Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Наша справжня сила — здатність бути самими собою”. · с. 4сторінка оригіналу ↗

ЄВРОСОЮЗ: ВІД РИМСЬКИХ УГОД ДО БЕРЛІНСЬКОЇ ДЕКЛАРАЦІЇ

Слово Просвіти, №27 за 2007 рік

Іван ЮСИП’ЮК Жанна БЕЗП’ЯТЧУК, м. Амстердам Вічний Амстердам, обвіяний вітрами історії й заколисаний водяними брижами каналів, — місто, де тисячолітні хронометри карбують час Європи від язичницького Риму до єесівського Брюсселя, місто з ярмарком гріха й картинами, намальованими на парканах і будівничих огорожах. Європейський індивідуалізм, міцний добробут щоденного людського життя, всепроникний і невиправний секуляризм, справжня повага до прав людини, влада грошей, потужний консьюмеризм і стійкий, невитравний запах фаст-фуду — все це дивовижним чином переплелося в цьому світі. І рухаючись із заходу Європи на схід, помічаєш, як суттєво змінюються пропорції цих екзистенційних інгредієнтів: усі вони поступово слабшають, а деякі, як, наприклад, індивідуалізм, переплавляються поступово в свою протилежність. І наша Україна зримо віддалена від спокійної, раціонально мислячої й фундаментально секулярної Старої Європи на відстань, прокладену тисячоліттям своєї православної віри, 70 роками радянської влади й одвічністю свого культурного коду, унікального й неповторного, як і в кожної потужної нації. Прагнення України повномасштабно інтегруватися до Європейського Союзу не надзвичайно важливе не тільки енергетичне, а й політико-правове значення. Йшлося про створення інтеграційного об’єднання універсального характеру. До складу Співтовариства увійшли країни з високим рівнем розвитку, що багато в чому визначило значні темпи його економічного росту протягом наступних 15 років. У 1958 році середньомісячний дохід на душу населення становив 980 доларів у Нідерландах, 1170 у Бельгії й 800 доларів у Північній Італії. Розрив, як бачимо, невеликий. Висувалося завдання створення загального ринку товарів, послуг, капіталів і робочої сили, заснованого на митному союзі. Договір передбачав поетапне будівництво загального ринку. Було передбачено 4 головні інститути: Рада (складалася з офіційних представників урядів держав-членів на рівні міністрів), Комісія (до неї мали входити незалежні комісари, щоправда, призначалися лише за умови одностайної ухвали). Договором про створення ЄЕС також передбачалося створення Парламентської асамблеї та Суду Європейських співтовариств. Одночасно з підписанням римських договорів там була підписана Конвенція про об’єднання парламентів і судів об’єднань. Органом наднаціонального характеру був Суд Європейських співтовариств, який стежив за виконанням установчих договорів і правових приписів співтовариств. Так в особі ЄЕП було створено широку, універсальну міжнародну організацію. Новий документ — Єдиний європейський акт (ЄЄА). ЄЄА — це установчий договір, що містив зміни й виправлення, які мали бути внесені в діючі акти європейських варто в жодному разі ототожнювати з подоланням цієї відстані. Ми наближатимемося до європейського добробуту та поваги до людської гідності, а решту відстані я пропонувала б залишити недоторканою. Бо на тому шляху закладена наша сила й наша ідентичність. Проясню, що породило такі міркування. Авторові цих рядків пощастило чимало поспілкуватися з голландськими колегами — журналістами, політологами. Варто визспівтовариств. Він був прийнятий 1986 року і забезпечував перехід до єдиного економічного й валютного союзу (ЕВС). Однак ЄЄА, звичайно, не вирішував усіх питань створення економічного, валютного й політичного союзів, але передбачав скликання міжнародної конференції на виконання ЄЄА. Така конференція відбулася, й на ній був підготовлений договір про Європейський Союз (ЄС). Цей договір 7 лютого 1992 року підписали в Маастрихті дванадцять країн, і він одержав назву “Маастрихтський”. Його ратифікація пройшла не безболісно. Так, у Данії виборці відкинули договір, такі тенденції виявилися й у Франції, Великобританії й Німеччині. Процедура затяглася, але врешті всі члени співтовариств схвалили договір, і він набув чинності з листопада 1993 року. Цей договір оформив і поклав початок існуванню Європейського Союзу в сьогоднішньому вигляді. ЄС СЬОГОДНІ Протягом п’ятдесяти років країни, які взяли участь у цій організації, досягли доволі високого рівня добробуту й стабільності. Організація вийшла за межі суто торгового блоку. Нинішній Європейський Союз, до якого входить 27 держав, є політичною організацією, що діє в усіх сферах. Для різних країн світу ЄС — більше, ніж торговий партнер, яким він був колись. Вони бачать стратегічну цінність посилення співпраці з ним, а ЄС — стратегічну цінність посилення співпраці зними. Саме тому дуже високими є вимоги громадян ЄС до своїх лідерів. У цьому контексті величезні сподівання покладаються на Німеччину, яка сьогодні головує у цій організації. Як зазначила у своєму виступі в Європейському парламенті 17 січня 2007 р. німецький канцлер Анґела Меркель, за час свого головування в ЄС Німеччина хоче досягнути єдності щодо відновлення процесу прийняття нової Конституції ЄС, щоб цей документ почав діяти до весни 2009 року. Після провалу на референдумах 2005 року торкатися цієї теми не наважувався жоден із головуючих у Євросоюзі. Натомість Анґела Меркель поставила відновлення конституційного процесу на перше місце у порядку денному німецького головування. Конституція потрібна Європі для того, аби зробити її дієвим сильним гравцем. Адже за нинішніх правил Європейський Союз не може не те що розширюватися, а навіть ефективно приймати рішення. Потрібно чітко розмежувати компетенції ЄС та національних держав. Загалом же девізом головування Німеччини у ЄС стало гасло із трьох “Т” — толерантність, технології, таланти. Тобто ЄС не уніфікуватиме, а лише гармонізуватиме різноманіття європейських країн. Саме на розумінні того, що сила і привабливість Європи в її різноманітті, повинні писатися нові правила гри на континенті. У досягненні поставлених завдань ЄС бачить дві основні перешкоди. Перша пов’язана з урегулюванням статусу Косово. Лише разом із мирними, об’єднаними та сильними Балканами ЄС має майбутнє, а без європейської перспективи для балканських країн і врегулювання Косовського питання стабільності на Балканах не досягнути. незворотні зміни все-таки мають місце в Україні, голландці ставили найконкретніше запитання: яким саме чином пересічні українці реалізують і закріплюють надбання революції? Зауважу, що питання про несприятливі для політичної боротьби погодні умови голландці ставили цілком серйозно. Грудень 2004 в Україні був дуже морозний, сніжило. Як можна там стояти? Я, чесно кажучи, була цілковито спантеличена цим запитанням… Крім того, ЄС під головуванням Анґели Меркель братиме активну участь у врегулюванні конфліктів на Близькому Сході, а саме плідно співпрацюватиме в рамках Близькосхідної Четвірки (США, Росії, ООН, ЄС). Німці також переконані, що лише поєднанням військової й цивільної сили можна покращити ситуацію в Афганістані. Стосовно політики сусідства, то вона тепер матиме більше підтримки, ніж досі. Сьогодні, коли членство для всіх бажаючих країн є неможливим, політика сусідства має бути привабливою й розумною альтернативою та особливо тісно розвиватиметься з країнами Чорноморського реґіону й Центральної Азії. Цікава також заява, що Африка є сусідом ЄС, тож Європі вигідно підтримувати стосунки з Африкою, політично та економічно інвестувати в континент. Непересічною видається також думка про необхідність поглиблення економічної співпраці ЄС і США. Ідеться про зменшення торгових бар’єрів і створення спільного трансатлантичного ринку. У цьому контексті небезпекою для України є те, що в разі створення трансатлантичної зони вільної торгівлі між ЄС і США, Україна, навіть ставши членом СОТ, знову залишиться поза зоною великої світової економіки. БЕРЛІНСЬКА ДЕКЛАРАЦІЯ Підписання Берлінської декларації мало на меті продемонструвати єдність Європи навколо основних цінностей і завдань. “Ми прагнемо миру й свободи, демократії й верховенства права, взаємної поваги й спільної відповідальності, процвітання й безпеки, толерантності й партнерства, справедливості й солідарності”, — мовиться у документі. Попри оптимістичні прогнози, Берлінську декларацію підписали лише 18 із 27 лідерів країн-членів, які зібралися на неформальний саміт голів держав та урядів країн ЄС у рамках святкових заходів з нагоди 50-річчя створення ЄС. Пояснюється це не тим, що хтось із країн-членів ЄС проти об’єднання своєї зовнішньополітичної активності. Скоріше тим, що для всього цього вони зобов’язуються до наступних європейських виборів у 2009 році прийняти Конституцію об’єднаної Європи. Таким чином, самі лідери країн ЄС навіть у формі декларації не беруться стверджувати позитивне просування Євроконституції. Схоже на те, що Європа сьогодні дотримується тези — жодних прив’язок до дат. У цьому контексті Україні слід не чекати якихось чітких сигналів про терміни подальшої співпраці, а системно продовжувати реформи. мості й політичній культурі належного ефекту не досягли. І, нарешті, третє питання: як на практиці, у повсякденному житті, пересічні українці користаються з надбань Помаранчевої революції? Справді, як? Коли аргумент сотень малих майданчиків по всій Україні вже використано, то видається, що віднайти ще щось неможливо. Розмито все, непевно й недоладно в нашій країні, але ж не поясниш того раціонально мислячим голландцям. Це тільки вони можуть не пам’ятати прізвища свого прем’єр-міністра, якщо то їм не потрібно в їхній професійній діяльності. Адже вирішення їхніх щоденних проблем не залежить від персони конкретного політика, коли працює злагоджена, збалансована й ефективна система державного управління. Але голландські політологи таки скаржаться на політичне життя в своїй конституційній монархії: воно нудне, буває довгі місяці поспіль навіть нестерпно нудне. У нас, звісно, все навпаки, і в цьому наша беззаперечна слабкість, і в цьому наша потенційна сила. І все-таки екзистенційна відстань між Старою Європою та Україною нам потрібна. Ця відстань має бути меншою на 70 років радянського владарювання, але не на тисячоліття нашої культури, духовності, бо в тому наша справжня сила, наша спроможність бути самим собою.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин