Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє

ПАМ’ЯТЬ У КИЄВІ СПОРУДЖЕНО ПАМ’ЯТНИЙ ЗНАК ЖЕРТВАМ НАЦИЗМУ

Слово Просвіти, №27 за 2005 рік

Друга світова війна залишила глибокі рани на землі України. Утрати, яких зазнав у війні український народ, і сьогодні відлунюють гострим болем у серцях наших співвітчизників. Особливо гірко й боляче тим, хто знає жахи війни не із книг чи розповідей, а несе тягар власних тяжких спогадів про пережите. Так, ми витримали нелюдські випробування і знущання за колючим дротом казематів смерті, приниження людської гідності. А скільки юних життів було загублено! А скільки тих, хто вцілів, не мали дитинства та юності... На нашу долю в’язнів-жертв нацизму й після визволення випали страждання. Повертаючись додому, ми відбули фільтраційні табори, зазнали презирства, недовіри, а деякі з нас знову потрапили за колючий дріт концентраційних таборів, але вже не гітлерівських, а сталінських. А провина наша була лише в тому, що ми, дітьми й підлітками, не змогли захистити себе від вигнання в Німеччину, на фашистську каторгу. Та наше покоління зуміло не тільки вижити, а й показало зразки високих духовних і вольових якостей. Ми виховали гідне покоління дітей і онуків. Ми стали добрими робітниками й робітницями, інженерами й техніками, лікарями й учителями, захистили кандидатські й докторські дисертації. 22 червня 2005 року відбулося відкриття пам’ятного знаку жертвам нацизму у славній столиці України — у місті-герої Києві. Минуло кілька років боротьби за ідею спорудження цього пам’ятного знаку, визначення належного місця і, нарешті, фінансування проекту. Нашу наполегливість і впертість винагороджено — і ось знак є. Він відтворює картини наших страждань, містить знак OST, який належало мати всім в’язням із Радянського Союзу. Біля знаку — дівчинка з лялькою в руках. Червоні гвоздики виблискують на п’єдесталі, як крапельки пролитої крові. Тут завжди будуть квіти, бо цей знак утілює пам’ять про страждання, які принесли людству фашизм і тоталітаризм. Живі мають пам’ятати про загиблих — страчених, спалених, закатованих. Завдяки підтримці Олександра Олександровича Омельченка, Київського міського голови, і його команди здійснилася наша мрія. Київ узяв на себе фінансування проекту спорудження й відкриття пам’ятного знаку. Від імені Української спілки в’язнів-жертв нацизму (а це 250 тис. осіб) ми дякуємо Олександрові Омельченку та його команді. Ми вдячні всім, хто сприяв нам у фінансуванні, спорудженні й відкритті пам’ятного знаку. А це: Укрсоцбанк (голова правління Б. В. Тимонкін); відділення УСВЖН майже з усіх областей України; Український національний фонд “Взаєморозуміння та примирення” (голова правління І. М. Лушников). Крім того, проектування і спорудження пам’ятного знаку підтримали матеріально всі колишні в’язні — жертвували, хто скільки міг. Ми дуже вдячні авторському колективові, зокрема скульпторам — П. П. Боцвину та Т. В. Давидову, архітекторові А. В. Морозу. z Інеса МІРЧЕВСЬКА На знімках: Біля пам’ятного знаку колишні в’язні (зліва направо) Надія Мудренок, Ольга Філон, Людмила Тарасенко Залевська, Надія Слюса рева, Інеса Мірчевська та Ганна Стрижкова. Квіти покладають Київський міський голова Олександр Омельченко та учасники свята.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин