“Громадяни мають право безоплатно здобути вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі”. КУ, ст. 53 · с. 4сторінка оригіналу ↗
СУСПІЛЬСТВО І МИ
Слово Просвіти, №26 за 2007 рік
ВИЩА ШКОЛА
Святослав МІЗЕРНЮК Фото автора
— Що таке академічна мо: більність і які переваги має су: часна європейська освіта? Це знання мови, інший погляд на світ, плюси у кар’єрному зрос: танні та працевлаштування в Ук: раїні? А може, поїхавши в іншу країну, студенти намагатимуть: ся там залишитися? І чи Ви не боїтеся цього? — Академічна мобільність — коли студенти їдуть навчатися на один чи кілька семестрів за кордон, а потім повертаються в Україну. Я гадаю, що держава має перейматися тим, щоб створити для молоді сприятливіші умови у своїй країні і тоді не буде відпливу інтелекту. Це справді велика проблема, бо трапляється так, що студенти їдуть у Європу, шукають собі роботу, працюють там і не повертаються в Україну. Але академічна мобільність відразу означає навчання на певний період — з поверненням додому. І ми у ВНЗ маємо створювати такі умови, щоб і до нас приїздила на навчання молодь з інших країн, адже українська освіта дуже ґрунтовна. Є два типи студентів, які їдуть за кордон, — набути життєвого досвіду, досконало вивчити мову, побачити тамтешню культуру і те, як у світі навчаються студенти, а також пожити тим життям… Це теж дуже важливо, бо то — неформальна освіта. І хоч вона не завше визнана університетом, але такі знання корисні, тому що вони збагачують молоду людину. Одначе є люди й з іншими поглядами на життя, орієнтовані на кар’єру, — це зазвичай студенти останніх курсів, аспіранти. Тому програми академічної мобільності більш зорієнтовані для магістрів, аспірантів, молодих науковців та викладачів. А Європа надає для них чимало можливостей… — Яку основну мету ставить Ваше студентське об’єднання? Тільки інформаційну, щоб сту: денти дізналися, куди і як поїха: ти на навчання за кордон? До речі, нинішній Форум — це пер: ша ластівка, щоб розповісти про себе і чи є певні напрацю: вання? — Такий захід проводиться вперше. Насправді ж не так важливо заявити про себе, важливо дати інформацію студентам, тому що вони чули про академічну мобільність, але не знають на практиці, що це таке. У Європі щороку 150 тис. сту-
ПРОДОВЖЕННЯ ТЕМИ
Петро АНТОНЕНКО
Наша газета вже розповідала про унікальну експедицію просвітянина з Чернігова Олександра Волощука. Торік він подолав кілька тисяч кілометрів по Сибіру, Півночі та Далекому Сходу, мандруючи автостопом, залізницею, по ріках, а також пішки. Метою експедиції стало вивчення історії поселення українців у Росії, іноді добровільного, частіше примусового — тюрми, каторга, заслання. Під час експедиції Олександр, молодий, але вже бувалий турист, мав також зустрічі з українськими громадами. Зібрано багатющий матеріал, спогади, архівні джерела. Усе це лягло в основу книги, роботу над якою просвітянин завершує. І ось нова експедиція. Вона почнеться в липні. Маршрут — Курган, Тюмень, Тобольськ, Сургут, Ханти-Мансійськ, Нижньовардентів мають реальну можливість навчатися завдяки різним програмам обміну (Erasmus, Tempus, Socratos…), які фінансує Європейська комісія. В Україні також ніби є всі умови, щоб і наші студенти їхали на навчання, або навпаки, щоб ми приймали студентів з Європи. Але результат у нас незначний. Це пояснюється малою ініціативою навіть серед студентів, які бояться, що така “затія” надто дорого коштує, до того ж, досить часто наші студенти не мають інформації про ґранти. Але є чимало програм, за які не треба платити, а навпаки, можна одержувати стипендію, яку фінансує і Європейська комісія, і окремі приватні компанії, наприклад DAAD. Чимало студентів нашого ВНЗ скористалися цим і їздили на навчання за кордон. Тож ідея форуму, який відбувся у КПІ, практична: поінформувати та розповісти, як “протоптати” стежку і до кого звернутися, щоб одержати ґрант. Цим безпосередньо і займається наш відділ академічної мобільності, який акумулює всю інформацію і допоможе зорієнтуватися в її різноманітності. — І у ХХІ столітті світ не дос; коналий! Дуже легко у чужій країні втрапити в халепу. Чи Ви товськ, Новий Уренгой, Надим, Салехард, Воркута, Ухта, Сиктивкар, Котлас, Вологда. Особливу увагу Олександр планує приділити вивченню історії будівництва так званої 501-ої бувідслідковуєте, як ведеться за кордоном нашим студентам? — Безпосередньо наше Наукове товариство цим не займається. Але ми співпрацюємо з різними європейськими організаціями. У Європі це — ESN (Erasmus stu- dent network), яка вирішує проблеми, що виникають, та робить усе, щоб студенти залишалися задоволеними своїм перебуванням за кордоном. — Ви згадували про ґрунтов: ність нашої освіти. Можливо, її рівень незаслужено нівелюєть: ся? — Якщо зважити на те, скільки відомих людей закінчили хоча б наш ВНЗ, то у нас справді є чого повчитися… Студенти з Європи просто не дуже знають про це. Хоча нині майже кожен факультет має свій сайт. Гадаю, що і з Європи, і з української діаспори студенти охоче поїхали б до нас навчатися. На жаль, для них не створено достатньо умов. — Отже, поки що з Європи до нас по знання не приїздять. Що потрібно зробити, аби змінити ситуацію? — Результат залежить від декількох чинників: фінансування, ініціативи з боку студентів і з боку дови ГУЛАГу, тобто “мертвої” залізниці Салехард—Надим—Ігарка, яку будували в’язні радянських концтаборів у 1949—1953 роках. Частину цієї недіючої залізниці від Надима до Салехарда (330 кіло-
Кожен студент мріє про добру, ґрунтовну освіту. Як і про те, щоб його знання, диплом були гідно пошановані в Украї: ні і в світі. Щоб удосконалити свої знання, побачити світ, студенти із задоволенням поїхали б на навчання за кордон. Але ж це так дорого… Насправді нині є чимало можливостей учитися десь у Єв: ропі, і зовсім безкоштовно! Навіть отримувати у тамтешніх університетах стипендію. Франція, Німеччина, Фінляндія, Великобританія, Ірландія, США, Японія і багато інших країн запрошують нашу талановиту молодь на навчання. Пересвідчитись у цьому, ознайомитися з пропонованими ґрантами та програмами міг кожен охочий, хто завітав на Ін: формаційний ярмарок. Він відбувся у Національному техніч: ному університеті України “Київський політехнічний інсти: тут” під час Форуму академічної мобільності. Ці заходи орга: нізувало Наукове товариство студентів та аспірантів (НТСА НТУУ “КПІ”). Академічна мобільність — один із головних принципів Бо: лонського процесу. Її суть: створити єдиний європейський науковий простір для студентів, викладачів, науковців зав: дяки їхньому вільному пересуванню, з метою навчання, вик: ладання, проведення наукових досліджень. Щоб довідатися детально, що таке академічна мобіль: ність і які можливості та переваги, а, може, й проблеми на: дає ця нова форма співпраці в освітній галузі між Україною і Європою, — ми звернулися до Ірини РУДЬ. Пані Ірина — один із організаторів цього Форуму, член НТСА НТУУ “КПІ” та єв: ропейської організації “AEGEE”.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
