Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
З блокнота письменника · с. 7сторінка оригіналу ↗

ЙОГО ДОРОГИ, ЙОГО ТРИВОГИ...

Слово Просвіти, №26 за 2005 рік

Скарбниця творів про Буковинський край поповнилася новим виданням члена Спілки журналістів України, Спілки письменників України, новодністровця Івана Семеновича Нагірняка — книгою “Стежки крізь серце”. У збірнику — 33 художньо-публіцистичні нариси з фотографіями автора в різні роки діяльності. Сама ж книга — це роздуми над конкретними подіями і явищами, яким були присвячені газетні та журнальні публікації автора. У них митець живописно відроджує події давно минулих і недавніх часів, які актуальні й сучасні для сьогодення. У багатьох, хто візьме до рук новий збірник І. Нагірняка “Стежки крізь серце”, виникне запитання: “А яка ж та стежка?” А коли спробує нею пройти, то зрозуміє, що-то дорога до власної душі, то зерна дива в буденщині, які наповнені турботою і працею. Гостра журналістська спостережливість Івана Семеновича виявляється на багатьох стежках, укотре засвідчує вміння автора горіти серцем бійця у пам’ятному строю слова. Можливо й тому в книзі так багато запитань, спрямованих до умовного співрозмовника. Прочитавши “Хто врятує Дністер?”, “Яка доля Дністровської ГАЕС?”. “Звідки береться жорстокість?”, “Як захищаємо свої права?”, “Спіймана у часі наша мить”, “Знову сниться Афганістан” та інші, ви зможете знайти не просто відповіді, а й цікаву інформацію. У пошуках сюжетних матеріалів журналістська творчість Івана Семеновича часто спирається на матеріалістичний ґрунт: “Оборонське — значить народне”, “Землі замало лише любові” та ін. Та як найдорожчу і найціннішу спадщину передає письменник любов до рідного краю, до своїх людей. В оповіді “Екологія душі” відчувається висока нота красивого почуття: “Як рідко ми говоримо про рідний край. Як мало звертаємося до культури своїх предків. А яка це сила душі!” А з якою незвичайною особливістю розповідає автор про живу ватру свого серця: “Навесні мої Ломаченці, мов княгиня під вельоном. Дивишся — не надивишся... Село, закосичене буйно цвітом, горне до себе здалеку. До цієї білості, здається, і небо горнеться”. Подих історії, подих буднів і свят проймає наскрізь журналістський світ Івана Семеновича. І з якою шаною і повагою він розповідає про талановитого літератора, свого мудрого вчителя і давнього друга Василя Васильовича Гандзія, представляючи із синівською любов’ю його книгу “Моє село крізь століття, епохи і роки”, що відтворює історико-літературний літопис мальовничого села Романківці. На творчому шляху І. Нагірняка зустрічаються і переплітаються людські долі і події, що відбуваються навколо нас. А “Стежки крізь серце” — то відправна точка роздумів та ідейних переконань митця, шлях пізнання і змужніння героїв, широка магістраль сучасності, рух пам’яті, що проходить крізь серце. z Валентина КУРГАН, завідувачка Новодністровської міської бібліотеки

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин