Читацьке віче · “На противагу “русскому міру” нам треба будувати свій “Український світ”. · с. 5сторінка оригіналу ↗
ФУНДАТОР УКРАЇНСЬКОЇ МЕДИЦИНИ
Слово Просвіти, №27 за 2011 рік
Василь МАРУСИК, Київ—Львів—Коломия— Белелуя
У Львові, Коломиї та в с. Бе" лелуї на Івано"Франківщині від" значили 150"річчя видатного організатора практичної та нау" кової медицини доктора Євгена Озаркевича. В історію україн" ської медицини Євген Озарке" вич (1861—1916) увійшов не ли" ше як автор перших наукових медичних публікацій україн" ською мовою. Він був засновни" ком і головою Українського лі" карського товариства у Львові, Лікарської комісії НТШ, редак" тором першого українського са" нітарно"гігієнічного журналу “Здоровлє”, доцентом"викла" дачем (викладав українською!), радником і членом Найвищої ради здоров’я у Відні. Ініціював Озаркевич і дослідження кар" патських курортних зон. “Праця наша дасть гарний плід, тому сміло і з повною наді" єю на кращу долю для нашого народу дивимось у наше май" бутнє”, — зазначав він 1 лютого 1909 року, відкриваючи від імені Головного Виділу Товариства “Просвіта” у Львові перше за" гальне засідання Просвітньо" економічного конгресу. Серед почесних гостей вітав він знаних українців — діячів науки й куль" тури з Австро"Угорщини та Ро" сії. Серед них — редактор і ви" давець творів Тараса Шевченка Василь Доманицький, делегат петербурзької “Громади” Олек" са Назаріїв, засновник і вида" вець газети “Рада” Євген Чика" ленко, чільні діячі “Просвіти” й “радівські” співробітники Ольга та Василь Корольови, етнограф Вадим Щербаківський із Києва,
В’ячеслав БРЮХОВЕЦЬКИЙ
Кілька тижнів тому, будучи в Полтаві, я зустрівся з Аллою Олександрівною Ротач, диво" вижною жінкою, яка більшу час" тину свого життя віддала ство" ренню, розвитку і захисту музею Івана Котляревського. В трива" лій розмові ми торкалися і сього" денних проблем повернення Полтаві українського духу цього славного міста і не таких уже й давніх перипетій, пов’язаних із нищенням культурних цінностей доморощеними та зайшлими “Володьками Лободами”. До ре" чі, Алла Олександрівна згадала, як вона повідала Олесю Гончару історію зі знищенням охоронної дошки на садибі Котляревського місцевими творцями homo sovi" eticus… Так що ващенки про" мишляли й процвітали не лише у Дніпропетровську… Поступово перейшли до роз" мови про творчу спадщину Пет" ра Петровича Ротача, видатного культурного діяча, людину складної долі, невтомного тру" дівника на ниві краєзнавства, лі" тературознавства й мистецтво"
Володимир КРАСОВСЬКИЙ, Стаханов Луганської обл.
Серйозну загрозу Україні створює розроблений Кремлем і всіляко підтримуваний патріар" хом РПЦ Кірілом так званий “русскій мір”. Це неприхована спроба повернути Україну в ім" перське лоно й ініціатори цього вже зараз потирають руки, бо впевнені, що усе в них вийде. Російська православна цер" ква йде в авангарді цього про" цесу, а часті вояжі Кіріла в Укра" їну прискорюють цей процес. Кі" ріл заявляє, що його візити ли" ше пасторські. Якщо це так, то
В’ячеслав Липинський із Волині та багато інших видатних діячів тогочасного громадсько"куль" турного життя. Серед запроше" них до почесної старшини кон" гресу галичани, діяч “Просвіти” Олександр Борковський, про" фесор Михайло Грушевський, письменник, доктор Іван Фран" ко, професори із Праги Іван Гор" бачевський та Іван Пулюй, пар" ламентар із Відня Юліян Роман" чук. У цьому почесному ряду — діячки жіночого руху письмен" ниці Олена Пчілка з Києва, Оль" га Кобилянська з Чернівців, і, звісно ж, сестра Євгена Озарке" вича Наталія Кобринська з Бо" лехова (тодішня Станіславщи" на). Цей конгрес став своєрід" ною віхою багатьох громад" ських починань, ініціатором, ор" ганізатором і активним учасни" ком яких був Є. Озаркевич. Він постійно будив суспільну думку, не давав їй зупинитися на до" сягнутому. Саме тому мусимо знати про цього українського подвижника більше. Народився Євген Озарке" вич 9 червня 1861 року в селі Белелуя поблизу Снятина (те" пер Івано"Франківщина) у ве" ликій священицькій родині пос" ла до Галицького сейму та Ві" денського парламенту, поета і відомого краєзнавця Івана Іва" новича Озаркевича. Євгенів дід — Іван Григорович, священик із Коломиї, так само був активним громадським діячем. Свого ча"
су він навіть організував ама" торський театр. 1848 року вис" тавою (п’єсою І. Котляревсько" го “Наталка Полтавка”), адап" тованою до місцевих умов, за" початкував у Галичині театраль" ні дійства. В родинне село Озаркевичів, “Руські Атени”, у 70—80"і роки ХІХ ст. часто наві" дувалися найвидатніші україн" ські культурно"громадські діячі, зокрема, Іван Франко разом із киянами — поетом Олексан" дром Кониським (автором до" леносних слів Гімну “Боже ве" ликий, єдиний”…) та кирило" мефодіївцем Дмитром Пильчи" ковим… Не дивно, що в цій ро" дині були виховані окрім Євге" на, справжні українські патріоти — його старший брат священик Володимир та уславлена сес" тра Наталія, в заміжжі Кобрин" ська, а також адвокат Лонгин, педагог Єронима. Євген разом із Лонгином навчалися в уні" верситеті у Відні, були активни" ми студентами й учасниками славнозвісної віденської “Січі”. Саме звідти вони перенесли вільнолюбні європейські нас" трої, прагнення якомога більше зробити для рідного народу. Окрема сторінка життя Є. Озаркевича — шпиталь “На" родна лічниця ім. Митрополита А. Шептицького” у Львові. Зас" нований він 1903 року для на" дання безкоштовної лікарської допомоги убогим хворим львів’янам та й усієї Галичини,
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
