Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Погляд · “В єдності сила! Досить чубитись і ділити булаву. Вороги не сплять”. · с. 3сторінка оригіналу ↗

«Украинский выбор»: Україна не для українців?

Слово Просвіти, №27 за 2012 рік

Олег ГРИНІВ, професор, доктор філософських наук, м. Львів Отак повертається до активної політики Віктор Медведчук. Якщо хтось не пам’ятає, то нагадаю: це той самий Віктор Володимирович, що за президентства Леоніда Кучми очолював Адміністрацію Президента і тодішню “партію влади”, що називалася Соціал-демократичною партією України (об’єднаною). До речі, серед її керманичів був і перший Президент України Леонід Кравчук, який нині став керівником Конституційної асамблеї, органу, що має розробити нову Конституцію чи дещо підрихтувати її певні положення на догоду бандоолігархічному режиму. Та це вже інше питання. Не знаю, чи з’явився “адвокат” Василя Стуса в інших регіонах держави, але до Львова він (завдяки агіткам) в’їжджає на білому коні! Минулого місяця з’явився на обласному телеекрані в передачі компанії “ZIK”. Принагідно зазначу, що за цією абревіатурою приховується “Західна інформаційна компанія”, журналісти якої своєрідно втілюють засади мовної політики в державі. Перед львівським телеглядачем колишній кучмівець постав у новому образі. Як засновник “Українського вибору”. Гість розповів, що його політична сила (не СДПУ(о), а зініційований “Український вибір”) участі в парламентських виборах брати не буде. Бо, виявляється, має вищу, шляхетнішу мету: турботу про знедолений трудящий люд. Дивишся, слухаєш — і закрадається питання: чи доброчинець Медведчук не дозволить доморощеним бомжам відпочивати на його дачі, що на благодатному острові Кіпр? До речі, про таке журналіст не запитував вишколеного кумівського функціонера, хоч іншого кусав би, щоб викрити нещирість відповідей. Залишимо цей Василь НЕПИЙВОДА, м. Коломия Згідно зі ст. 37 Конституції України і ст. 5 Закону України “Про політичні партії в Україні”, на території міста, району, області, держави потрібно заборонити діяльність Партії регіонів, Комуністичної партії України, Народної партії за: 1) розтоптання Конституції України, ігнорування законів на шкоду суспільству, держави; 2) антиконституційний переворот у державі 2010 року (незаконне створення парламентської коаліції “Стабільність і реформи”, що суперечить ст. 83 Конституції України від 08.12.2004 р., рішенню Конституційного Суду від 17.09. 2008 р. та волевиявленню народу на парламентських виборах 2007 року, порушення ст. 5 Конституції України); 3) знищення парламентаризму (проведення пленарних засідань без наявності кворуму, голосування депутатів чужими картками, що є порушенням ст. 84 Конституції України, порушенням Регламенту Верховної Ради при обговоренні та ухваленні законів); 4) призначення нелегітимного уряду М. Азарова, низка членів якого не володіють державною мовою (як і сам прем’єр-міністр), бо не вважають Україну своєю Батьківщиною, а є її тимчасовими мешканцями, космополітами, зайдами, що є порушенням ст. 15 Закону УРСР “Про мови в УРСР” (діючого); 5) узурпацію всіх гілок влади, ут. ч. судової, правоохоронних органів, профспілок, утисків ЗМІ тощо; “нюанс” без з’ясування, але він наштовхує на певні роздуми. У Львові подейкують, що “ZIK” належить місцевому олігархові, хоч і вихідцеві з іншого регіону. Звісно, він не може змагатися з відомими мільярдерами з Донецького краю, але, як кажуть спостережливі журналісти, спроможний купити половину Львова. Звертаю увагу на таку деталь лише тому, що вона може дати поштовх до розгадки занадто доброзичливого ставлення до Медведчука в передачі, яку організувала згадана компанія. А тепер спробуємо проникнути в суть агіток, що недавно отримали мешканці Львова, яких обслуговує певний поштовий відділок. Невже Віктор Володимирович передумав і все-таки наважився взяти участь у парламентських виборах, зосередившись на одному районі міста Львова, в якому замешкало чимало колишніх співробітників КДБ, карних органів і відставних офіцерів Радянської Армії? Мушу додати, що в деяких поштових скриньках мешканців цього району з’явилися агітки з закликами підтримати відомий антиконституційний законопроект Колесніченка—Ківалова. Напевно, українофобам не дає спокою, що в столиці короля Данила не дійшло до міжнаціональних і міжетнічних чвар, а вони, вороги українства, хочуть створити зі Львова якесь “бандеровское” страшило для етнічних росіян в інших регіонах України. Як місто традиційної західної культури, Львів уже давно звик до толерантності у міжнаціональних і міжетнічних відносинах. Тут ніколи не було єврейських погромів, як в інших регіонах України, вихідці з яких нав’язують свої засади мовної політики для держави. Навіть в Українській Галицькій Армії за свободу України воював єврейський курінь. Мешканці Львова сприймають українську мову як державну. Діти росіян, які поселилися в місті після Другої світової війни, знають нашу державну мову, нерідко бажають навчатися в українськомовних школах, хоч у місті працюють школи з російською мовою навчання. Не знає Львів українофобських проявів із боку поляків, які також мають свої школи. Послухайте єврея чи вірменина, для яких місто Лева стало рідним, і не повірите, що вони зуміли так досконало вивчити українську мову! Чи не приклад для інших регіонів? Якби нинішнє державне керівництво ставило перед собою завдання домогтися толерантності в міжнаціональних і міжетнічних відносинах, то як модель могло б використати історичний досвід міста Львова. Та ба! Нинішні владці розуміють, що найлегше панувати в середовищі, де громадяни розсварені. Отож перед кожними виборами, парламентськими і президентськими, розмахують “мовною картою”. Саме на це спрямований проект Колесніченка—Ківалова! Стара політика: ще в Давньому Римі спекулювали на гаслі “Поділяй і пануй!” Отож агітки Медведчука у поштових скриньках львів’ян ґрунтуються на злочинно-підступному принципі розсварювання. Інакше не пояснити, для чого в цих закликах написано: “Почему наше двуязычие нам вменяют как недостаток? Это наше преимущество, которое мы должны сохранить и развивать”. Зізнаюся, не второпаю, як можна розвивати “двуязычие”! Мабуть, доктор юридичних наук Медведчук ліпше знає проблеми лінгвістичного розвитку. До речі, не просто збагнути таке закінчення агітки: “Это единственный способ защитить свой выбор!”. Якщо зіставити дві цитати з агітки, то неодмінно мусимо дій- З’явився новий проект порятунку України. Скільки їх було за останні двадцять років! Згадаймо проект “Сильная Украина”, що насправді, як тепер знаємо, не був чимось самостійним, бо його автор став віце-прем’єр-міністром і завів свою партію до Партії регіонів. Так було засвічено партійну козирну карту. А ще були “Великая…”, потім — “Процветающая Украина” та інші проекти з того самого городу. Проект “Украинский выбор” особливий: його автор, нині забутий, один із кумівської команди…

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин