На перехрестях історії · “У Тридцятилітній війні на боці французів воювали більше двох тисяч запорожців”. · с. 7сторінка оригіналу ↗
Золоті слова взаєморозуміння Іван Франко і французька література: точки дотику
Слово Просвіти, №27 за 2017 рік
Алла ГЕНЕРАЛОВА
У музеї Лесі Українки відбувся захід “Іван Франко і французька література: точки дотику”, приурочений 101-м роковинам від дня смерті Івана Франка. Твори Івана Яковича, перекладені французькою мовою, а також твори франкомовних авторів, до перекладів яких Франко звертався упродовж життя, представили у літературно-музичній композиції учні спеціалізованої школи № 49 з поглибленим вивченням французької мови м. Києва. Вони стали першими, хто відкрив у музеї цикл заходів “Золоті мости взаєморозуміння”, присвячений перекладацькій діяльності Івана Франка. Коли ж зародився інтерес письменника до французької літератури? Яке місце посідала вона в колі його наукових і читацьких зацікавлень? Про це докладно розповіла кандидат філологічних наук, завідувач музею “Іван Франко і Київ” Лариса Каневська. Цікаві дослідження, новизна, відеоряд, бажання осягнути велич Франка викликали інтерес глядачів різного віку. У творчій співпраці музею і школи реалізувався цікавий задум представити одну з маловідомих граней Франкового доробку, щохвилини присутні робили нові відкриття. Діти декламували й співали, загалом у літературно-музичній композиції взяли участь 28 учнів. Хочеться згадати надзвичайно цікаве виконання творів на слова Івана Яковича: “Човен” (Гліб Романчук — фортепіано, виконавці — Анастасія Ярош, Карина Анапріюк); “Ой ти, дівчино, з горіха зерня...” (музичний супровід: Інна Миколаївна Екнауер — фортепіано, Юлія Кузьменко — домра, виконавці – Єва Кравченко, Софія Екнауер), “Чого являєшся мені у сні?” — заспівав Владислав Слобода. Співали і декламували твори І. Франка українською та французькою. Урочисто прозвучав “Пролог” у виконанні Олександри Петренко та Валерії Малихіної, переклади професійно прочитала Анастасія Степко. Учні поставили фрагмент твору “Украдене щастя” французькою, а переклад зробили самостійно, адже школа франкомовна. По-акторськи зіграла Анну Анастасія Сандубра, передав характер Миколи Павло Колінько, а от Олексій Кравченко не тільки зіграв головну роль, а ще й став перекладачем і режисеромпостановником спектаклю. Вели літературно-музичну композицію Аліса Чорна, Анастасія Римар та Аріна Тюченко. А керувала заходом, готувала його заступник директора з виховної роботи Олена Анатоліївна Слобода. Діти були щасливі від зустрічі з онуком Івана Яковича – Роландом Тарасовичем Франком, який наголосив, що знання інших мов збагачує, але Іван Франко розмовляв рідною мовою, і в родині це було і є заповітом, тож значення рідної мови пріоритетне. Літературний критик Едуард де Тюнк так висловився про Івана Франка: “…письменник, якому український народ завдячує значною мірою пізнанням західноєвропейської думки (він переклав понад шістдесят письменників із понад десяти іноземних мов); його літера-
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
