Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Як лине той олень до водних потоків, так лине до Тебе, о Боже, душа моя...” · с. 15сторінка оригіналу ↗

СТОЇТЬ ЯВІР НАД ВОДОЮ

Слово Просвіти, №26 за 2008 рік

А в коріненьку — чорні куноньки, А в середині — ярі пчілоньки, А на вершечку — сив соколонько. А далі дерево стає не абстрактним об’єктом десь серед моря, на горі чи в полі: Стоїть явір посеред двора, На яворі золота кора. Золота кора, срібная роса… Часто в обрядових піснях образ явора відіграє роль рефрена, повторюється як приспів після одного чи двох рядків, що символізує життєствердження: Ой за садом, садом три місяці рядом. Ой яворе, явороньку зелененький! Із явора робили колиску, щоб дитя росло здорове; меблі, щоб їх не так скоро точив шашіль; коромисло, щоб гнучке було йне муляло плече; сопілку, щоб лунали чарівні звуки; труну (а якщо вже не було явора, то із сосни). Скрипки Страдіварі — також з явора-клена. Пісенні образи явора мають переважно негативні конотації. Найвідоміші пісні з початком “Стоїть явір над водою, в воду похилився”. Є з-поміж них пісні козацькі, рекрутські, солдатські, жовнірські, бурлацькі, відомі й балади із загибеллю закоханих. Як

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин