Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Сусідство трансгенних і звичайних рослин завдає шкоди екосистемі”. · с. 7сторінка оригіналу ↗

ЗДОРОВ’Я НАЦІЇ

Слово Просвіти, №27 за 2008 рік

молоко від корови, яка пасеться на траві, не посипаній мінеральними добривами. Ці харчі можна купити у будь-якому супермаркеті, але майже удвічі дорожче, ніж звичайні. Вихід трансгенних продуктів на споживчий ринок у США, як і в багатьох інших країнах світу, регулюють закони. Вони є і в Росії, Білорусі, Молдові. Проте їх немає у нас, в Україні. Тому наш покупець вживає модифіковані продукти, нічого не підозрюючи й не замислюючись про наслідки. А ЩО КАЖУТЬ УЧЕНІ? Про загрозу здоров’ю людини генетично модифікованих організмів нині сперечаються в СОТ і в ООН: науковці й фермери, екологи й споживачі, бізнесмени й чиновники, юристи і духовенство. З одного боку, трансгенні рослини вирощують без застосування отрутохімікатів; і, з цієї точки зору генетично модифікована продукція нібито “екологічно чистіша”. А з другого — людина, по суті, споживає штучно створений продукт. А наслідки споживання такої їжі виявлятимуться аж через десятиліття. Окрім того, генетично зміненим рослинам і тваринам властиві нові супер’якості: модифіковані організми витриваліші й стійкіші порівняно зі звичайними. Це реальна загроза для життя всього біологічного різноманіття флори на Землі, — вважають вчені. Ст. 50 Конституції України гарантує право кожного на вільний доступ до інформації про якість харчових продуктів. Отже, держава зобов’язана подбати, щоб українці знали, що вони споживають. Як стверджують фахівці, найчастіше генетично модифікована саме соя; на 40 % генетично змінена кукурудза; трохи менше — помідори й картопля. У групі ГМО-ризику й шоколад, бо в ньому є лецитин, який виготовляють із сої. Тверді сири також можуть мати бродильні бактерії, які містять ГМО. Але цей продукт лише досліджують на предмет генних модифікацій. 2002 року Україна ратифікувала “Картахенський протокол про біобезпеку” — перший юридично обов’язковий документ, який набув чинності у вересні 2003-го. Він передбачає, що кожна країна, яка ратифікувала Протокол, повинна мати національний компетентний орган, який контролюватиме переміщення ГМО її територією, а також операції експорту-імпорту. Якби ці умови Протоколу виконували, то українська влада знала б принаймні, скільки генетично модифікованих продуктів нині на ринках України. Проте відповідного закону, який наповнював би Протокол змістом, так і не прийнято. Академік Національної академії наук України Костянтин Ситник днями на прес-конференції зазначив, що у нас достатньо екологічно чистих продуктів харчування і, на його думку, слід заборонити використання ГМО. Учений нагадав, що досі не вивчено наслідків вживання людиною генетично модифікованої їжі. За його словами, лише після семи поколінь (!) науковці зможуть точно встановити, чи справді нешкідливі ці продукти для людини. Тому ГМО можна застосувати лише з технічною метою; вирощувати їх на окремих полях: ріпак, щоб одержати з нього пальне; або картоплю — для технічного спирту. Але Костянтин Ситник і тут наголошує, що робити це слід обережно, бо через пилок генетично модифікованих рослин (перезапилювання) “може бути зіпсоване всеньке довкілля”, і тоді в Україні зовсім не залишиться екологічно чистих продуктів. Тобто нерозв’язане питання про “сусідство” трансгенних і звичайних рослин може завдати шкоди екосистемі будь-якого реґіону. Бо “вмонтований” ген, як термінатор, “вбиває” природні сорти: науковці Каліфорнійського університету знайшли ДНК трансгенної кукурудзи у зразках дикорослої аж у віддалених районах Мексики (1998 р. генетично модифіковану кукурудзу вирощувати там забороняли). Тож як дикоросла рослина одержала змінене ДНК, коли до найближчого угіддя було 100 км? На думку вчених, це сталося саме після завезення зі США гуманітарної кукурудзи із “вмонтованим” у неї геном та можливого її перезапилювання в природі з дикорослою (повідомили Бі-бі-сі та Каліфорнійський університет). Такі самі “метаморфози” можуть відбуватися і з картоплею, пшеницею, соєю, бавовною, ріпаком, помідорами й навіть з бур’янами, якщо на сусідньому полі ростуть ГМ рослини. У США вже існують супербур’яни, які не бояться ніяких гербіцидів. Ось які загрози несе і Природі, й людині цей невидимий простим оком генетичний “термінатор”, якщо він безконтрольно долатиме кордони, “гулятиме” полями та потраплятиме на тарілку необачного й незахищеного споживача. Тому всі виробники генетично модифікованої продукції повинні її маркувати. І не розпливчасто, атак, як це роблять у Європі: вказують у складі продукту м’ясо (свинину, яловичину), соєвий білок, воду, спеції. А потім окремо таким самим шрифтом зазначають: соєвий білок виготовлено із генетично модифікованого білка. Свої застереження щодо вирощування ГМ рослин має й еколог Тетяна Тимочко: вони агресивніші. Є загроза, що саме через їхнє поширення біологічне різноманіття флори зникне. А лобіювання бізнесових інтересів, зокрема й через Верховну Раду, призведе до грандіозних, непередбачуваних втрат нації. У Всесвітній День охорони навколишнього природного середовища громадська організація Всеукраїнська екологічна ліга розпочала загальноукраїнську інформаційну кампанію “Обери справжнє!” Перший заступник голови Еколіги Тетяна Тимочко на прес-конференції в УНІАН повідомила, що мета їхньої кампанії, яка триватиме рік, — навчити людей обирати екологічно чисту, високоякісну їжу, інформувати про загрози вживання генно модифікованих продуктів. Екологи спонукатимуть владу до посиленого контролю за якістю продуктів харчування та до запровадження їхнього маркування. Фахівці Еколіги сподіваються, що Кабінет Міністрів України найближчим часом прийме постанову, яка зобов’яже виробників маркувати продукти харчування з ГМО. Цей проект уже узгоджено з усіма міністерствами й відомствами, його винесуть на засідання Кабміну. Першу постанову про маркування продуктів із вмістом ГМО прийняв колишній Кабмін торік 1 серпня. Але лобісти ГМО вже 21 листопада домоглися, щоб той самий Кабмін скасував її. Еколіга подала заяву до Адміністративного окружного суду м. Києва. 11 лютого 2008 р. суд визнав урядову постанову від 21 листопада недійсною та зобов’язав нинішній уряд ввести в дію торішню постанову від 1 серпня, тобто влада має виконати рішення суду. Маркування допоможе виробникам “чистих” продуктів одержувати більші прибутки; люди купуватимуть саме їхню продукцію. Нині з певністю можна стверджувати, що вживання генетично модифікованої їжі може призвести до послаблення імунітету й появи цілої низки алергічних захворювань. Адже все те, що генетично модифіковане, не сприйнятне для людського організму, його імунної системи: будь-який чужорідний білок, тим паче новий, якого не існувало в природі, може спричинити алергію. В Інституті вищої нервової діяльності Російської академії наук експерименти проводили на тваринах: перед спарюванням п’ять поколінь пацюків годували модифікованою соєю. Наслідки змусять замислитися навіть найзатятіших скептиків: 60 % гризунів, які народилися, гинули вже в перші дні життя. Ті, які виживали, відставали у розвитку і вже у другому поколінні були безплідними. Німецькі біологи також відстежували вплив змінених генів рослин на організм ссавців. Згодом такі гени виявили майже скрізь: у крові, шкірі, сечостатевій системі, в інших органах і тканинах. Ще кілька років тому академік Академії медичних наук України Любомир Пиріг застерігав: “Невідомо, як через атмосферу, продукти харчування і ліки, які теж синтезовані в лабораторіях, ці трансгенні організми, одержані завдяки генній інженерії, впливатимуть і на людину, і на глобальний стан здоров’я населення Земної кулі. До яких змін призведуть вони у рослинному й тваринному світі?” В Україні й у всьому світі ця проблема уже сьогодні поста# ла на “повен зріст”. Звичайною мовою абревіатура ГМО — це живі організми чи рослини з особливими властивостями, створені вченими, які “вмонтували” в них той чи інший ген з певною спадковістю. І тому генетично модифіковані росли# ни не бояться ні шкідників, ні вірусів, ні гербіцидів — не бо# яться нічого. Їхня “хоробрість” залежить від фантазії й та# лантів та майстерності генетиків. Тобто це універсальне втручання в саму основу існування ЖИВОГО, у святая святих Природи й широкий вплив на неї, бо ГМО здатні розмножу# ватися й передавати ці, новостворені з волі людини, гене# тичні особливості нащадкам і найближчим “родичам”. Яким буде їхній вплив на навколишній природний світ і людину ни# ні й через багато десятиліть? Отже, проблема потребує об# говорювання і законодавчого врегулювання.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин