Сторінка · с. 16сторінка оригіналу ↗
ТИЖНЕВИК ВСЕУКРАЇНСЬКОГО ТОВАРИСТВА «ПРОСВІТА» імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
Слово Просвіти, №26 за 2007 рік
Анатолій ГАТНЕНКО
Засновник: Всеукраїнське товариство “Просвіта” імені Тараса Шевченка Реєстраційне свідоцтво КВ № 4066 від 02.03.2000 р.
Ш е ф – р е д а к т о р Павло МОВЧАН
Ні, мабуть, це занадто категорично: “без задоволення”. Київ — дивовижне місто. Прогулюючись ним, доторкаєшся зором і серцем до стародавніх будівель, дихаєш на повні груди в його чарівних парках і скверах (які, на щастя, ще збереглися). Та водночас відчуваєш якийсь щем, коли бачиш, як нахабно змінюють його неповторне обличчя новоявлені хазяї життя. Для себе я це визначив як масштабну акцію під патронатом мешканців Лисої гори, які чинять свій дикий шабаш, абстрагуючись від історії, культури, зрештою, звичайних людських почуттів. Багато говорено і писано про позбавлені елементарного смаку висотні будівлі в історичному осерді Києва, про спотворення лінгвістичної аури міста латиномовними написами закордонних фірм та офісів. На Софійському майдані, одній із найдавніших пам’яток, залишених нашими пращурами, стоїть будинок класичної архітектури, весь перший поверх якого позначений написами, що можуть викликати асоціації з Парижем чи Берліном (бодай за назвами фірм), але аж ніяк не з українською столицею. І так — по всьому периметру давнього міста. Не можу уявити, щоб на знаменитій Ейфелевій вежі був ресторан не “Жюль Верн”, а наприклад, “Роберт Стівенсон” чи “Марко Вовчок”… Люблю прогулюватися Старокиївською горою, звідки, як відомо, почався наш стольний град. Звідси добре видно знайомі з літописів гори, які, ніби острови, постали серед безмежного зеленого моря. Вони увійшли у плоть і кров стародавнього київського люду, до них доторкалися серцем і київські князі. Один з них — Святослав Хоробрий — підвівся у стременах і здивовано вдивляється у такий знайомий, рідний і водночас чужий краєвид. На місці, де біліли колись хатки з садами, в урочищах, що мали назву Гончарі й Кожум’яки, нині зростає якесь картинне селище. В урочищі, що простяглося від гори Дитинки до Пейзажної алеї,
АНОНС
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
