Події, факти, коментарі · “Істинна причина всіх падінь, занепадів, поразок — у деморалізації суспільства владною верхівкою”. · с. 2сторінка оригіналу ↗
УКРАЇНА — ЖЕРТВА РОСІЙСЬКО-ШВЕДСЬКОЇ ВІЙНИ
Слово Просвіти, №26 за 2009 рік
Між ворогами почалася зимова кампанія — так звана війна маніфестів, а в Україні запанував московський терор. У таких умовах було оголошено “вільні” вибори, й новим гетьманом обрано І. Скоропадського. Це був удар по прихильниках Мазепи. А шведськопольському війську дошкуляла сувора зима. Навесні 1709 р. Карл ХІІ вирішив розпочати наступ на Москву через Харків і Курськ, та на шляху в нього стояла Полтава з московським гарнізоном з 4 500 вояків та 2 500 “добровольців” з міського населення. Шведи й мазепинці збудували шанці й узяли Полтаву в облогу. Хоч їм на підмогу привів 15 000 запорожців кошовий К. Гордієнко, та запекла оборона міста надовго скувала головні сили шведів. Тим часом Карл і Мазепа відрядили послів до Туреччини й Криму по підмогу, та безуспішно, а польське військо заблокував московський корпус. Це дало змогу Петрові зосередити свої війська й підготуватись до вирішального бою, який він планував розпочати 10 липня (29 червня за новим стилем). Сили московитів складали
47 000 піхоти, 14 000 кінноти й 78 гармат. Сили Карла й Мазепи — 36 000 піхоти, 17 000 кінноти й 56 гармат. На боці московитів була перевага сили й техніки, і тому Петро не ініціював битви, а вичікував, що спровокує на це Карла. 7 липня (27 червня за новим стилем) зі сходом сонця Карл ХІІ розпочав битву. А перед полуднем битва скінчилась цілковитою поразкою шведів. Шведи втратили понад 9 000 убитими й близько 3 000 пораненими, московити — 1 300 вбитими й понад 3 000 пораненими. Карл ХІІ, І. Мазепа, К. Гордієнко з півсотнею старшин, особистою охороною гетьмана і з тритисячним загоном шведів і козаків переправились через Дніпро й увійшли в турецькі володіння. Решту шведськокозацького війська московити взяли в полон, і згідно з пактом капітуляції, більшість козаків стратили, а інших заслали в Сибір. Запорозьку Січ за перехід на бік Мазепи московити зруйнували вщент (операцією командували полковники П. Яковлєв і Г. Ґалаґан). Московити піддали терору всю підвладну цареві територію України. При царській ставці в Лебедині діяла слідча комісія, яка люто розправлялась із супротивниками московської колоніальної політики. Паралельно з кампанією винищення українського духу, політичної волі й патріотизму Петро І провадив колонізаторську політику нещадної експлуатації людських і природних ресурсів України. Коли в Конотопській битві ініціатива була за гетьманом та головнокомандувачем об’єднаних українсько-татарських сил І. Виговським, то в Полтавській битві І. Мазепа лишався у васальній залежності в шведського короля як маріонеткова фігура політичної боротьби між Польщею, Швецією й Московією. Тому Полтавську трагедію України слід розглядати як наслідок авантюрно-егоїстичної гри безвідповідальних владців і як поворотний момент в українському державотворенні, що на 300 років позбавили український народ політичної волі.
Олександер ШОКАЛО
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
