На перехрестях історії · “У Польщі немає жодної монографії або хоча б однієї наукової статті на тему причин і обставин загибелі Гути Пеняцької”. · с. 4сторінка оригіналу ↗
Велика польська брехня
Слово Просвіти, №26–27 за 2020 рік
Дмитро ЧОБІТ, письменник
Вступ Трагедія галицького села Гута Пеняцька, більшість населення якого складали поляки, з нез’ясованих до кінця спонукань, у цинічний і нахабній спосіб використовується у теперішній Польщі Качинського — Дуди — Моравецького для нагнітання антиукраїнського психозу, щедрого посіву зерен брехні, ненависті та міжнаціональної ворожнечі. Для цього воєнний злочин — каральну акцію німецьких окупаційних військ проти бази радянських партизанів, терористів НКВД та польських бойовиків гутапеняцької АК, які діяли заодно, та чинили теракти з проявами звірячого садизму проти німців і місцевого населення, в тому числі й поляків, всупереч численним фактам абсолютно безпідставно та цілком надумано приписали Україні та українцям; вимагають від них каяття і для приховання своїх, висмоктаних із пальця фальшивих претензій, прикриваються фарисейськими фразами про “українських націоналістів”, “ОУН — УПА”, дивізію СС “Галичина”, “українських поліцаїв з Підгірців” і навіть “озброєних ножами та сокирами українських хлопів” із сусідніх з Гутою Пеняцькою сіл, які нібито “з мішками йшли грабувати нещасних поляків”. Вже третій рік поспіль польська сторона веде неймовірний тиск на Україну, аби вона на найвищому державному рівні визнала вину українців за так званий “геноцид” поляків Гути Пеняцької, покаялась утому до чого не причетна та ще й попросила вибачення. Для чинення тиску на Україну та нагнітання небаченої напруги у Польщі розроблено і здійснюється добре продуманий, хронологічно-послідовний та чітко вибудуваний план конкретних заходів і дій, у центрі яких опинилася трагедія галицького села Гута Пеняцька, котре пропагандисти брехні вперто називають “польським”, хоча його заснували австрійці та в ньому постійно проживали разом з поляками, українцями та євреями. У цій безсоромній кампанії обмов і брехні задіяні президент Республіки Польща Анджей Дуда, маршалек сенату Ельжбета Вітек, віце-маршалек Малгожата Госєвська, прем’єр-міністр Матеуш Моравецький, міністри, посли Польщі в Україні, працівники польського посольства та консульств, безвідповідальні діячі Інституту національної пам’яті Польщі, представники польських громадських організацій, українці з так званими “картами поляка”, польські засоби масової інформації і навіть католицька церква. Спільними зусиллями вони перетворили Гуту Пеняцьку на символ мучеництва поляків так званих “кресів всходніх” та Волині, невпинно звинувачують українців і невтомно та наполегливо вимагають від України каяття та вибачень за так званий “геноцид поляків”. Такі намагання особливо себе проявили в перший рік президентства Володимира Зеленського — очевидно, сподіваються, що молодий політик і його малодосвідчена команда заради співпраці з “стратегічним партнером” поступляться безпрецедентному тиску та нарешті визнають огидну брехню за “святу правду”. Найважливіші документи з нахабно надуманими та абсолютно безпідставними звинуваченнями, зокрема такими як щорічні звернення з приводу трагедії Гути Пеняцької президента Польщі, керівників сейму та уряду, пропагандистські статті, виступи громадських діячів і ксьондзів передають по радіо, телебаченні, перекладають англійською мовою, та теж публікують, у тому числі, в Інтернеті. У такий підступний і брутальний спосіб вони активно просувають на міжнародній арені “польську правду” та ганьблять авторитет України у світі. Як наслідок, соціальні мережі переповнено друкованими текстами, аудіо та відеозаписами польського трактування подій у Гуті Пеняцькій з неодмінними брутальними звинуваченнями українців. При цьому станом на 1 травня 2020 року у Польщі немає жодної монографії або хоча б однієї наукової статті на тему причин і обставин загибелі Гути Пеняцької. З такого важливого для поляків питання польська історична наука досі не спромоглася здійснити хоча б одне дослідження, або провести наукову конференцію та опублікувати її матеріали. Усе, чим можуть похвалитися польські історики про Гуту Пеняцьку, не виходить за межі двох-трьох абзаців (!!!) недолугого змісту та ще й не підкріплених науковими посиланнями на джерела як то є у книгах докторів наук і професорів Едварда Пруса, Олександра Кормана і Гжегожа Мотики. Тобто, на разі, з проблеми Гути Пеняцької польська сторона, окрім нахабних вигадок, цинічних фальсифікацій та примітивно-убогої белетристики, не має нічогісінько! І на такій примітивно-убогій основі вона, явно спекулюючи на трагедії галицького села Гута Пеняцька, під фальшивими гаслами пошуків правди та вимог каяття й вибачень від України збудувала потужну кампанію наклепів і брехні на українців! Як відбувається ця пропагандистська, наскрізь брехлива антиукраїнська кампанія, покажемо на конкретних прикладах 2020 року в їх хронологічній послідовності. Джерела інформації відкриті — це польські ЗМІ, включно з Інтернетом; ми подаємо посилання, тому будь-хто може легко перевірити достовірність наведеного.
Кресове марево Оскільки тема трагедії Гути Пеняцької у Польщі стала символом трагедії польського населення так званих “кресів східних” колишньої польської держави та перетворилася на сакральну — про неї не забувають ніколи, навіть порушують питання про включення її до шкільних програм. У відвертій антиукраїнській кампанії, яка календарними циклами проводиться у Польщі щорічно, лейтмотив трагедії Гути Пеняцької займає особливе місце, бо з неї фактично починається своєрідний сезон антиукраїнської пропаганди. Напередодні кожної річниці знищеного 28 лютого 1944 року німецьким окупаційним режимом галицького села, вину за загибель якого польська сторона безпідставно але напрочуд вперто перекладає на непричетних до воєнного злочину українців, здійснюється цілий комплекс чисто пропагандистських заходів під ширмою поминальних, Не став винятком і 2020 рік. 20 січня 2020 року у Варшаві розгорнули велику виставку присвячену 76-й річниці повстання 27 дивізії АК на Волині. Усі стенди з різноманітними фото мали однакові заголовки: “Kresy niеutracone” (“Невтрачені креси”). Ці написи явно вказували на те, що організатори досі мають і пропагують територіальні претензії до України та роблять усе від них залежне, аби утверджувати таку думку у свідомості польських громадян і, мабуть, плекають мрію про повернення окупованих у 1920 році українських земель (так званих кресів) до складу Польщі. Немало місця на виставці присвячено не лише Волині, а й так званим “полуднево-схдіним кресам”, колишньої польської держави, тобто Поділлю та Прикарпаттю. (Kresowy serwis informacyjny. – 2020. – №2). Виставка знайшла широкий відгук у пресі, радіо й телебаченні Польщі та стала своєрідною прелюдією для подальшої пропагандистської кампанії довкола трагедії Гути Пеняцької.
Молебень у Бабичах у суботу 22 лютого 2020 року Кожного року, за тиждень до річниці трагедії Гути Пеняцької, яка припадає на 28 лютого, польська сторона розпочинає активну кампанію по її відзначенню. Так відбувається щороку, ось і в 2020 році, вже у суботу, 22 лютого відбулися такі заходи у Польщі та в Україні. У цей день у містечку Бабичі Опольського воєводства об 11-й годині розпочалися урочистості присвячені пам’яті мешканців Гути Пеняцької, які загинули 28 лютого 1944 року. У заходах взяли участь представники католицької церкви, громадськості та влади. Провину за трагедію покладали винятково на українців — про причини та дійсних організаторів каральної акції й справжніх виконавців воєнного злочину — німців, німецьких окупантів, гітлерівців, та провокаторів каральної акції — радянських партизанів, не згадали жодним словом! У виступах стверджувалося, що Гуту знищили “українці”, “українські солдати дивізії СС “Галичина” та УПА. По завершенню виступів у місцевому костьолі відбулася служба Божа та покладання вінків і квітів до пам’ятної таблиці з землею Гути Пеняцької, замурованої в стіну костьолу. Інформацію про заходи пам’яті жертв Гути Пеняцької у Бабичах досить широко висвітлювали польські ЗМІ та Інтернет. Більшість публікацій вийшли з однаковими назвами: “В Бабичах вшановано пам’ять жертв українських націоналістів Гути Пеняцької”. Повідомлялося, що патріотичне казання виголосив ксьондз Тадеуш Ісакович-Залеський. Він зазначив, що “коли б люди дотримувалися заповіді Божої “не вбивай”, то й не було би тої страшної трагедії у Гуті Пеняцькій. Але про неї потрібно пам’ятати, бо без пам’яті трудно будувати майбутнє”. І ксьондз Т. Ісакович- Залеський, і всі промовці говорили про правду, вибачення та усіляко шельмували винуватців “жахливого злочину”, який на їхню думку скоїли “українська дивізія “Галичина”, УПА та “місцеві українські хлопи, які їм допомагали пацифікувати село і грабували майно жителів села”. (W Babi- cach uczszono pamiкж ofiar ukrainskich nacio- nalistуw y Huty Pieniackiej //Dzieje.pl /aktual- nosci / portal historyczny.02.05. 2020). Польські ЗМІ: телебачення, радіо, соціальні мережі впродовж цілого дня активно інформували поляків про вшанування жертв Гути Пеняцької у Бабичах, але вже ввечорі естафету неймовірної та небаченої у цивілізованому світі брехні підхопили у стінах львівського кафедрального костьолу.
Політичний молебень у львівській католицькій кафедрі У вечірній час 22 лютого 2020 року у львівському кафедральному костьолі тихцем проходили ніде публічно не анонсовані заходи пам’яті жертв Гути Пеняцької. У стінах костьолу зібралося до сто осіб, серед них прибулі з Польщі урядовці, депутати сейму, представники Інституту національної пам’яті Польщі, члени Товариства “Гута Пеняцька”, журналісти, службовці польського посольства в Києві та генерального консульства у Львові, священики. Сидячи на костьольних лавах, учасники заходу заслухали виступи поважних осіб, приурочених трагедії Гути Пеняцької. Усе ретельно записувалося технічними засобами. Вже о 21-50 на польському радіо “ Radio-Zachod” з’явився докладний репортаж про цю подію, вона тут же стала топовою на польських телеканалах та ЗМІ. Тепер в мережі Інтернет присутні їхні аудіоі відеозаписи та докладний фоторепортаж. Нижче подаємо фрагменти цих виступів, у перекладі з польської мови. Едвард Кава, львівський біскуп-помічник: “Такий випадок, який стався у Гуті Пеняцькій, ми по-людськи не можемо зрозуміти, такого ми не можемо уявити, полюдськи такого не можна пробачити… … Гута Пеняцька — то святе місце… Там загинуло 850 безневинних, беззбройних людей, яких у жахливий спосіб замордували… … То трудна тема, про яку незручно говорити, і важко її пережити, а ще трудніше на цю тему щось говорити в контексті вибачення… … Пам’ять про ті жертви, про тих мучеників з Гути Пеняцької є жива”.(Pamieiзж o Hucic Pieniackiej // Zachod, pl / 173062/prol. – szwagezyk – ipn – zlada – te- ren – huty – pieniackiej). Коментар. В опублікованому тексті казання єпископа-помічника Едварда Кави нічого конкретного не сказано про тих, хто став причиною каральної акції і хто скоїв воєнний злочин, але про таке говорили наступні промовці. Вони називали лише українців і словом не обмовившись про справжніх винуватців — провокаторів НКВД з числа російських партизанів і польських бойовиків АК, які діяли заодно, та німців — дійсних організаторів караль-
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
