“Руйнація мистецтва призводить до руйнації особистості”. · с. 8сторінка оригіналу ↗
КУЛЬТУРА
Слово Просвіти, №27 за 2007 рік
Закінчення. Початок на с. 1
інфраструктура Києва, яка складалася десятиліттями, руйнується навально та ще й під приводом, що нібито це законно? І зрозумійте Президента України, який болісно переживає цю ситуацію, — він реагував неодноразово: це і листи, і телефонні розмови, і намагання застерегти. Тому що влада, яка бореться з інтелігенцією, завжди програє. Рано чи пізно, але інтелігенція перемагає. Влада, яка не рахується з духовною, культурною елітою, обов’язково програє. Я б міг тут згадати ситуацію з Гостинним двором, з Будинками культури у Шевченківському районі, з Мотоциклетним заводом. Уже чотири Будинки культури закрили, і всі приміщення продають бізнесовим структурам абсолютно не культурного спрямування. Ситуація з видавництвом “Мистецтво”, “Обереги”, я з болем читав, що писала Євгенія Мірошниченко в “Україні молодій”. Євгенія Мірошниченко — це унікальний голос ХХ століття і, маючи благородні наміри створити власний театр, вона не може їх реалізувати. Чому Верховна Рада намагається поповнити державний бюджет, не прораховуючи, які наслідки це може мати для культурної й духовної сфери? Погляньте, вже державне рейдерство ввійшло в норму, його відчули представники Центру ім. Л. Курбаса. А що діється з Укртелефільмом? Як можна знищувати таку кіностудію, яка, можливо, єдина забезпечує програмами дуже скромний телеканал “Культура”? Сьогодні ж звільняють директора, роблять “наїзди”. Де влада і закон? Тому ми говоримо, як наша влада виконує і як трактує закони. І наш голос повинен прозвучати наполегливо на захист культури. Якщо і єв нас багатство, то це не надра, не наші заводи. Наше багатство — це культура”. Директор Центру ім. Леся Курбаса академік Неля Корнієнко розповіла, що ситуація довкола приміщення центру — зразок рейдерського беззаконня. “Депутатський корпус Києва за своєю громадянською ментальністю є окупаційною владою. І ще надто тихо ми говоримо про все, що діється — як платники податків, а не тільки як творча інтелігенція. Влада, яка демонтує культуру, демонтує націю і свій народ. Бо культура — єдина, хто ставить діагноз суспільству. Ми знаємо, що країни, які зробили ставку на культуру, підтягли й економіку. Тільки завдяки цій переорієнтації з економіки на культуру як на пріоритет держави Франція за два з половиною роки увійшла в сімку провідних держав. До того нічого подібного не було. 150 Нобелівських лауреатів, а це провідний інтелект планети, заявили сьогодні свій прогноз на найближчі 15 років. У ньому відступають на марґінес країни, які володіють нафтою, газом, а наперед виходять ті, які працюють на гуманітарну сферу, культуру і технологію, пов’язану з гуманітарною і природничою сферами. Тому навіть з цього погляду ситуація в Києві кримінальна. Смішно розповідати, але до нас звернулися комуністи і сказали: “Ми будемо вас захищати”. Це представники партії, яка колись розстріляла Курбаса (нині 70-річчя цього розстрілу і 120-річчя з дня його народження). Уже були пропозиції перекривати вулиці, художникам навіть спалювати свої картини, аби влада зрозуміла, що довела митців до відчаю. Дуже багато залежить від журналістів, і я думаю, варто розповісти про кожну людину, яка підняла руку на культуру, або яка мала б її захистити і не захистила. Їхні прізвища і фотографії треба оприлюднити. Ми повинні зробити якісь кроки на відкликання мера, бо за останніми даними 76 відсотків населення не задоволені його діяльністю. Ми повинні спокійно й чесно сказати про це”. У червні 2004-го минуло три роки, як створено театр “Київська мала опера”. Його керівник Євгенія Мірошниченко замість підтримки своєї ідеї зустрілася з усталеною в наш час подвійною грою чиновників: гучні обіцянки в пресі й прихована стратегія на захоплення земельної території. “Я провела славне життя в театрі понад 40 років і знаю, що таке класичний академічний спів, який формує насамперед духовну культуру народу, виховує на прекрасній музиці наше молоде покоління. Театру передали приміщення Будинку культури трамвайників по вул. Дехтярівській, 5. Відтоді міська влада нічого нового і суттєвого не зробила, а тільки веде мову про труднощі, які заважають створенню театру. Правда, чиновники кажуть, що грошей у бюджеті достатньо. Але 2007 року вдвічі скоротили фінансування заробітної плати працівників театру. Кажуть ще, ніби землю довкола театру і територію, на якій він розташований, продали комерційним
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
