“Козаків можна називати нашими українськими святими, адже боролися вони не за власні інтереси, а за вільну самостійну державу”. Читацьке віче · с. 14сторінка оригіналу ↗
Проща на «Козацькі могили»
Слово Просвіти, №27 за 2012 рік
Євген ЦИМБАЛЮК, Рівненська обл.
За столітньою традицією та заповітом о. Віталія, першого будівничого “Козацьких могил”, що на теренах вікопомної Берестецької битви у селі Пляшева Радивилівського району, в другу неділю після П’ятдесятниці вшановують світлу пам’ять про тих, хто загинув на волинській землі під час національно-визвольних змагань, які очолив гетьман Богдан Хмельницький. Цього року такий день припав на неділю 17 червня. Загалом поминально-вшанувальні заходи на території музеюзаповідника “Поле Берестецької битви” тривали три дні. На територію довкола “Козацьких могил” з’їхалися козацькі організації, облаштували табір у рамках учнівського фестивалю “Козацький гарт”. Поціновувачі історичних реконструкцій спостерігали інсценізацію Берестецької битви на острові Журавлиха. На честь загиблих козаків організували ланцюг пам’яті.
Відбувся традиційний з’їзд українського козацтва. Окрім цього козаки Рівненської Січі Війська Запорозького імені Ніла Хасевича та Рівненського Вільного Козацтва імені Северина Наливайка відзначили 361-шу річницю Берестецької битви кінним походом до історико-меморіального заповідника, а також традиційним козацьким вишколом, народними іграми та забавами. У рамках святкування відбулися виставки-ярмарки виробів народних майстрів, виступи фольклорних колективів. Головними подіями на “Козацьких могилах” стали Всеукраїнська Проща, Божественна літургія та Вселенська панахида, яку очолив Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет. У своїй проповіді глава Української Православної Церкви Київського патріархату, розкриваючи суть святості та зміст козацтва і загалом усієї доби національно-визвольних змагань проти поневолення, наголосив, що й тих козаків, селян, міщан, дрібних шляхтичів можна називати нашими українськими святими, адже боролися вони не за власні інтереси, а за православну віру та вільну самостійну Українську державу, і вміли “любити Україну в собі, а не себе в Україні”. Після богослужіння квіти до пам’ятника героям-козакам поклали Патріарх Філарет, архієреї, духовенство, представники влади та громадськості, інтелігенція, учасники й гості урочистостей. Не обійшлося без політичних мотивів, які прозвучали на мітингу. Але головна місія заходів на “Козацьких могилах” не в політиці, а в щирому і справжньому вшануванні пам’яті героїв, які виборювали волю для України. Тоді, 1651 року, під час Берестецької битви загинули десятки тисяч вояків війська Богдана Хмельницького. Та ця поразка, писала Ліна Костенко, “варта стонадцять перемог”. Бо тут уперше відчулося згуртування та загартування українського духу, який пізніше втілився в самостійність, соборність і державність.
лова. Пізніше Анна Багряна переклала з болгарської Єлисавету Багряну, Димитра Христова та інших болгарських поетів. У минулі роки українську сучасну літературу на “Слов’янських обіймах” представляли Анна Багряна, Юрій Завгородній, Віктор Мельник та Григір Мовчанюк. Основними досягненнями болгарсько-української співпраці можна назвати антологію “Нової української поезії” у перекладі болгарського письменника й перекладача Димитра Христова, книгу вибраних поезій Дори Габе в перекладі українською Анни Багряної “Сонце, почекай!” та “13 звезди на славянското небе” (13 зірок на слов’янському небі), де є вірші Лесі Українки в перекладі Димитра Христова. Атмосферу української пісні на заході, присвяченому українській літературі, передала співачка українського походження, яка нині проживає у Болгарії, Ольга Василенко. Отже, українська література й Україна були достойно представлені у Болгарії на фестивалі “Слов’янські обійми”.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
