Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Видання «Просвіти» · с. 9сторінка оригіналу ↗

ДЛЯ ШУКАЧІВ ШАМБАЛИ

Слово Просвіти, №27 за 2004 рік

ної українсько-непальської ділової спілки. Вечір вів народний депутат першого скликання, академік Української академії наук, керівник програми “Прапор України на вершинах світу”, Президент асоціації “Україна — Непал”, керівник експедиції “Ама-Даблам-99”, про яку розповідає автор у своїй книзі, — Іван Юрійович Валеня. На вечорі виступали: Неля Мунич — президент Асоціації вчителів географії України, членами якої є учасники експедиції, описаної в книзі; науковий редактор книги “Непал, або подорож в Гімалаї”, доктор історичних наук Микола Фролкін, що звернув увагу присутніх на значимість цього видання — першої книги про Непал українською мовою; завідувач Ельбруської медико-біологічної станції, доктор медичних наук, лауреат державної премії в галузі науки Павло Білошицький, який відзначив відвертість і точність автора в описах нещасть, які траплялися з альпіністами під час небезпечних сходжень, та специфічної психології стосунків серед прихильників цього суворого виду спорту; Володимир Козар, художник, голова Міжнародної громадської організації “Українського реріхівського товариства”, член виконкому Міжнародної ліги захисту культури, говорив про духовне багатство незіпсованих цивілізацією мешканців Непалу, красу та велич Гімалаїв; Каястха Кришна, голова Міжнародної українсько-непальської ділової спілки, висловив подяку Валентині Розуменко за те, що вона з повагою та зацікавленістю розповіла про культуру, побут, релігію та звичаї його країни. Слово було надано також Василеві Клічаку, директорові видавництва “Просвіта”, де видано книгу, та іншим почесним гостям. Звучали й музичні твори, зокрема виконав свої композиції голова партії “Повненьких жіночок та Молоденьких дідусів” Андрій Миколайчук. У цілому, презентація цілком відповідала духу самої книжки — розповіді про подорож цивілізованої туристки до країни, де люди поділяються на варни, жінки носять сарі та мають по кілька чоловіків, де покійників спалюють просто на березі річки, водою з якої надалі користуються в побуті, де вирощують бойових слонів для захисту від диких, а корів не їдять із пошани і ще багато-багато цікавого.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин