Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Література для української нації завжди була · чинником формування національної свідомості”. Події, факти, коментарі · с. 4сторінка оригіналу ↗

Президент Ліги українських меценатів Володимир Загорій: «Готуймося до 22-го!»

Слово Просвіти, №26 за 2021 рік

Завершився 21-й Міжнародний конкурс з української мови імені Петра Яцика, організаторами якого є Ліга українських меценатів і Міністерство освіти і науки України. Цьогоріч через карантинні обмеження конкурс проходив у форматі онлайн-марафону для школярів, учнів закладів професійно-технічної освіти та студентів. Учні та студенти закладів, підпорядкованих Міністерству оборони України, у звичному режимі змагалися за звання найкращих знавців державної мови. Кількість учасників онлайнмарафону була рекордною – 25673! IV (всеукраїнський) етап подолали 11555 школярів і студентів, а також кілька десятків ліцеїстів і курсантів військових навчальних закладів. Ліга українських меценатів вже виплатила переможцям 21-го мовного турніру 158 премій, а дипломами нагородила 721 конкурсанта. Співорганізаторами марафону були Інститут модернізації змісту освіти МОН та українська компанія HUMAN, що розробляє та впроваджує продукти для цифровізації українського освітнього процесу з урахуванням різних Дмитро ДРОЗДОВСЬКИЙ, к. філол. н., Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАНУ, член Правління НСПУ 30 років тому саме в стінах Спілки письменників точилися дискусії, пов’язані з творенням незалежної України. Спілка письменників стала осередком Народного руху України, утвердивши курс на Незалежність України та розбудову української державності. Микола Жулинський згадав, що активну участь у РУХівській перебудові політичного життя відіграли й співробітники Інституту літератури. Спілка була епіцентром політичного життя, а письменники створили перші державницькі документи незалежної України, які стали основоположними для політичного життя нової держави. Голова ВУТ “Просвіта” ім. Т. Г. Шевченка Павло Мовчан у виступі “Спілка письменників України – синонім Народному Рухові України” запропонував найближчим часом встановити пам’ятну дошку на пошану цих подій. Михайло Сидоржевський як очільник НСПУ підтримав цю пропозицію й обіцяв звернутися до Київської міськдержадміністрації з такою ініціативою, попередньо розглянувши її на засіданні Секретаріату. Спілка письменників – це не лише клуб за інтересами, не лише творче об’єднання, у якому відбувається обговорення літературних проблем, а й важливий чинник суспільного життя, значуща в політично-державницькому плані інституція, яка формує україноцентричну гуманітарну політику. Література для української нації завжди була чинником формування національної свідомості, важливою формою духовного опору й інструментом переформатування дійсності на засадах свободи, поваги до іншого, любові до української культури. Без перебільшення можна стверджувати, що саме письменники в 1990-ті роки були підґрунтям української незалежності, форпостом державності. Їм доводилося дискутувати з учорашніми комуністами, щоб переконати тогочасних політичних керма-рівнів матеріально-технічного забезпечення та цифрової грамотності в закладах освіти. Саме вони безпосередньо опікувалися конкурсом в онлайн-режимі. Брали участь у 21-му конкурсі й учні недільних українських шкіл Бельгії (Брюссель), Башкортостану (Росія)… Дипломи для переможців буде надіслано електронною поштою. Цього року до Ліги українських меценатів озвалася Жанна Чернега (благодійна організація “Supportuachildren”) з Мілану (Італія). Ліга українських меценатів підписала з нею спільну угоду про те, що учні недільних шкіл Італії візьмуть участь у наступному, 22-му, конкурсі. Меценатами 21-го конкурсу стали фармацевтична фірма “Дарниця”, Фундація імені Івана Багряного зі США, Союз українок Австралії, Леся Ткач з Австралії, анонімний жертводавець з Освітньої фундації Петра Яцика (Канада) та ін. Напередодні я поспілкувалася з президентом Ліги українських меценатів Володимиром Загорієм. – Володимире Антоновичу, коли Ліга українських меценатів і Міністерство освіти і науки завершували 21-й мовний турнір, прийшла трагічна звістка – після тривалої тяжкої хвороби помер виконавчий директор Ліги Михайло Федотович Слабошпицький… – Це непоправна втрата для нашого конкурсу. Постаті такого масштабу народжуються не щодня. Михайло Федотович жив цим конкурсом 21 рік, був його серцем і мотором. Саме з Михайлом Федотовичем поділився свого часу своєю сокровенною мрією Петро Яцик, який, приїжджаючи після Незалежності до України, повсюдно чув на вулицях столиці і не тільки столиці мову сусідньої держави. “Українець, який відмовився бути бідним. Петро Яцик” (герой книги Михайла Слабошпицького) не хотів змиритися з тодішньою мовною ситуацією в незалежній Україні. Він шукав виходу і був переконаний: Україна має говорити українською. Тут думка обох була одностайна. Так народився конкурс знавців рідної мови. Після несподіваної смерті Пет­ра Яцика напередодні Другого конкурсу Михайло Федотович став біля керма конкурсу. Тут можна оповідати чимало історій про те, як різні чиновники від Мін­освіти в різний час хотіли знищити мовний марафон, але Слабошпицький кожного разу робив усе, щоб цього не сталося, піднімаючи громадськість і б’ючи в усі дзвони. Сьогодні проєкту “Міжнародний конкурс з української мови імені Петра Яцика” вже 21 рік. Це популярний український бренд і не лише в Україні, а й повсюдно, де живуть українці. І такими ж брендовими нині стали імена Петра Яцика і Михайла Слабошпицького. Сьогодні ми думаємо про те, як увічнити пам’ять Михайла Федотовича. Знаю, що в його рідному селі вже назвали його іменем вулицю, а школа, де він учився, носитиме його ім’я. І це

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин