Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Театр · “Справжня любов здатна повернути сенс життя”. · с. 13сторінка оригіналу ↗

У ВИХОРІ ІСКРОМЕТНОГО ЖАНРУ

Слово Просвіти, №26 за 2009 рік

Злата БАЙРАЧНА Фото В’ячеслава ПАЩУКА Усупереч складній економічній ситуації лише за останні дев’ять місяців Донецький академічний український музично-драматичний театр запропонував глядачам 12 прем’єр. Творчий колектив старанно працював над репертуаром, адже догодити кожному неможливо, але театрали знають, як прокласти шлях до сердець шанувальників Мельпомени. Одна зі складових — різноманітність жанрів. “Сорочинський ярмарок” за Миколою Гоголем вибухнув виром емоцій та веселощів, відкривши 82-й театральний сезон, високо піднявши професійну планку для роботи впродовж наступних місяців. У виставі бере участь майже вся трупа, враховуючи балет та оркестр. Масові сцени не давали відволіктися ні на хвилину, драматичні актори самі виконували всі вокальні партії, а задіяні в головних ролях артисти-вокалісти показали високий рівень акторської майстерності. Яскраві костюми й вишукана українська мова вразили навіть мешканців Полтави, куди виставу “Сорочинський ярмарок” запросили для участі у всеукраїнському фестивалі “В гостях у Гоголя”. Спектакль отримав найвищу оцінку полтавців — ще ніколи вони не бачили такого запального, веселого та яскравого ярмарку. Про це свідчать і схвальні відгуки у полтавській пресі та слова вдячності, які почули актори. А в рідному Донецьку це шоу отримало гран-прі Відкритого фестивалю вистав і концертних програм для дітей і юнацтва “Золотий ключик”, присвяченого 200-річчю з дня народження Миколи Гоголя. Ще одну виставу Донецьк побачив у березні 2009-го — ретро- Сцена з вистави “Сорочинський ярмарок” за М. Гоголем До 110-річчя з дня народження композитора, заслуженого діяча мистецтв України Олексія Рябова (1899—1955), засновника жанру сучасної української оперети, на сцені Київського театру оперети відбулося яскраве музичне дійство — “Сорочинський ярмарок”. Про свого батька, його творчий шлях розповідає син композитора, музикознавець Ігор КРОПИВНИЦЬКИЙ-РЯБОВ. йшла з тріумфом театрами країни, “Зірка екрана”, “Олеся”, “Голуба морква” та багато інших. Олексій Рябов дбав про українізацію оперети. Розумів, що з’ява повномасштабного твору, в якому поєднувалися б традиції класичної західноєвропейської оперети і неповторна чарівність українського музичного театру Кропивницького й Старицького, розв’язала б це завдання. Одухотворення музичного матеріалу інтонаціями щедрої, багатобарвної української народної пісні, яку не цитував, а творчо перевтілював, — і у цьому була своєрідність творчого методу композитора. Йому вдалося стати реформатором сучасної української оперети, завоювати серця слухачів. Поява на сцені Харківського театру музичної комедії 1936 року першої такої оперети — “Сорочинський ярмарок” з увертюрою, аріями, дуетами, хоровими ансамблями, танцювальними номерами і фі- Із самого малку я був щасливим свідком, як з першої до останньої ноти народжувались іскрометні твори батька. Часом до пізньої ночі тривав у “муках творчого натхнення” цей дивовижний процес, щоб одержати той шедевр, який згодом підкоряв серця слухачів. У такі хвилини ніби й сам я долучався до таїнства народження твору. Батько володів рідкісним даром мелодійного висловлювання, це було у нього, як кажуть, від Бога. Майбутній композитор, закінчивши Петербурзьку консерваторію по класу композиції у видатного симфоніста, ректора Олександра Бородіна, попервах був у полоні класичних жанрів. Його симфонії, камерні ансамблі, концерт для скрипки з симфонічним оркестром, хорові кантати, балети схвалили і музична громадськість, і численні слухачі. Та згодом справжнім захопленням стала оперета. Він використав досвід композитора-симфоніста, що позначилось на вишуканості його музичної драматургії. У співдружності з геніальним режисером-реформатором Лесем Курбасом в театрі “Березіль”, де Олексій Рябов був головним диригентом і композитором, він оновив репертуар, створюючи оперети з яскравою музичною основою. Так з’явилася “Коломбіна”, що проналами кожної дії стала визначальною подією в театральному житті України, засвідчила великий творчий злет наймолодшого жанру національного музичного театру. Наповнена багатобарвними фольклорними інтонаціями, справді опереткова музична драматургія вела глядачів у неповторний світ музично-сценічного дійства. Композитор став справжнім новатором — прем’єра “Сорочинського ярмарку” перетворилась на всесоюзну мистецьку подію. Нині, через багато років, вона знову звучить на сцені Київського театру оперети. Геніальність Миколи Гоголя і чарівність музики Олексія Рябова щасливо поєднались у цьому творі. Після “Сорочинки” на сценах багатьох театрів “ожили” такі неповторні оперети, як “Майська ніч” і “Весілля в Малинівці”. Збереглась афіша, яка свідчить, що коли батько як диригент і музичний керівник очолював Київський театр опере- Сцена з оперети О. Рябова “Сорочинський ярмарок” ти, вона пройшла з незмінним успіхом на цій сцені 500 разів. Не менший успіх мали й інші оперети: “Шумить Дніпро”, “Закохана витівниця”, “Пошились у дурні”, “Блакитна фортеця”, “Червона калина”, “Чудесний край”, у яких маестро послідовно втілює ідею любові до рідного краю, його людей. Моя мати Ольга Марківна Кропивницька завжди допомагала батькові у роботі над створенням справді народних творів, бо зналася на українському фольклорі, жила на хуторі свого батька, засновника українського професійного театру — видатного актора і драматурга Марка Кропивницького, де з першоджерел пізнавала звичаї, обряди, пісні народу. Вона ж була першою виконавицею творів батька як актриса. Так у дружній співпраці народжувалися сповнені народного мелосу чудові оперети. А ще я був щасливим свідком того, як щойно написані батькові оперети отримували життя на сцені театру — то було справжнім святом усього колективу і нашої родини. Пам’ятаю, як зустрічали колеги оплесками щойно написану арію, дует чи якийсь інший номер твору, а згодом з ентузіазмом втілювали на сцені. Композиторські шедеври були поштовхом до сміливих пошуків колективу в цьому жанрі. Маестро створив 30 оперет. Поет-академік Максим Рильський стверджував: “Він був творцем музики, в якій розкривається сонячна душа і незборима сила українців”. Вірними побратимами, крім Максима Рильського, батько вважав також Натана Рахліна, Михайла Стельмаха, Платона Майбороду, Остапа Вишню, Андрія Малишка. Всіх не перелічити. “Людина із щедрим, золотим серцем”, — тепло говорили про

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин