Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Без мови немає нації! · с. 1сторінка оригіналу ↗

Конституції України

Слово Просвіти, №25 за 2021 рік

Віктор ШИШКІН, народний депутат України I–III скликань, суддя Конституційного Суду України у відставці У державах, які визначають себе як правові або декларують себе такими, прагнуть стати правовими, у системі їхнього владного олімпу має бути установа для здійснення оцінювання актів найвищих органів державної влади на їхню відповідність приписам конституції країни, виконуючи таким чином зобов’язання гаранта конституційного упорядкування. Правознавці світу називають таку функціональну діяльність конституційною юстицією. Установи, що її здійснюють, можуть мати різні назви й неоднакові повноваження, але їхня належність до конституційної юстиції визначається двома універсальними повноваженнями – оцінка актів влади на відповідність конституції та тлумачення конституційних положень. У країнах нормативного (у нас – континентального європейського) права, тобто там, де норму права “народжує” представницький від народу (від суверена) орган влади, звичайний суд (загальна юрисдикція) є лише тим органом, що застосовує норму права під час розв’язування конфлікту по суті – він виконавець закону, тому не може мати повноважень щодо його оцінки на відповідність конституції. Саме тому в країнах з нормативною системою права на початку XX століття народилась ідея австрійського правника Ганса Кельзена створювати спеціальні окремі установи, які стають “судами” над законами. Така доктрина стала панівною в Європі і зараз – у значній частині країн світу. Переважно ці установи в більшості країн, як ів Україні, мають назви “конституційні суди”, хоча є й інші назви (Конституційна рада – у Франції та Казахстані; Конституційний трибунал – у Польщі; Державна рада – у Греції). У країнах, де норму права “народжує” не лише представницький орган ТЕОДОЗІЯ ЗАРІВНА

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин