Арт"калейдоскоп · “Його без перебільшення можна назвати людиною&епохою, а його творчість — своєрідною енциклопедією 1900&х років”. · с. 13сторінка оригіналу ↗
2011-й — РІК ЧЕСЛАВА МІЛОША
Слово Просвіти, №27 за 2011 рік
дитинства. Значною мірою ця збірка вплинула на весь подальший розвиток польської поезії та загалом польської культури. Після війни Мілош працював у редакції краківського журналу “Творчість”, потім — на дипломатичній роботі у США та Франції. Коли стало зрозуміло, що на зміну гітлерівській окупації прийшла друга, радянська, поет вирішив залишитися на Заході, оселився спочатку в Парижі (1951—1959), а потім — у США. 1952 року вийшла у світ його книжка “Поневолений розум” — аналіз суспільнополітичної та культурної ситуації у тогочасній Європі. У повісті “Здобуття влади” на прикладі трагедії варшавського повстання 1944 року Мілош розповів про природу та небезпеку тоталітаризму, що знищує в людині особистість, а автобіографічну повість “Долина Ісси” присвятив своєму дитинству та рідній Литві. За книжку “Захоплення влади” Чеслав Мілош був нагороджений Європейською літературною премією і став відомим на Заході. У 1960 роках з’являється низка поетичних збірок Мілоша: “Король Попелі та інші вірші”, “Місто без імені”, “Там, де сходить і заходить сонце” та ін. З 1973 року, коли з’явилася перша збірка, перекладена англійською, його поетичні твори почали здобувати міжнародне визнання. У всій своїй творчості Мілош ставить перед собою нелегку мету — спіймати реальність. Він бачив й умів показати дійсність, максимально відсторонюючись від предмета зображення. 1980 року Мілош був нагороджений Нобелівською премією. Як цілком слушно зазначив Дмитро Павличко, “постать Мілоша виділяється на тлі найвидатніших польських письменників XX ст. як образ творця і мислителя, що поєднав мистецтво поезії з мистецтвом філософії”. Після соціально-політичних змін у Польщі у 1990-х рр. Мілош повертається на батьківщину, до Кракова, де бере активну участь у літературному та суспільному житті країни. Помер поет у Кракові суботнього ранку 14 серпня 2004 року у 93 роки. Похований у монастирі отців-паулінів, що в історичному районі Кракова Казімеж. Один із критиків сказав, що його смерть закриває епоху художників-титанів, художників, які грають у хаосі світу роль мудреців, пророків, точок відліку.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
