Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Арт"калейдоскоп · “Його без перебільшення можна назвати людиною&епохою, а його творчість — своєрідною енциклопедією 1900&х років”. · с. 13сторінка оригіналу ↗

ПІД ЩЕДРОТНИМ ДОЩЕМ «КРАЇНИ МРІЙ»

Слово Просвіти, №27 за 2011 рік

Уляна ВОЛІКОВСЬКА Фото автора Алея майстрів вражає різноманіттям вишиванок, прикрас із бісеру, гончарних виробів, виробів із соломи… Всього не згадаєш! Мою увагу привернули незвичайні ляльки-мотанки. Тож неодмінно вирішила поцікавитися у майстрині, як правильно виготовити справжню лялечку-оберіг. “Лікувальну ляльку-мотанку потрібно грамотно робити, щоб не нашкодити. А секрет у тому, щоб ніде не торкнутися голкою, тільки примотувати нитками голівку й тулуб. Щоб, не дай Боже, не зайшла нечиста сила, — ділилася таємницями Олена Григорівна. — Кожна лялечка має своє призначення: і для нареченої, яка має її зберегти до появи первістка, і спеціальні лялечки “на здоров’я”, і для маленьких діточок, щоб не турбувало безсоння…”. Особливо мене вразили різноманітні вироби з металу. Майстер Олександр, що приїхав зі Львова, розповів: “Я люблю відтворювати живе в металі, займаюся цим уже 5 років. А ідея виникла випадково. Я просто гуляв, ішов пішки в Сокаль зі Львова. При дорозі валялися банки, я їх збирав і щось із них вирізав, щоб не сумувати… Так усе почалося”… Ви б бачили цю красу — квіти, пера, лікарські рослини, різноманітні прикраси, коробочки. І все це з латуні, міді й олова. Зазираю у дворик Музею Івана Гончара. Тут літературними юшками та цікавими байками частують Сергій Пантюк, Антон Санченко, Максим Кідрук, Дара Корній, Вікторія Горбунова… Дуже вже до вподоби мені розповіді про дохристиянські вірування Дари Корній. “Ми варимо юшку разом із Вікторією Горбуновою. Оскільки вчора за дохристиянським календарем було Купайла, то ми вирішили варити русальську юшку”. Мирослав ЧУЧВАРА, член Товариства Польської Культури Львівщини Жовківського районного осередку 2011 рік проголошено роком Чеслава Мілоша. Бо його без перебільшення можна назвати людиною-епохою, а його творчість — своєрідною енциклопедією 1900-х років. Заслуга письменника не лише в тому, що, пропустивши крізь себе трагедію часу, він зумів показати її іншим, а й у тому, що завжди лишався чесним і з самим собою, і з читачем. Народився Чеслав Мілош 30 червня 1911 року в литовському селищі Шетейні в сім’ї інтелігентів. Батько був інженеромбудівельником, тому сім’я часто переїжджала. У Вільно Мілош закінчив польську гімназію, отримавши католицьке виховання, а 1929 р. вступив на гуманітарний відділ Віденського університету, перевівшись згодом на відділ права. Навчаючись в університеті, опублікував свої перші вірші в студентському часописі, став членом віденського літературного угруповання “Жагари”. 1933 року з’явилася на світ перша поетична збірка Мілоша — “Поема про застиглий час”. Після отримання диплома права Мілош як стипендіат однієї з культурних фундацій їде до Парижа, а після повернення влаштовується радіожурналістом (Вільнюс, Варшава). 1936 року великий успіх мала його збірка поезій “Три зими”, яка дала привід говорити про “класицизм” Мілоша. Наступного року Мілош переїжджає до Варшави, де його й захопила Друга світова війна. 1945 року вийшла друком його поетична збірка “Порятунок” — про війну, людське терпіння та спогади Незабаром світ побачить дитяча книжечка “Чому розквітає папороть” Дари Корній, присвячена купальській обрядовості. “Мені хотілося підняти той величезний пласт дохристиянських вірувань і показати його дітям у казковій манері. Дуже прикро, що ми цікавимося закордонними вампірами, хобітами, ельфами… А в нас своїх міфів дуже багато. І вони такі цікаві! Якщо взяти, приміром, Житомирщину, Во- Олександр втілює живе в металі линь, Карпати — усюди свої міфічні істоти. Варто тільки заглибитися у це розмаїття — можна дізнатися дуже багато цікавого”. Рушаю далі. Зупиняюся на галявині “Ярило”. А тут у розпалі справжні козацькі розваги. Братство козацького бойового звичаю “Спас” демонструє найхарактерніші риси козацького бойового мистецтва, яке, на жаль, нині забувається. І що ви собі думаєте — це справа не тільки для хлопців, а Майстер&клас із оригамі жертвоприношення богам у монастирях. А невдовзі стали виготовляти паперових метеликів, журавликів, різноманітних фігурок. Класичне оригамі виготовляється із квадратного листка паперу, без надрізів і склеювань. Нині це мистецтво застосовують у всьому світі — і в архітектурі, і в математиці. До речі, математичний аспект оригамі був широко розроблений в Україні”. Тож ми зайнялися виготовленням лікувальних шарів, які називаються кусудами. Віддавна в ці конструкції клали лікувальні трави, і людина, вдихаючи випари, видужувала. Кусудами стали символом здоров’я, довголіття і щастя. Це оригінальна прикраса у приміщенні до свят. Та вже під вечір кортить трохи потанцювати. Тож гайда до вечірньої сцени… Тут і цьогоріч гамірно й велелюдно. Серед гуртів дуже мене вразив гурт “Ят-ха” (Республіка Тува). Музиканти навіть намагалися хоч трішки розігнати хмари над “Країною Мрій”. І ви знаєте — справжнім музичним шаманам це під силу! А на десерт — виступ від господаря етнофестивалю Олега Скрипки та Джазбенду “Забава”… Вірш Чеслава Мілоша КІНЕЦЬ СВІТУ У день кінця світу Бджола кружляє над квіткою настурції, Рибак ремонтує блискучу мережу Скачуть в морі веселі дельфіни, Молоді горобці чіпляються в риштаки І вуж має золоту шкіру, як повинен мати. В день кінця світу Жінки йдуть полем під зонтиками, П’яниця засинає на краю газону, Кличуть на вулиці продавця овочів І човен з жовтим парусом до острова підпливає, Звук скрипок в повітрі триває І зоряна ніч відкривається. А ті, що чекали блискавок і громів, Розчарувались. А ті, що чекали знаків і архангельських сурм, Не вірять, що відбувається зараз. Поки сонце і місяць є вгорі Поки джміль відвідуватиме троянду, Поки рожеві діти народяться, Ніхто не вірить, що відбувається зараз. Тільки сивий старичок, який був би пророком Але не є пророком, бо має інше заняття, Говорить, прив’язуючи помідори: Іншого кінця світу не буде, Іншого кінця світу не буде. Переклад з польської Мирослава Чучвари Восьма “Країна Мрій” обдарувала не лише різнобарв’ям заходів, а й рясним дощем. Два дні поспіль лило, не вгаваючи… “Ох уже ці сльозливі примхи літа. Краще сидітиму вдома…”, — подумала добра половина українців. І дарма. Насправді хіба то завада?! Поспівати, відвідати цікаві майстеркласи, ще й потанцювати під запальні ритми можна і під парасолею. А ще краще — босоніж під дощем! Одне слово, на Співочому Полі фестиваль у розпалі!.. Звичайно, все охопити неможливо, тому розповім про найцікавіше, що побачила 25—26 червня…

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин