Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Музеї · “Фонди музею вченого нараховують близько 10000 одиниць оригінальних експонатів”. 16 · с. 16сторінка оригіналу ↗

Через піввіку

Слово Просвіти, №25 за 2019 рік

Романа ЧЕРЕМШИНСЬКА, директорка Велеснівського етнографічно-меморіального музею Володимира Гнатюка У той час він мав щастя листуватися, зустрічатися, отримувати унікальні матеріали та експонати про Володимира Гнатюка від Лесі — дочки Володимира Гнатюка, онуки вченого — Лялі-Христини, Ірини — дочки Михайла Коцюбинського, Тараса — сина Івана Франка, композиторів Миколи — сина Філарета Колесси, Станіслава Людкевича, Семена та Кирила — синів Василя Стефаника, Платоніди — дружини Гната Хоткевича та інших. Саме публікація у “Вільному житті” статті “Академік Гнатюк” Петра Медведика та інші матеріали 60-х років ХХ століття стали основою початку теперішнього Етнографічно-меморіального музею Володимира Гнатюка у Велесневі! Етнографічно-меморіальний музей Володимира Гнатюка засновано з ініціативи мешканців села Велеснів Остапа Черемшинського і його сестри Романи Черемшинської 1 вересня 1968 року. Остап Степанович уже з 1961 року збирав матеріали про життя і діяльність ученого-земляка, меморіальні речі академіка-велеснянина та членів його сім’ї й родини, етнографічні експонати-сучасники славного краянина. На вимогу Остапа Черемшинського у селі Велеснів 1964—1967 рр. за проектом голови місцевого колгоспу “Дружба” Лева Мацюка було збудовано спеціальний будинок. У травні 1969 р. урочисто відкрито “Етнографічно-меморіальний музей Володимира Гнатюка”. Тематико-експозиційний план Велеснівського етнографічно-меморіального музею Володимира Гнатюка склали на основі зібраних матеріалів та унікальних експонатів наукові працівники Тернопільського обласного краєзнавчого музею Ігор Ґерета та Остап Черемшинський. На той час в експозиції було 400 експонатів, які розмістилися у п’яти кімнатах. З 1976 року експозицію розширено ще на три кімнати. Експозиція музею розміщена у восьми кімнатах та фойє, з котрих у чотирьох — розповідь про життя і наукову діяльність українського письменника, етнографа, фольклориста, літературознавця, мовознавця, лінгвіста, славіста, історика, мистецтвознавця, перекладача, видавця, громадсько-культурного діяча, секретаря Наукового товариства імені Шевченка у Львові (1898—1926 рр.), члена-кореспондента Російської Академії Наук (1902 р.), члена Наукового етнографічного товариства Чехословаччини (1905 р.), академіка Всеукраїнської Академії Наук (1924 р.), члена багатьох наукових Товариств Австрії, Німеччини, Чехословаччини, Швеції, лауреата Премії імені Олександра Котляревського (1913 р.), в котрих У селі Велеснів 6 червня відбулося велелюдне свято, приурочене до 50-річчя відкриття Велеснівського етнографічно-меморіального музею Володимира Гнатюка та 565-ї річниці села Велеснева від першої писемної згадки 1454 року. Цього дня минуло 58 років з часу, коли Остап Черемшинський розпочав листування з академіями наук, архівами та науковими установами багатьох країн. Звідти потоком надходили нові унікальні та оригінальні матеріали й експонати для майбутнього музею вченого. Будьмо разом! ПЕРЕДПЛАТА—2019 ПЕРЕДПЛАТА—2019 Вартість передплати Вартість передплати

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин