Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Культура · с. 14сторінка оригіналу ↗

БЛАГОДІЙНІСТЬ У СОНЯЧНУ КРАЇНУ МИСТЕЦТВА… «МИТЦІ УКРАЇНИ — ТЯЖКОХВОРИМ ДІТЯМ»

Слово Просвіти, №27 за 2005 рік

Із початком цьогорічного відпусткового сезону виставкове життя Києва не завмерло. Так, у Національному музеї Тараса Шевченка експонувалися репродукції бронзових виробів Китаю: частина всесвітньо відомих шедеврів, створених у час від епохи Ся (ХХІ— ХVІ ст. до н. е.) до династії Хань (206 р. до н. е. — 220 р. н. е.), почасти копійованих за династії Чжоу (XI ст. до н. е. — 221 р. н. е). Поруч — у літературно-меморіальній квартирі-музеї Павла Тичини — виставка малярства одеситки Світлани Крижевської. Чи можна чекати якихось паралелей? “Може, хіба що, присмаку екзотичності, — скаже читач, — яскраво відчутного в першому випадку і певною мірою — у другому”. Проте обидві виставки, у різний спосіб, дали можливість укотре подивуватися на глибоку етнічну основу у творчості митців різних країн і різних епох. І, що особливо вражає, порівняння ВІДКРИТА СТУДІЯ “Дітям будуть дані крила”. Під такою поетичною назвою в Музеї гетьманства до Міжнародного дня захисту дітей відбулося відкриття виставки дитячих творів. Та ще й у гармонійному поєднанні з персональною експозицією наставника — художниці Тетяни Кравченко, члена Національної спілки художників України, авторки низки монументальних творів у державних установах, праці якої перебувають у приватних колекціях не тільки України, а й Франції, Німеччини, Швейцарії, Канади. Бажання відкрити дітям розуміння краси спонукало художницю створити власну студію — Клуб вихідного дня, який ось уже 8 років приймає дітей (дошкільнят і школярів). Тут, розвиваючи творчу індивідуальність, навчають уміння “розмовляти кольором”. Упродовж червня є можливість ознайомитися із самобутнім мистецтвом студійців. — Дитяча душа вільна, — поєднується зі свободою кольору. Відбувається зв’язок із лаконічним мисленням, — розповідає Тетяна Кравченко й додає, — і вибір кольору дуже обмежений. А так хочеться навчити дітей бачити красу неба, пізнати таїну Буття й передати це у фарбах. Оце спільне бажання вчителя й учня відкривати красу можна виявити в розповідях дітей: — У кожного свій стан душі, тому наставниця нас не критикує, а вчить думати, бачити — не лише малювати, підказує “спробувати самому колір”, спонукає до дії. — Адже різні фарби, — жваво додає інша дитина, — можуть між собою сваритися, а можуть — гармонійно поєднуватися. — А ще можуть, — провадить інша, — утворити новий колір. — Не завжди можна передати словами свій настрій, — десь у гур- ВИСТАВКИ виявляє спорідненість пам’яток культури напрочуд різних народів. Мистецтво бронзи — одна з найяскравіших і найдивовижніших прикмет китайської цивілізації, історія якої охоплює п’ять тисячоліть до нової ери. Бронзові вироби зажили слави завдяки довершеній формі, вигадливому дизайнові й оригінальним написам. Серед найбільш цікавих для нас — посудина для води, оздоблена написами, що зафіксували найбільш ранній і разом із тим найповніший судовий вирок. Експонат допомагає зрозуміти систему судочинства Китаю, якою вона була 2 тис. років тому. Заворожують музичні інструменти — дзвони (і комплект менших, які використовувалися в оркестрах, і більший — власне дзвін у звичному для нас розумінні); звук мали, б’ючи по інструментові (ззовні) дерев’яними паличками. Прикраси малих дзвонів — напівфункціональні. Принаймні одну функцію можемо розшифрувати — ідеться про вплив на звук, що ж до інших — вони мають виразне космогонічне походження. Особливо цінна категорія виробів із бронзи — посудини ритуального призначення. Адже, живлячи дух предків, люди забезпечували неперервність роду, здобували індивідуальне і колективне (родове) сакральне заступництво. Щоправда, призначення виробів еволюціонувало, спрощувалось, аж до функцій звичайного посуду. Частина експонованих предметі почувся голос малюка, — а фарбами — можна. Мене зацікавили роботи талановитої семирічної дівчинки Лани Марченко (яка до того ж гарно володіє українською мовою): “Рожева мрія”, “Помаранчева революція”. “Не “Помаранчеве небо”, як хтось помилково назвав мій твір, а “Помаранчева революція”, — наполегливо й переконливо обстояло свій творчий задум це чорняве диво — тендітне тямуще створіння. А ще Ланочка розповідає, що на заняттях вони ліплять “не з пластиліну”: “Пластилін не вчить, бо неживий. А ось глина вчить. Вона жива”. Цікаві твори й у Ані Петрик (12 років). Дитина має досвід, неодноразово брала участь у виставках, здобувала премії, нагороди. Малює спонтанно, імпровізує, має гарне відчуття кольору. Особливо це відчутно в її творах “Пробудження краси”, “Перші проліски”. А тів вабить екзотичністю — наприклад, фігурка носорога (який на той час водився в Китаї). Інша частина мимоволі викликає порівняння з мексиканським мистецтвом. А що вже казати про добре знаний нашими предками меандр (безконечник) чи сваргу (сонце)! На деяких посудинах (у формі бика — утілення чоловічої живодайної сили) зауважимо, як прикрасу, зображення спіралі, фантастично схожої на спіралі, що відтворює трипільська кераміка; зображення квітки — стилізованого відповідно до квіткового візерунка тризуба. Схожу стилізацію виявлено на трипільських зерновиках і в численних українських вишивках. Тут і птах — орел, причетний до світобудови; і коза, що символізує багатство, достаток, урожай і родючість; і образ води — символ життя, очищення. Які ж таємниці оповили колиску людства! І тепер ми, такі різні, у найглибших пластах своїх культур знаходимо послання у вічність. Як тоді, так і сьогодні через молитву обмінюємося духовними енергіями, звертаючись до душ предків. І вболіваємо за неперервність Роду. Ушановуємо померлих, аби світлі сили вели нас дорогою правди. У творах Світлани Крижевської 12-річний юний художник Ваня Король, який цікавиться історією Давньої України, зумів передати свої уявлення у творі “Веселка”. І так можна розповісти про кожну дитину, бо й справді, усі студійці цікаві, талановиті. Варто сказати кілька слів і про експозицію наставника юних талантів (художниці Тетяни Кравченко) під назвою “Предчуття духу”. Її живопис прозорий, легкий, одуховлений. Багато картин, зокрема “Мажор”, “Звучання”, “Плин часу”, народилися після того, як художниця брала уроки музики з класу фортепіано. Вражає картина “Весна”. Ідеться про втілення іпостасей космічної енергії: Сонця, Місяця, Зорі (Дощу). У цих творах мисткиня намагалася передати засади українського світобачення… z Лариса ПРОСЯТКІВСЬКА відчутне те саме прагнення до розкриття таємниць буття, розкодування послань предків. Художниця обрала заголовну тему творчості — етнографію й народну культуру України. Серед теплих, нагрітих сонцем і напоєних медами степового літа букетів, натюрмортів і краєвидів, у яких барви бринять, мов стру- Наприкінці червня в Колон! ному залі ім. М. Лисенка Націо! нальної філармонії України від! бувся благодійний концерт!вис! тава під назвою “Серенада”. Слід відзначити, що така акція проводиться в Україні вже вдру! ге. Перша відбулася наприкінці 2002 року за сприяння Київ! ського благодійного фонду “Джерела”, що опікується діть! ми, хворими на лейкемію. Об’єднати всіх, кому небайдуже здоров’я наших дітей, хто має чуйне серце та щиру душу, — цю мету покладено в основу проек! ту “Митці України — тяжкохво! рим дітям”. Цього року зірки опери надали цій акції особливої ваги, маючи за зразок лейкозний фонд Хосе Каррераса. На імпровізованій сцені філармонії в супроводі Національного заслуженого академічного оркестру України на чолі з диригентом В. Сіренком цього разу співали золоті голоси Національної опери України: Анжеліна Швачка, Ірина Семененко, Сусанна Чахоян, Дмитро Попов, Михайло Кирішев та Олег Сичов. У першому відділенні у виконанні вітчизняних майстрів академічного співу пролунали всесвітньо відомі зразки оперно-симфонічної музики композиторів В. А. Моцарта, Дж. Россіні, К. Оффенбаха, П. І. Чайковського, Ж. Бізе та М. Лисенка. До складу другого відділення входили українські та російські романси, а також популярні естрадні композиції закордонних авторів. Сольні арії плавно, за сценарієм, перетікали в дуети та квартети виконавців. Цьогорічний благодійний кон-

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин