Без мови немає нації! · с. 1сторінка оригіналу ↗
ІІВВААН Н ТТО ОМ МИ ИЧ Ч:: «ПРОДАТИ ЗЕМЛЮ… І УКРАЇНУ?»
Слово Просвіти, №26 за 2011 рік
Земельне “Євро-2012” може настати в Україні значно раніше, ніж рекламований чемпіонат континенту з футболу. Вже 1 січня 2012 року в державі завершується мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення. Якщо парламент не продовжить дію цієї заборони, нас чекає не просто величезне економічне, а й політичне, соціальне потрясіння під назвою — “вільний ринок землі”. Те, що є цілком нормальним для більшості розвинутих демократичних країн, для нас чомусь поки що є неприйнятним. Чому? Тому що ми якісь особливі? Що перехід від тоталітарного до демократичного суспільства у нас вилився у надто вже затяжну стадію “дикого капіталізму”? Що замість нормальної приватизації ми збагатили світ поняттям “прихватизація”? Мабуть, усього потроху. Але справді, маючи вже перед очима приклад цієї “приватизації”, бачачи не просто недосконалість нашого законодавства в економіці, а й навмисне його спотворення на догоду олігархократії, доводиться сто разів подумати, перш ніж переходити до вільного продажу землі. Тим паче, це не просто економічне питання, якщо все це перетвориться на остаточну руйнацію українського села, основи й колиски нації. Тим часом, нинішня влада поспішає. Яскрава паралель — похапливе протягування пенсійної реформи, проти якої і фахівці, і переважна більшість населення, а вона ж стосується десятків мільйонів громадян. У чому ж ризики похапливого введення ринку землі? Наш співрозмовник — людина більш ніж компетентна. Іван ТОМИЧ понад десятиліття очолював фермерський рух України, будучи керівником Асоціації Фермерів і приватних землевласників, нині він почесний президент цієї організації. А ще — голова Всеукраїнського союзу сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів. Депутат Верховної Ради четвертого скликання, був головою профільного аграрного комітету парламенту, чимало попрацював на законодавчому полі.
— Іване Федоровичу, ситуація з впровадженням вільного продажу землі в Україні справді така тривожна? І в чому саме ризики? — Питання продажу землі вирішальне не тільки для українського селянина, а й для долі України. 1 січня 2012 року — це той термін, який нинішня влада визначила як початок ринку землі в Україні. Для цього залишилося ухвалити лише два закони: про земельний кадастр (уже ухвалено в першому читанні) та про ринок землі. Ухвалити ці закони можуть вже восени, а продаж землі може розпочатися із січня. Це історичний виклик усій українській нації, всьому суспільству, бо якими є сьогоднішні соціально-економічні обставини? Нема потенційного покупця землі в сільській місцевості: ні фермери, ні керівники сільгосппідприємств, ні селянин — власник особистого земельного паю, не мають коштів для купівлі земель, необхідних для аграрного виробництва. В селі величезний дефіцит коштів, навіть перед жнивами, зокрема й на пальне, вартість якого значно зросла, на добрива, які не тільки подорожчали, а й стали дефіцитом, на запчастини. У нас дуже небезпечна ситуація з деякими продуктами харчування. Досить згадати нинішні продовольчі кризи, які змінюють одна одну, — чи це стосується круп’яних культур, чи цукру, чи хліба. За цих обставин ринок землі серйозно підірве виробництво сільгосппродукції, особливо трудомістких культур. Ми маємо в селах високий рівень безгрошів’я, безробіття, відплив молодих кадрів. — У нас земельна реформа триває вже друге десятиліття. Пройшла, так би мовити, деколективізація, селянам повернули відібрану у 30-х роках землю і майно. Проведено розпаювання землі, завершується її
Закінчення на стор. 2
НЕ ПОКИДАЙ ВІТЧИЗНИ!
ЖЕРТВИ ЧИ ПЕРЕМОЖЦІ?
ТЕАТР “ЧОВЕН” І ЙОГО АКТОРИ
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
