“Література для української нації завжди була · чинником формування національної свідомості”. Події, факти, коментарі · с. 4сторінка оригіналу ↗
Президент Ліги українських меценатів Володимир Загорій: «Готуймося до 22-го!»
Слово Просвіти, №26 за 2021 рік
Завершився 21-й Міжнародний конкурс з української мови імені Петра Яцика, організаторами якого є Ліга українських меценатів і Міністерство освіти і науки України. Цьогоріч через карантинні обмеження конкурс проходив у форматі онлайн-марафону для школярів, учнів закладів професійно-технічної освіти та студентів. Учні та студенти закладів, підпорядкованих Міністерству оборони України, у звичному режимі змагалися за звання найкращих знавців державної мови.
Кількість учасників онлайнмарафону була рекордною – 25673! IV (всеукраїнський) етап подолали 11555 школярів і студентів, а також кілька десятків ліцеїстів і курсантів військових навчальних закладів.
Ліга українських меценатів вже виплатила переможцям 21-го мовного турніру 158 премій, а дипломами нагородила 721 конкурсанта.
Співорганізаторами марафону були Інститут модернізації змісту освіти МОН та українська компанія HUMAN, що розробляє та впроваджує продукти для цифровізації українського освітнього процесу з урахуванням різних
Дмитро ДРОЗДОВСЬКИЙ, к. філол. н., Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАНУ, член Правління НСПУ
30 років тому саме в стінах
Спілки письменників точилися дискусії, пов’язані з творенням незалежної України. Спілка письменників стала осередком Народного руху України, утвердивши курс на Незалежність України та розбудову української державності. Микола Жулинський згадав, що активну участь у РУХівській перебудові політичного життя відіграли й співробітники Інституту літератури. Спілка була епіцентром політичного життя, а письменники створили перші державницькі документи незалежної України, які стали основоположними для політичного життя нової держави. Голова ВУТ “Просвіта” ім. Т. Г. Шевченка Павло Мовчан у виступі “Спілка письменників України – синонім Народному Рухові України” запропонував найближчим часом встановити пам’ятну дошку на пошану цих подій. Михайло Сидоржевський як очільник НСПУ підтримав цю пропозицію й обіцяв звернутися до Київської міськдержадміністрації з такою ініціативою, попередньо розглянувши її на засіданні Секретаріату.
Спілка письменників – це не лише клуб за інтересами, не лише творче об’єднання, у якому відбувається обговорення літературних проблем, а й важливий чинник суспільного життя, значуща в політично-державницькому плані інституція, яка формує україноцентричну гуманітарну політику. Література для української нації завжди була чинником формування національної свідомості, важливою формою духовного опору й інструментом переформатування дійсності на засадах свободи, поваги до іншого, любові до української культури. Без перебільшення можна стверджувати, що саме письменники в 1990-ті роки були підґрунтям української незалежності, форпостом державності. Їм доводилося дискутувати з учорашніми комуністами, щоб переконати тогочасних політичних керма-рівнів матеріально-технічного забезпечення та цифрової грамотності в закладах освіти. Саме вони безпосередньо опікувалися конкурсом в онлайн-режимі.
Брали участь у 21-му конкурсі й учні недільних українських шкіл Бельгії (Брюссель), Башкортостану (Росія)… Дипломи для переможців буде надіслано електронною поштою. Цього року до Ліги українських меценатів озвалася Жанна Чернега (благодійна організація “Supportuachildren”) з Мілану (Італія). Ліга українських меценатів підписала з нею спільну угоду про те, що учні недільних шкіл Італії візьмуть участь у наступному, 22-му, конкурсі.
Меценатами 21-го конкурсу стали фармацевтична фірма “Дарниця”, Фундація імені Івана Багряного зі США, Союз українок Австралії, Леся Ткач з Австралії, анонімний жертводавець з Освітньої фундації Петра Яцика (Канада) та ін.
Напередодні я поспілкувалася з президентом Ліги українських меценатів Володимиром Загорієм.
– Володимире Антоновичу, коли Ліга українських меценатів і Міністерство освіти і науки завершували 21-й мовний турнір, прийшла трагічна звістка – після тривалої тяжкої хвороби помер виконавчий директор Ліги Михайло Федотович Слабошпицький…
– Це непоправна втрата для нашого конкурсу. Постаті такого масштабу народжуються не щодня. Михайло Федотович жив цим конкурсом 21 рік, був його серцем і мотором. Саме з Михайлом Федотовичем поділився свого часу своєю сокровенною мрією Петро Яцик, який, приїжджаючи після Незалежності до України, повсюдно чув на вулицях столиці і не тільки столиці мову сусідньої держави. “Українець, який відмовився бути бідним. Петро Яцик” (герой книги Михайла Слабошпицького) не хотів змиритися з тодішньою мовною ситуацією в незалежній Україні. Він шукав виходу і був переконаний: Україна має говорити українською. Тут думка обох була одностайна. Так народився конкурс знавців рідної мови.
Після несподіваної смерті Петра Яцика напередодні Другого конкурсу Михайло Федотович став біля керма конкурсу. Тут можна оповідати чимало історій про те, як різні чиновники від Міносвіти в різний час хотіли знищити мовний марафон, але Слабошпицький кожного разу робив усе, щоб цього не сталося, піднімаючи громадськість і б’ючи в усі дзвони. Сьогодні проєкту “Міжнародний конкурс з української мови імені Петра Яцика” вже 21 рік. Це популярний український бренд і не лише в Україні, а й повсюдно, де живуть українці. І такими ж брендовими нині стали імена Петра Яцика і Михайла Слабошпицького. Сьогодні ми думаємо про те, як увічнити пам’ять Михайла Федотовича. Знаю, що в його рідному селі вже назвали його іменем вулицю, а школа, де він учився, носитиме його ім’я. І це
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
