З роси й води! · “Всі роботи художника — свідчення того, що Україна завжди була і є в його серці”. · с. 8сторінка оригіналу ↗
Монументальні задуми Анатолія Гайдамаки
Слово Просвіти, №25 за 2019 рік
Народний художник України, лауреат Шевченківської премії Анатолій Гайдамака зап7 росив на 807-літній ювілей до Національного центру української культури “Музей Івана Гончара” на відкриття своєї ювілейної виставки “Мрії на майбутнє” друзів, колег, поці7 новувачів свого мистецтва.
Привітання Анатолію Гайдамаці від Рефата Чубарова
Едуард ОВЧАРЕНКО Фото Георгія ЛУК’ЯНЧУКА З свою країну. — Анатолій Гайдамака вміє об’єднувати людей у часі й просW торі, він об’єднує світи, — переW конаний громадський і політичW ний діяч Ігор Ліховий. — Від ТиW хого океану до Адріатики він посW тавив своїх ангелів пам’яті й культурної спадщини багатьох народів світу і насамперед украW їнців. Дякую за те, що Ви вже зробили і обов’язково ще зробиW те. Закликаю всіх присутніх долуW читися до реалізації нездійснених проектів митця. Колишній директор НаціоW нального музею Тараса ШевченW ка Наталія Клименко у своєму виступі назвала Анатолія ВасиW льовича потужним активатором. А всі роботи художника — свідW чення того, що Україна завжди була і є в його серці. НайвидатніW ше, що він зробив, було на БульW варі Шевченка, 12 у Києві. Це експозиція, яка давала можлиW вість кожному зрозуміти, хто є Шевченко. І як було боляче митW цеві, коли експозицію знищували у 2013—2014 роках. Вона повинна бути відновлена. — Познайомився з Анатолієм Гайдамакою під час відзначення однієї з річниць Конотопської битви, — згадує лідер Меджлісу кримських татар Рефат Чубаров. — Говорили про ту сторінку украW їнської історії, коли українці та кримські татари об’єдналися. ЯкW би вони тоді пішли до кінця, то, можливо, історія склалася б поW іншому. Але не сталося. Ми знаєW мо, що історія не має умовного способу. Головне тепер не повтоW рювати помилок, які були 360 роW ків тому. Дай Боже у відповідальW ні роки, які ми зараз переживаєW мо, щоб не було серед нас тих люW
вертаючись до численних гостей, Анатолій ВасильоW вич зізнався, що, хоч як паW радоксально це звучить, але після Революції гідності влада почала його знищувати: і морально, і фіW зично. Не дали реалізувати багато проєктів, адже для можновладців головне — швидка нажива. КиївW ську міську адміністрацію в особі В. Кличка звинуватив у захопW ленні його майстерні. Також хуW дожник висловив сподівання на зміну ситуації на краще з прихоW дом нової влади. — Щасливий, що доводилося багато працювати з Анатолієм Гайдамакою, — зізнався відомий український політик Сергій ТаруW та. — Ми з ним пройшли і Крим, і Рим не лише в переносному, а й у прямому значенні. Адже мали спільні проекти на Кримському півострові, робили виставку у ВаW тикані. Експозиція показує, скільки в Анатолія Васильовича ще нереалізованих планів. Отож побажаємо для їхнього здійсненW ня ювілярові міцного здоров’я. Хочеться, аби держава врешті зрозуміла, що культура може об’єднувати людей, формувати духовність і залишати після себе красу. Представлені проєкти ісW торично символічні. Ними автор намагається зберегти нашу істоW рію і передати її нащадкам. Голова ВУТ “Просвіта” ім. ТаW раса Шевченка, лауреат ШевченW ківської премії Павло Мовчан назвав ювіляра останнім протуW беранцем українського села, яскW равим шістдесятником, який зуW мів повернути нам історичну пам’ять. Анатолій Гайдамака вже знайшов собі місце у списку безW смертних українців — тих, хто роW бив і нині творить українську доW лю. Аби всі задуми художника буW ли реалізовані, потрібна спільна справа кожного з нас. Ми повинW ні не лише відвоювати майстерW ню А. Гайдамаки, а відвоювати право художника в Україні, зміW нити ситуацію, коли майже всі митці в країні фактично жебраки. — Кожен з нас, хто приходить у цей світ, залишає в ньому свій слід, — підкреслила голова редW колегії газети “Слово Просвіти”, лауреат Національної премії імеW ні Т. Шевченка Любов Голота. — Хтось залишає дерево, хтось — чужу могилу. Але є обрані люди, серед них — Анатолій Гайдамака. Він знакував нашу землю і украW їнську, і світову знаками любові, пам’яті, людської вдячності, людського страху і щастя. Те, що він робив, це дуже трагічні речі: і Чорнобильський пам’ятник, і Музей ІІ Світової війни, і ШевW ченкові музеї, і Крути. І все це він робив як людина високої духовW ної відповідальності. “Душу й тіW ло” він готовий покласти за своє мистецтво, своє обдаровання,
дей, які в момент протистояння ворогу вдарили нам у спину. Я щасливий, що такі видатні люди, як Анатолій Васильович, серед моїх друзів. Плани у нього безW межні. Маємо з ним реалізувати чудовий філософський проект у Генічеському районі. І тоді в УкW раїни з’явиться новий неордиW нарний Музей пам’яті. — Сьогодні ми не маємо конW вертованої політики, конвертоW ваної економіки, навіть конверW тованої української валюти, — наголосив академік Національної академії педагогічних наук УкраїW ни Георгій Філіпчук. — Зате маєW мо єдине, що є нашим оберегом — конвертовану українську націоW нальну культуру. І найвидатніW шим її представником є Анатолій Гайдамака. Це великий художник і великий українець. Представник товариства “СуW зір’я” вручив митцю нагороду — “Зірку космонавта Каденюка”. Громадська діячка Зоя Ружин прочитала вірш, присвячений ювілярові, а народний декламаW тор Михайло Орлюк — уривок з поеми Тараса Шевченка “ГайдаW маки”. Представниця польського товариства в Україні Олена СеW дик поділися спільними з А. ГайW дамакою планами щодо встановW лення пам’ятника полякам, які поклали життя за Україну. ВраW женнями від творчості митця поW ділилися його давні друзі — відоW мі художники Валерій Чуйко і Микола Сядристий та режисер Володимир Назаров. А ведуча веW чора, кандидат філологічних наW ук, мистецтвознавець Ірина Олійник розповіла багато маловіW домих фактів з життя Анатолія Гайдамаки. Відвідувачі виставки мають змогу дізнатися про творчі досягW нення художника, серед яких оформлення Українського дому до 1020Wріччя Хрещення УкраїW ниWРуси (м. Київ); Меморіал жертвам Голодомору 1932—1933 років (м. Київ); Музей ТрипільW ської цивілізації (м. Трипілля);
“Парк Айвазовське” — художнє рішення та реалізація центральW ної частини (м. Партеніт, АР Крим); Меморіал “Героям Крут” (Чернігівська область); експозиW ція Музею “Київська фортеця” (м. Київ); експозиція спільної виставки “Древня цивілізація Європи” (Україна, Румунія, Молдова, Ватикан); проєкт і реаW лізація експозиції “Закінчення Другої світової війни” (м. ПортW Артур, Китай); меморіали жертW вам Голодомору (м. Обухів, м. МеW на, с. Хоружівка); виставка “ЧорW нобиль” у Німеччині (м. Ерфурт, м. Дрезден) та багато інших. Вражають своїм розмаїттям і глибоким змістовим наповненW ням проєкти Анатолія Гайдамаки на майбутнє: Меморіал “ГолодоW мор” у Вашингтоні; “Сіяч. ПерW шим поселенцям в Канаді”; “ЗусW тріч Т. Шевченка з казахськими друзями”; композиція для парку видатних людей Казахстану; “Бикивнянські мішені”; “СпалеW ним селам України”; “Спаленим селам Чернігівщини”; Меморіал, присвячений Нестору Махну (ГуW ляй Поле); “Голгофа без кордоW нів. Між Україною та Румунією”; Меморіал депортації кримських татар; Меморіал захисникам МаW ріуполя; Музей “Королевське Євангеліє”; проєкт храму Героїв ООС. За одним із проєктів митця сквер на Андріївському узвозі столиці пропонується перетвориW ти на Центр ветеранів, волонтеW рів, добровольців боротьби проти Росії на сході України. Два будинки, що розташовані поруч, можуть стати місцем зусW трічі тих, хто повертається з фронту, і тих, хто перебуває на фронті. Літній майданчик і кафе використовуватимуться для поW льової кухні, що пригощатиме туW ристів і гостей комплексу. Весь комплекс має слугувати правдиW вій інформації про події на фронW ті, про агресію Росії в Україні та світі. На майданчику пропонується започаткувати фестивалі військоW вої пісні, фотовиставки подій на фронті. Планування території скверу символічне, воно поєднує в собі елементи Паризької опери (колони, балюстради), верхній вхід через арку, яка була частиW ною будинку, що колись тут стоW яв, веде на амфітеатр перед скульптурним зображенням ВаW силя Сліпака та сценою, де висW тупатимуть артисти. Інша частина скверу проєктуW ється як лінія фронту з елементаW ми протитанкової оборони у вигW ляді бетонних тетрапотів, привеW зених із зони захисту Маріуполя. Саму скульптуру пропонується відлити з переплавлених гільз з війни проти Росії. Інший проєкт — “Меморіал Героїв Небесної Сотні”, який має бути розміщений безпосередньо на місцях трагічних подій. СимW волічні елементи комплексу виW конуються з елементів тротуарW ного покриття, яке зняли мітинW гувальники для потреб барикад. Це покриття пройшло випробуW вання вогнем, кулями і тому вхоW дить в основні елементи МеморіW алу. Це свідки тих трагічних поW дій. Бронзові щити треба виготоW вити з відстріляних гільз на ДонW басі, куди пішли з Майдану перW ші добровольчі батальйони. ГільW зи будуть переплавлені на МаріуW польському металургійному комW бінаті, прокатані в лист, з якого будуть виготовлені 104 щити. ТаW кож з гільз виготовлять дзвони. Місця барикад по всій териW торії Революції позначаються символічними мозаїчними комW позиціями, куди входять бруківW ка, що була на барикадах, та піW сок, який своїм виглядом нагадує обгорілі деталі барикад. По всій території меморіальW ної зони в бруківку вставлять бронзові таблички теж з гільзовоW го прокату з назвами населених пунктів, мешканці яких були учасниками подій на Майдані. Портрети Героїв Небесної Сотні розміщуватимуть на мосту. Виконуватимуть портрети метоW дом травлення на напівдзеркальW ному склі, щоб глядач побачив і себе серед них. Площини поставлять одна навпроти одної, аби досягти ефекту безкінечності. Над порW третами янголи триматимуть віW нок з голубів, що вириваються в небо. Скульптурні зображення янW голів виконують з металевих труб із нержавіючої сталі з отворами як у сопілці, щоб грав вітер. ЧерW воні дерева нададуть трагізму поW діям. Освітлення залишиться таW ким, яким воно було під час тих історичних подій. Нічне освітW лення Меморіалу виконуватиW меться лазерними променями. Періодично включатиметься музика, яка лунала на Майдані. Телевізійний екран показуватиме хроніку тих подій і буде вмонтоW ваний у стіну пам’яті, де відвідуW вачі матимуть змогу поставити свічки. Крім цього виставка “Мрії на майбутнє” представляє кращі зразки малярської спадщини Анатолія Гайдамаки, створені за багато років.
Вшанувати ювіляра прийшли друзі4просвітяни: Павло Мовчан, Микола Голомша і Любов Голота
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
