. За результатами моніторингу Центром науково-освітніх інновацій і моніторингу одного з центральних каналів українського телебачення за 7 год. ефіру зафіксовано: 17 сцен убивств (понад 7 % часу), 11 сцен насильства (майже 5 %), 3 еротичні сцени (близько 1,5 %), 3 рекламні ролики Інтернет-ігор (близько 1,5 %), що складає понад 2 години телевізійного ефіру. Дані соціологічного дослідження кандидата психологічних наук О. Дроздова (Інститут психології ім. Г. С. Костюка НАПН України) свідчать, що 58 % молоді прагнуть копіювати поведінку телегероїв, здебільшого з іноземних фільмів, а 37,3 % молоді готові вчинити протиправні дії, беручи приклад із телегероїв. Автори дослідження, проведеного у 80-х роках у США серед засуджених злочинців, оприлюднили такі факти: 63 % засуджених злочинців заявили, що вони скоїли злочин, копіюючи телевізійних героїв, а 22 % перейняли з телефільмів “технологію” злочину. Усе це обумовлює високий рівень злочинності у суспільстві, зокрема й серед підлітків. За інформацією МВС України, зареєстровано злочинів, учинених неповнолітніми або за їх участю 2009 року — 15 44 5; 2010-го —173 42; 2011-го — 17 846; станом на 20.11.2012 року — 14 238. На підставі експертних досліджень, проведених 2012 року Національною комісією, можна констатувати, що дедалі більш орієнтованими на насильство стають комп’ютерні ігри. Сфера відеоігор щорічно приносить прибуток у 10 млрд доларів США. У щорічному звіті, опублікованому Національним інститутом ЗМІ та сім’ї, наголошується, що в деяких відео іграх уже присутні сцени канібалізму. За повідомленнями Американської асоціації з психології більшість досліджень, що стосуються насильства і відеоігор, сходяться в наявності певного зв’язку між дитячою агресивною поведінкою та комп’ютерними іграми з елементами насильства. Такі дослідження демонструють, що злочинці, які вчиняють насильство у відеоіграх, у 73 % випадків залишаються безкарними. А це загалом вчить молодь використовувати насильство як ефективний метод вирішення проблем. В умовах інформаційного суспільства, що розвивається, Інтернет-простір наразі посідає найголовніше місце у процесі соціалізації підлітків. За результатами дослідження Інституту соціальної та політичної психології Національної академії педагогічних наук України, що охопило понад 2 800 учнів, більшість школярів (86 %) користуються Інтернетом майже щодня та лише 4 % із них не користуються Інтернетом узагалі. При цьому в середньому на добу молодь витрачає на користування Інтернетом 4 години. Як стверджують психологи, в учнів від користування Інтернетом виявляється чітка тенденція на отримання задоволення і меншою мірою на становлення розуміння сутності Інтернет-контенту, мети його поширення, підтексту, формування вміння відбирати й оцінювати контент. Під час проведення дослідження взаємодії школярів з Інтернетом, науковці констатують факт надмірної довіри до Інтернету серед учнівської молоді. Зокрема діти постійно наражаються на небезпеку, коли залишають свій номер мобільного телефону (46 %), домашню адресу (36 %), особисті фото (51 %) або спілкуються з абсолютно незнайомими людьми, які можуть їх образити, принизити, ошукати, нашкодити морально чи фізично. На думку психологів, інформаційний простір призводить до переходу значної частини суспільства до стану теленаркоманії, віртуальної залежності, коли потреба перероджується в бездумну звичку — в навик. Фахівці ДУ “Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України” стверджують, що кожна п’ятнадцята особа (6,54 %), яка має досвід роботи в Інтернеті, набуває залежності від нього вже в підлітковому віці. За цим показ-

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин