“Все життя виборює Україну, відкриває її для себе і для нас”. · с. 5сторінка оригіналу ↗
«ВСЕ, ЩО Я НАПИСАВ, — ЦЕ «ГЛАС ВОЛАЮЧОГО В ПУСТЕЛІ»
Слово Просвіти, №27 за 2008 рік
Надія КИР’ЯН
18 червня Сергієві Плачинді — відомому письменникові, журналістові, просвітянину — виповнилося 80 років. Автор близько сорока книг, багатьох публікацій у періодиці, Сергій Плачинда і нині продовжує свою різнопланову творчу діяльність. Окрім цього, працює в Науково-дослідному інституті українознавства, очолює творче об’єднання “Оратанія” при Національній спілці письменників України, голова громадського комітету порятунку Дніпра та малих річок України. Він лауреат міжнародної премії імені І. Кошелівця, почесний козак Київської сотні імені Святослава Хороброго. Надзвичайно скромний в оцінці створеного. Так, підсумовуючи свій доробок, сказав: “Не так я багато зробив, багато не зробив… Жаль ненаписаних книжок, як ненароджених дітей… Коли осягаєш, що ти зробив, доходиш висновку, що все написане — “глас волаючого в пустелі”. Ми рвемо душі, а влада ніяк не реагує. Сьогодні продовжується етноцид, який почався з легкої руки Кучми. Руйнувалося село, на очах у всіх забирали худобу (забрано тоді близько двох мільйонів голів), дозволили головам КСП за безцінь приватизувати техніку. У селах немає роботи, молодь виїжджає, стоять порожні хати. Україна втрачає своє етнічне майбутнє, нація в небезпеці. Сергій Петрович вважає, що цьому вже потрібно покласти край: у бюджет 2009 року закласти кошти на те, щоб підняти село, почати там будівництво — заводи з переробки сільськогосподарської продукції, сучасні будинки, школи, бібліотеки; створити для молоді комфортні умови проживання. Інша надзвичайно важлива проблема — Київське море. Там на дні — 60 мільйонів тонн радіоактивного мулу! Бетонна перетинка, гребля, за свідченнями інженерів, уже відслужила гарантійний термін придатності. Потрібно негайно зробити обвідний канал, паралельно з водосховищем, де старе річище, пустити воду з Дніпра в Прип’ять з правого берега, а з лівого — повести річищем обвідний канал у гирло Десни та законсервувати водойму, щоб через шлюзи не просочувались у Дніпро радіоактивні води з Київського моря. Це загрожує Києву, бо може піти у ґрунтові води, а ми ж п’ємо з артезіанських джерел, чистоту яких слід берегти. Невгамовний Сергій Плачинда все життя виборює Україну, відкриває її для себе і для нас. Він — просвітянин за покликанням. Спираючись на дослідження Шилова, Силенка, Кифішина, американських вчених, доводить, що Україна — батьківщина цивілізації. Він популяризує ці вчення. Олександр Биструшкін, вітаючи ювіляра в Будинку письменників від імені Президента, не міг стримати хвилювання: “Скільки разів виходив на сцену… але зараз хвилююся. Нахлинули спогади про 60-ті роки… То була, образно кажучи, проба пера незалежної України. Поезія, музика… І, звичайно, твори Сергія Плачинди. Це людина, яка не має меж, не має берегів. Його життєве кредо — не штовхатися ліктями, адже над тобою — небо, висота. Підіймайся до неї! І він підіймався”. Ведучий вечора Віталій Карпенко, розповідаючи про творчий і життєвий шлях ювіляра, охарактеризував його світоглядні орієнтири: Сергій Плачинда вважає себе націоналістом. За його теорією, національне — це стан (одягти вишиванку, розмовляти українською мовою тощо). А націоналістичне — це дія, рух (дати відсіч ворогам України, відстояти свої життєві принципи). Його творчість гідна пошанування Шевченківською премією, — вважає Віталій Опанасович. Побратим по партії, заступник голови КУНу Володимир Борейчук повідомив, що за їхнім поданням у День Конституції Віктор Ющенко вручив Сергієві Петровичу орден “За заслуги” ІІІ ступеня, і побажав ювілярові написати не менше книг, ніж уже написав. Згадав, що перше видання книжки Плачинди “Лебедія” профінансувала Ярослава Стецько (500 примірників). Перечитавши її нині, зрозумів, що таку книжку повинен мати кожен. І справді — її оцінили: знаходяться спонсори, вона виходить новими накладами. Колега з Інституту українознавства Олександр Хоменко зізнався, що на нього величезний вплив мала “Неопалима купина”. До речі, як і на багатьох інших свого часу — ще в 60-ті роки. “Масова, шалена популярність творів Сергія Плачинди — й офіційне замовчування. Таку популярність мав лише Андріан Кащенко. Тому що обидва ці автори не переповідають історію, а переживають. Сергій Плачинда — дивовижно актуаль-
Письменники В. Фольварочний, В. Карпенко і С. Плачинда
Фото Олеся Дмитренка ний і сучасний. “Як парость виноградної лози”, плекаймо нашого вічно молодого Сергія Плачинду!” — завершив виступ учений. Привітав Сергія Плачинду і заступник голови ВУТ “Просвіта” Василь Фольварочний, який вручив ювілярові найвищу просвітянську нагороду — медаль “Будівничий України”, а також книги Видавничого центру “Просвіти” — “Іван Мазепа” і “Кобзар”: “Ви завжди обирали найпекучіші, найболючіші теми, тому й збирали великі аудиторії”, — відзначив пан Василь. Зворушливим був виступ просвітянки Ольги Пугач-Питльованої, яка подарувала книгу-довідник “Опис козацької України 1649-го року”, створену у співавторстві з кандидатом технічних наук, членом ВУТ “Просвіта” Сергієм Коваленком. “Такі прекрасні люди, як Сергій Петрович, своїм прикладом роблять з обивателів справжніх українців”, — сказала вона. І це підтвердив сам ювіляр — розповів простенький, але характерний випадок. Їхав він електричкою, розговорився з хлопцем, який щойно отримав паспорт. “Чи Ви звернули увагу на те, що в паспорті немає графи “національність”? — запитав його. На це юнак відповів: “А мені по барабану”. Під час двогодинної бесіди у вагоні Плачинда розповів юнакові стільки цікавого про українців, що хлопчина врешті сам запропонував: “Ну, давайте я розпишуся, щоб таку графу ввели!” На жаль, такі підписи ще не збирають. А шкода!
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
