Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Мова єдина · с. 6сторінка оригіналу ↗

Відкритий лист міністрові освіти Станіславу Ніколаєнку

Слово Просвіти, №26 за 2005 рік

ШАНОВНИЙ ПАНЕ МІНІСТРЕ! Переглянувши телепередачу “Діалог із владою” (14.04.2005 р. на Першому Національному), ми, вчителі української мови й літератури з Канева Черкаської області, нарешті відчули надію, бо Ви були відвертим і на поставлені освітянами запитання відповіли: “Звертайтеся до мене”. І назвали номер свого телефону. Ви запропонували людям руку допомоги, і ми, почувши це, теж вирішили звернутися до Вас. Нас хвилює той стан, в якому перебуває українська мова, години на вивчення якої постійно скорочують. Ми, вчителі-словесники, свідки цього. Наприклад, у нашій школі з поглибленим вивченням іноземних мов усе спрямовано на розвиток різномов’я, а рідна мова опинилась у ролі “жебрачки”, “другорядної дисципліни”. В Україні — один Т. Шевченко, один Канів і одна дорога до них, бо це — наші святині. Наша ЗОШ № 6 — єдиний в Україні навчально-виховний заклад, який діє неподалік усипальниці Т. Шевченка. Тож до школи з усіх куточків України прибувають гості. До нас приїжджають іноземці, які не розуміють, чому сьогодні в нас рідна мова потребує захисту, перебуває в критичному стані. Вчителів нашого міста не задовольняло і не задовольняє становище, коли, скажімо, в 5-му класі на вивчення української мови відводиться лише 2,5 години. Ми проводили діалог із владою, але наштовхнулися на незворушне “ні!”, бо це, бачте, додаткові фінанси! Зрозуміло, що так, але де ж вихід? Адже стаття 10 Конституції України говорить, що держава повинна забезпечувати всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території держави. Чому ж сьогодні не поправити цього наболілого питання, додавши не лише кількість годин, а й застосувавши систему поділу класів, як при вивченні іноземних мов? Чому, піднімаючи голос на захист рідної мови, вчителям, як правило, слід очікувати низки проблем? І допоки долю української мови вирішуватимуть люди, які не прагнуть її розвивати, а, навпаки, нищать?! Долю мови повинні вирішувати її носії, люди високої свідомості й відповідальності. Пропонуємо таку, на наш погляд, просту зміну. Класи з великою наповнюваністю учнів слід ділити на дві групи, як це робили ще зовсім недавно для вивчення російської мови та роблять сьогодні для засвоєння іноземної. Це поліпшить якість викладання предмета і розв’яже проблему скорочення кадрів. Сподіваємося, пане Міністре, на Ваше розуміння та сприяння, небайдужість до долі рідної мови, переконаність у тому, що школа, передусім, повинна виховувати особистість. Гармонійно розвинена молода людина зростає лише на національній основі. З глибокою повагою освітяни ЗОШ № 6 м. Канів Черкаської області Лідія КОВАЛЕНКО, Любов БОЙЧЕНКО, Лариса НАЗАРЕНКО Не хлібом єдиним буде жити людина, але кожним Словом Божим. Євангелія від Св. Луки

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин