Суспільство · “Вістря наших виступів треба спрямувати проти двомовної і проти поліетнічної України”. · с. 5сторінка оригіналу ↗
оцінки і перспективи
Слово Просвіти, №26 за 2013 рік
кому, як казав Павло Мовчан, за кожну статтю чи слово в ній збиралися узгоджувальні комісії, ходили в різні зали, домовлялися, лише потім виносилися на сесію. Це була надзвичайно копітка робота. І не тільки тому, що кожен, чи майже кожен, усвідомлював, що це була визначальна, якщо хочете, мить в історії держави. Не треба змінювати Конституцію. Українцям треба навчитися виконувати конституційні норми — від Криму до хутора Михайлівського, від Карпат до Луганщини. І насамперед — нашій владі. Усім гілкам влади, а не сіяти юридично-правовий “безпрєдєл”. Бо хто сіє цей “безпрєдєл”, той пожне бурю…
Російськомовної України не існує Олександр ПОНОМАРІВ, професор: — У нас справді гарна Конституція. У Радянському Союзі Конституція теж була непогана. Там було написано, наприклад: “Судочинство в Українській РСР ведеться українською мовою”. І ще багато чого позитивного. Але ця Конституція не виконується. Крім Конституції є ще один дуже важливий документ “Ухвала Конституційного суду” від 14 грудня 1999 року. Там теж написано, що на всій території України офіційною мовою є українська, не в особистісному спілкуванні вона повинна бути єдиною мовою. Але справа втому, що цього ніхто не виконує. У нас ситуація гірша, ніж була тоді, коли боролися проти Кучми. Тоді був Конституційний суд, тоді можна було чогось досягти. Тепер нема ні суду, нічого, все, що скаже наш головний пан Янукович, виконується. Вони чекають, що він їм скаже. Нам треба боротися, щоб виконувалася Конституція і рішення Конституційного суду. Бо в нас її порушують усі. Я хотів нагадати журналістам дві тези. Усі наголошують: російськомовна і українськомовна Україна. Немає російськомовної України. Вся Україна українськомовна. Лише хтось із керівництва поїде на Схід, одразу переходить на російську. То як же вони дбають про виконання 10 статті Конституції? Ще одна теза. Усі, зокрема й патріотично налаштовані люди, говорять: Україна — багатонаціональна держава. Цим теж порушують Конституцію, адже там написано, що Україна — унітарна держава. Поліетнічною не може бути держава, в якій понад 70 % становить населення корінної нації. А в нас українців понад 70 %. Інші нації теж є корінні, в Криму (кримські татари, караїми, гагаузи). Корінний народ — це той, який має свої етнічні землі. Усі інші, навіть найагресивніша російська меншина на нашій території не має своїх етнічних земель. Треба розвінчувати ці міфи. А тепер додумалися до того, що російські назви пишуть українськими літерами. Проти таких явищ треба налаштовувати українське суспільство. Вістря наших виступів треба спрямувати проти двомовної і проти поліетнічної України.
Основна проблема україн# ців — низький рівень пра# вової свідомості Сергій КОВАЛЕНКО, історик, публіцист:
— Боротьба за мову — боротьба за територію. Погано, що у переважної більшості українців цього усвідомлення немає, хоча саме Україна могла перевірити на собі дію цього механізму. Українська Народна Республіка мала площу 900 тисяч квадратних кілометрів, тепер територія України разом із Кримом — 600 тис. кв. км. Втрачені землі — це ті території, на яких українська мова не звучить, і в найближчій історичній перспективі очевидно, що не зазвучить. Оскільки моя діяльність пов’язана з пропагандою історичних знань серед пересічних українців, то я звернув увагу на те, що основною проблемою українців є не те, як написані закони, а те, що рівень правової свідомості народу дуже низький. Будучи свого часу змосковщеним, я повернувся до українства. Саме осягнення історичного матеріалу навернуло мене на українство, я вирішив пропагувати історичні знання, щоб залучати до українства українців. Вони повинні розуміти, що до 1991 року вони жили в умовах суворого окупаційного режиму. На жаль, навіть такого усвідомлення у нас ще немає. Чим більше ми про це говоритимемо, тим більше українців повернеться до українства, зрозумівши цей ганебний факт. Українці не те що не ображаються, коли їх принижують, вони просто не розуміють цього. А це ще ганебніше.
Незалежність. Проголо# шення чи відновлення? Євген ЛУПАКОВ, голова Спілки офіцерів України, народний депутат ІІ скликання: — А чиї ми були правонаступники на момент відновлення незалежності? Чи незалежної козацької держави, чи УНР, чи окупованої УРСР? Президент України Леонід Кравчук перед днем незалежності прийняв усі атрибути Української Народної Республіки і цим самим фактично (але не юридично) визнав, що ми правонаступники УНР. Але в жодному документі про це не сказано, це недоробка. Наша Конституція найкраща і ми нею пишалися. Навіть президент Кучма змушений був це визнати. Справді велике бачиться на відстані. Тоді ухвалити такий документ коштувало значних зусиль. Як військовий, хочу ще наголосити, що мова — найсильніша і найстрашніша зброя. У 1917—18 рр., перш ніж послати банди Муравйова в Україну, Троцький послав своїх агітаторів. І мовна зброя агітаторів спрацювала краще, ніж банди Муравйова. Бо муравйовців зупинили 300 крутянців. А зброя агітаторів Троцького роззброїла 7 тисяч військовослужбовців у самому Києві, які проголосили нейтралітет. Після цього бандити Муравйова офіцерів перестріляли, а солдатів загнали в банду і почали стріляти українців. Ось що таке мова, ось чому протягом століть на неї іде така страшна атака. Мова — душа народу. Не буде мови — не буде українського народу і не буде незалежності.
Вести роз’яснювальну роботу серед населення Іван ЮЩУК, професор: — Перед нашим суспільством треба насамперед провести роз’яснювальну роботу. Тому що воно не поінформоване про такі основні питання. Чому виникла держава Україна? Чия це держава? І навіщо вона? Я згоден, що це продовження і Київської Русі, і Козацької держави, але треба пояснити її значення в сьогоденні. Треба з’ясувати таке питання: чи була Україна до 1991 року незалежною? Звичайно, ні, бо якби вона була незалежною, то не треба було б проголошувати незалежність. А який був характер її залежності? Окупаційний, точніше, колоніальний. До 1991 року Україна була колонією Російської імперії. Так як Алжир був колонією Франції, Індонезія — колонією Голландії тощо. Чи була в цій колонії загроза для українського народу? Так. І це дуже яскраво показали 1932—1933 роки. І ось проголосили незалежність. А чи було проведено деколонізацію? Чи поміняли колоніальну адміністрацію? Скажете: там були й українці. То завжди серед тубільців знаходилися ті, хто працював на колонізаторів. Для того, щоб народ і ми самі краще все зрозуміли, нам треба ще раз уважно прочитати наші закони. У Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року записано: “Українська РСР забезпечує національно-культурне відродження”. Якщо треба було забезпечити відродження, отже, за логікою до цього було нищення українського народу, його історичної свідомості, традицій, національно-етнографічних особливостей, функціонування української мовив усіх сферах суспільного життя. В Акті про незалежність записано про створення самостійної Української держави. Хочу процитувати Конституцію: “Спираючись на багатовікову історію українського державотворення… і на основі здійсненого українською нацією права на самовизначення…” Шановне товариство! Хто на території України творив державу, мав право на самовизначення? За державу боролися впродовж віків українці. Треба, щоб наш народ добре усвідомив, що наша держава — це держава української нації. Звичайно, при цьому українська нація повинна створити умови, щоб усім національностям тут жилося комфортно. Ще хочу нагадати такий історичний факт: у Центральній Раді було 58 осіб, 40 із них — українці. А який склад нинішньої Верховної Ради? Чому виникла держава Україна? Бо була страшна загроза існуванню українства. Чия це держава? Українців. Вона була створена для того, щоб залагодити усі кривди, які були вчинені українській нації.
Подолати владний правовий нігілізм Євген ГІРНИК, заступник голови Української Всесвітньої Координаційної Ради: — Треба подякувати всім творцям нашої Конституції, вона вийшла дуже добра. Вона була фактично суспільним договором. На жаль, після того її почали порушувати, насамперед владні структури. Конституція насправді не реалізована до цього часу, її не виконують. Це найактуальніше питання. Не виконується вона, на мою думку, не через правовий нігілізм наших людей, а насамперед через правовий нігілізм нашої так званої еліти, починаючи від президента України, Конституційного суду, уряду та ін. Я хочу вибачитися за своє го-
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
