Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Нам пора для України жить”. І. Франко · с. 11сторінка оригіналу ↗

КРАЇНА ЧОТИРЬОХ МОРІВ

Слово Просвіти, №27 за 2007 рік

Ніна ГНАТЮК Херсонську область місцеві жителі з любов’ю називають країною чотирьох морів: Чорного, Азовського, Каховського і пшеничного. Коли на запрошення міжнародної громадської організації “Земляцтво Херсонщини” мені пощастило побувати тут у складі делегації керівників земляцтв і представників органів державної влади України, ми називали цю південну область країною п’яти, шести, семи і більше морів, додаючи до вже визнаних не лише Сиваш, а й моря помідорні, кавунові, а також сонця, доброти… І все це — Херсонщина, край корабелів і рибалок, виноробів і машинобудівників, хліборобів і мисливців, учених і митців. Людей доброї надії і невсипущої праці. З початку року в багатьох районах тут не випало і краплини дощу: трави вигоріли, посіви пшениці, ячменю — низькорослі, з мізерним колоссям. Лише там, де полив, вдасться отримати запланований урожай. Але в Херсоні, Каховці, Новій Каховці, Цюрупинську, інших містах під час знайомства з виробничими потужностями агропромислової фірми “Таврія”, Каховського заводу електрозварювального устаткування та Головною насосною станцією Каховської зрошувальної системи, Інститутом тваринництва степових районів ім. М. Ф. Іванова та Біосферним заповідником імені Ф. Е. Фальц-Фейна “Асканія Нова” ми переконалися: там, де підприємства, наукові заклади, заповідники, установи освіти і культури очолюють спеціалісти високого класу, справжні патріоти, і в цей непростий для української економіки час є чим похвалитися. На Каховському заводі електрозварювального устаткування виготовляють понад 60 видів продукції, серед яких унікальні комплекси вартістю понад 1400 тисяч доларів, що успішно працюють у 80 країнах світу. У 2003 р. обсяги виробництва тут значно перевершили ті, що були за радянського періоду. Понад 90 відсотків найсучаснішого устаткування підприємство відправляє на експорт. Стабільний фінансовий етап, впровадження у виробництво найновіших досягнень науки і техніки (ВАТ тісно співпрацює з Інститутом електрозварювання імені Є. Патона) — все це дає можливість дбати про добробут тритисячного колективу. У той час, коли на більшості підприємств розграбовано, занехаяно соціально-побутову сферу, на цьому підприємстві успішно працюють бази відпочинку на Дніпрі й Азовському морі, медчастина та санаторій-профілакторій, чудовий дитсадок, стадіон, постійно надається благодійна допомога освітянам, медикам, правоохоронцям міста. Цікавою була зустріч з директором Інституту південного овочівництва Української академії аграрних наук В. А. Лимарем. На цьому посту вчений змінив свого батька — доктора сільськогосподарських наук, професора Анатолія Остаповича Лимаря. Існує визначення, що від рівня розвитку овочівництва і баштанництва в країні залежить рівень здоров’я її народу. А й справді, важко переоцінити роль овочів і плодів баштанних культур у нашому харчуванні. Адже саме вони є основним джерелом вітамінів, мінеральних солей, макроі мікроелементів, які забезпечують життєдіяльність людського організму, благотворно впливають на обмінні процеси в ньому. Від Чорного до Балтійського морів найпереконливішою рекламою стали написи “Херсонські помідори і кавуни”. Селекціонери Інституту створили понад 50 сортів баштанних культур. Спеціалісти доводять, що 20-денне вживання кавунів має кращий лікувальний ефект, ніж лікування водами славнозвісного Трускавця. Звичайно, якщо це кавуни справжні, вирощені за науковими технологіями. Володимир Лимар мріє організувати наприкінці серпня фестиваль українського кавуна у м. Голій Пристані. Своїм сортам кавунів учені дають гарні назви — “Орфей”, “Сотник”, “Легінь”, “Січовий”, “Княжич”, “Гетьман”, “Козацький”, “Різдвяний”. Найбільшим з них в останні роки був кавун-велет вагою 38 кілограмів. Директор науково-дослідного інституту “Асканія Нова” Володимир Іванович Вороненко, знайомлячи з досягненнями Національного селекційного центру з вівчарства, з сумом зауважив, що поголів’я овець в Україні з кожним роком зменшується. Колись у Херсонській області вирощували 1 млн. овець, а нині поголів’я в усій Україні становить близько 800 тисяч. Баранина — дуже цінне м’ясо, та споживають його в нас на душу населення навіть менше, ніж червоної риби. В Англії припадає одна вівця на душу населення, в Новій Зеландії — 20. А в нас, зауважив Володимир Іванович, високопородисті вівці передохли на сільськогосподарській виставці у Києві. І попиту на каракуль немає, хоч претендентів на папахи з кожним роком більшає. Купують цінне хутро у Молдові, хоч Україна має можливості забезпечити високоякісним і недорогим м’ясом, гарним каракулем усю Європу. Незабутнім для кожного члена делегації було знайомство з біосферним заповідником “Асканія Нова” ім. Ф. Е. Фальц-Фейна. Нашим гідом був директор цього закладу, кандидат біологічних наук Віктор Семенович Гавриленко. Унікальна і захоплююча історія цього заповідника, відомого в усьому світі, внесеного до реєстру світових надбань ЮНЕСКО. Ботанічний сад “Асканії нової” Заповідний цілинний степ площею 11 тисяч гектарів — найбільша в Європі ділянка охоронного, незайманого степу. У просторих вольєрах і на вигонах можна побачити багато екзотичних тварин з різних куточків земної кулі — диких коней Пржевальського, зебр, буйволів, американських бізонів, антилоп, страусів, верблюдів. Більшість тварин випасається на сотнях гектарів охоронної зони і лише деякі, постійно змінюючись, перебувають у вольєрах біля пішохідних доріжок. Тварини тут доглянуті й “щасливі”, як відзначили члени нашої групи. На ставках зоопарку — величезна кількість птахів, зібраних з усіх куточків світу. А після кількагодинних екскурсій (можна за певну плату і автобусом подолати десятки кілометрів заповідника) приємно відпочити у старовинному ботанічному саду, де любовно доглядають понад тисячу різноманітних дерев і кущів. Рослинність живиться підземними водами, що подаються у систему ариків. Щороку заповідник відвідує понад 60 тисяч туристів. Тут є готель, кемпінг, ресторан, кілька барів, кафе. І хоч з початку року зовсім не було дощів, завдяки подвижницькій праці науковців, господарських працівників усе тут доглянуте, а зелень — розкішна. Справжня оаза краси, рослинного і тваринного дивосвіту. Кращого місця для поїздки всією родиною на відпочинок і не знайти. Більшість туристичних агентств Херсона організовують відвідини Асканії Нової. Чимало цікавого дізнались і побачили ми в Цюрупинську. Місто до 1928 року мало гарну назву — Олешки. У Х—ХIII ст. тут своїми майстрами славилося слов’янське місто Олешшя, яке було опорним пунктом Київської Русі в нижній течії Дніпра. Через нього пролягав шлях до Подніпров’я та Візантії. На значимість давнього міста вказує той факт, що на італійських картах IV ст. Дніпро має назву Олешшя.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин