Читацьке віче · с. 13сторінка оригіналу ↗
НАШ ВИДАТНИЙ ЗЕМЛЯК
Слово Просвіти, №27 за 2005 рік
Є постаті в історії людства, винаходи і світлий розум яких постійно служать людям, і чим далі вони від нас у часі, тим більше ми осягаємо всю велич їхньої праці. Одним із таких людей є Петро Іванович Прокопович, винахідник рамкового вулика. Тільки зрозумівши, що винахід П. Прокоповича гармонійно поєднав природну здатність комах виду апіс мелліфера збирати нектар і виробляти з нього мед із любов’ю людини до цього чудодійного дарунка природи, а також інших продуктів бджільництва, при збереженні самого виробника меду, воску, бджоли медоносної, починаєш розуміти всю велич і значення для людини цього винаходу. Ось де справжня екологія! Ось приклад того, як людство повинно будувати стосунки з природою, а не жити як споживач, що бездумно використовує її дари. Багатющий досвід пасічникування П. Прокопович вирішує віддати людям, і 1830 року в селі Пальчики, поблизу Батурина, відкриває першу в Європі школу пасічників. Вдячні нащадки вшановують пам’ять великого сина України. На початку червня на батьківщині найвидатнішого пасічника планети, в Батурині, відбулася науково-практична конференція “Видатні діячі Батуринського краю”, присвячена 230-ій річниці з дня народження П. Прокоповича (1755—1850 рр.). У конференції взяли участь учені, журналісти, краєзнавці з Києва, Чернігова, Сум, Конотопа, Глухова, Переяслава-Хмельницького та інших міст і сіл України. Перед науковими доповідями та повідомленнями, з якими виступили Л. Боднарчук, директор Інституту бджільництва ім. П. Прокоповича, С. Білокінь, доктор історичних наук, В. Коваленко, кандидат історичних наук, О. Бузун, голова Бахмацької районної ради та багато інших, було презентовано книгу “Мазепинець з Батурина” В. Залізного, нові конверти Укрпошти з Чернігівської дирекції, представлені М. Панаско, та буклет “Гетьманська столиця” Т. Коржинської. Краєзнавець і художник із Бахмача І. Ковтун презентував свою нову роботу — живописне полотно “П. І. Прокопович демонструє Т. Г. Шевченку свій винахід”. Учасники конференції здійснили екскурсію заповідником “Гетьманська столиця”, ознайомилися з ходом реставраційних робіт історичних пам’яток, створенням у селищі нової інфраструктури, спорудженням водогону, газифікацією і т. ін., тобто перетворенням столиці Гетьманщини на центр туризму, для чого Батурин має всі підстави. Батуринське відділення Укрпошти в приміщенні селищної ради, де відбувалася конференція, організувало гасіння поштових марок та конвертів із зображенням ювіляра спеціальним штемпелем із перевідною датою “Гетьманська столиця”, та торгівлю поштовими марками, художніми конвертами й іншими сувенірами.
Борис КИРИЧОК, краєзнавець, Бахмацький район
z
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
