Без мови немає нації! · с. 1сторінка оригіналу ↗
ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ КУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ ТИЖНЕВИК 25 (921), 22—28 червня 2017 Звернення учасників круглого столу «НАТО і національна безпека України: минуле, сьогодення і майбутнє» ПОЗИЦІЯ ЕММИ ШАПОВАЛОВОЇ
Слово Просвіти, №25 за 2017 рік
Президенту України Петру ПОРОШЕНКУ Голові Верховної Ради України Андрію ПАРУБІЮ Прем’єр-міністру України Володимиру ГРОЙСМАНУ
Вітаємо стратегічне рішення Верховної Ради України щодо затвердження мети набуття Україною членства в НАТО, яке відповідає настроям українського народу щодо гарантування національної безпеки.
Враховуючи те, що вже четвертий рік триває російсько-українська війна, і український народ поніс численні втрати, вважаємо це рішення запізнілим. Його відсутність породжувала хитання всередині влади, проте, сподіваємося, відтепер Закон підтримають усі політичні сили. Запізніле рішення — втрата часу по гармонізації безпекової політики в законах України.
Важливо не зупинятися на досягнутому. Зрештою, стратегічна визначеність вимагає від Президента України, РНБОУ приведення у відповідність до вимог чинного закону таких важливих документів, як Стратегія національної безпеки, Воєнна доктрина, Стратегічний оборонний бюлетень. Важливо імплементувати ці рішення в Річну національну програму під егідою Комісії Україна—НАТО на 2017 рік.
Чітке формулювання мети, відновлення пріоритету на вступ до НАТО, вимагають відповідного інституційного забезпечення. Офіс віце-прем’єр-міністра України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції є частиною вирішення проблеми, проте важливо вибудувати струнку вертикаль організаційної системи, зокрема визначити відповідні підрозділи та призначити представників у всій владній вертикалі.
Громадські й політичні організації, які представляють учасники круглого столу, вважають, що нагальним завданням є необхідність підготовки та проведення загальноукраїнського референдуму щодо необхідності вступу країни до НАТО. Такий референдум повинен посилити легітимізацію рішення Верховної Ради України та унеможливити хитання щодо реалізації стратегічного курсу, позбавити Кремль аргументів на кшталт нав’язування українцям свого імперсько-колоніального вибору, посилити переговорну позицію української сторони з НАТО.
Керівництво держави має порушити перед НАТО питання про перехід відносин зі співробітництва на глибоку інтеграційну основу. Рішення дозволяє актуалізувати декларації Бухарестського саміту 2008 року
Президенту України Петру ПОРОШЕНКУ, Прем’єр-міністру України Володимиру ГРОЙСМАНУ голові міста Києва Віталію КЛИЧКУ
Минулого року Україна відзначила
160-річчя від дня народження і 100-річчя від дня смерті Івана Яковича Франка, велета духу, видатного ураїнського прозаїка, поета, драматурга, публіциста, перекладача, літературознавця, ученого, громадського і політичного діяча, доктора філософії (1893), дійсного члена Наукового товариства імені Т. Шевченка (1899), почесного доктора Харківського університету (1906).
Іван Франко упродовж більш ніж про підтвердження майбутнього членства України в НАТО в разі підтримки населення та відповідно до демократичних норм.
Із залученням необхідних ресурсів важливо реалізувати урядову Концепцію вдосконалення інформування громадськості про співробітництво України з НАТО на 2017—2020 роки, посилити діяльність у політичній, правовій, соціальній, економічній, безпековій, гуманітарній сферах життєдіяльності нації і держави, здійснюючи реальні, а не декларативні реформи.
Влада зобов’язана здійснити найрішучіші кроки на шляху вступу до НАТО, щоб гарантувати безпеку українському народу, унеможливити в майбутньому нові трагедії, подібні до нинішньої військової агресії Росії проти України, конституційну норму незалежності та суверенітету, згідно зі Статтею 1 Конституції України.
Ми, учасники круглого столу, звертаємося до громадян України, державної влади й органів місцевого самоврядування, до українців, які проживають за межами держави, підтримати стратегічний курс України на вступ до НАТО, даючи гідну відсіч внутрішнім “п’ятиколонникам” і колабораціоністам, які значною мірою є винуватцями нинішньої трагедії українського народу. Активізація ними істеричної москвофільської кампанії на послаблення ролі національно значущих рішень Верховної Ради України щодо єв-
40-літньої творчої активності залишив народові унікальну творчу спадщину письменника, філософа, економіста, історика, соціолога, політолога, етнолога і фольклориста, яка налічує кілька тисяч творів обсягом понад 100 томів. Науковий доробок у трьох десятках дисципліні нині є доктринальним для формування стратегії розвитку України. Іван Франко писав твори українською, польською, німецькою, російською, болгарською та іншими мовами, перекладав із 14 мов світу.
Делегати VII позачергового з’їзду
Товариства “Знання” України підтримують пропозиції письменників, науковців, освітян, діячів культури, представників інших верств громадськості до Президента України, Кабінету Міністрів України і Київської міської влади щодо роатлантичного вибору є продовженням курсу на руйнацію української державності. Цій зрадливій, запопадливій і ганебній політиці необхідно дати належну оцінку з боку громадянського суспільства, української влади.
Звертаємося до Українського народу із закликом, що в час існуючих для України загроз саме колективна форма безпеки, створена демократичними європейськими та північноамериканськими країнами, є найефективнішою і здатна бути, разом із нашою патріотичною відданістю Україні і жертовною працею заради її майбутнього, реальною гарантією життєдіяльності Нації і Держави.
Павло МОВЧАН,
голова ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка;
Георгій ФІЛІПЧУК,
співголова ГО Всеукраїнський Форум
“Українська альтернатива”,
академік НАПНУ;
Іван ЗАЄЦЬ,
перший заступник ГО “За Україну в НАТО”;
Сергій ДЖЕРДЖ,
голова Громадської Ліги Україна-НАТО;
Микола ГОЛОМША,
голова політичної партії “Патріот”;
Оксана ГРИГОР’ЄВА,
президент Молодіжного центру Атлантичної Ради України;
Євген ЛУПАКОВ, заступник голови
Спілки офіцерів України гідного вшанування генія України Івана Франка на виконання Указу Президента України № 727/2006 від 2006 р. щодо встановлення повноформатної монументальної композиції Іванові Франку у Києві без демонтажу погруддя у сквері його імені.
Пропонуємо вшанувати пам’ять І. Я.
Франка монументом, який би доповнив державотворчу монументалістику Києва і гідно поповнив Пантеон Великих Українців. Підтримуємо пропозиції встановити пам’ятник генію на перетині бульвару Тараса Шевченка та вулиці Володимирської, біля Національної академії наук України.
Звернення ухвалено на VII позачерговому з’їзді Товариства “Знання” України 9 червня 2017 року.
ЛЮБИТИ ГЕРОЯ
160 РОКІВ “ЩОДЕННИКУ”
ПРОЧИТАТИ НАТАЛКУ НІКУЛІНУ
10-11 НЕЙМОВІРНІ ЖИТЕЙСЬКІ ІСТОРІЇ
14-15
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
