Без мови немає нації! · с. 1сторінка оригіналу ↗
Ми воліємо перемогу
Слово Просвіти, №27 за 2018 рік
кованих жертв? Це ж яка користь місцевій владі, які відкати! Може, посполитим щось перепаде у вигляді робочих місць. Правда, почався скандал, процес призупинили. Але десь у Дрогобичі на місці бійні будують ресторан, розважальний комплекс, а на місці Саліни планують зробити санаторій, бо там вода цілюща, а місцеві мародери розбирають катівні на цеглу, бо нема роботи. Та й у 50-ті роки там був уже санаторій. Скільки ж робочих місць з’явилося б! Тому й історичну пам’ять намагаються зам’яти, принизити, бо вигода переважує біль. Чи було знято хоча б один документальний фільм про Саліну, про розстріли в Броницькому лісі і Раві-Руській? І чи показав би його Перший національний? Дивіться Шустера і Шоу холостяків. І День Перемоги на “Інтері”. І мрійте про “жорстких менеджерів” на кшталт Сталіна і Чаушеску. Місто Соколів поблизу Стрия було знищено за 5 років у Другу світову війну. Невже не можна було поставити за 26 років бодай каменя з пам’ятним написом на пустирі? Хай би водії проїжджали і читали. Бодай щось, бо тема трагедії Соколіва абсолютно не досліджена. Погугліть — я кажу правду. Нікому це не потрібно. Ні порядним стрийчанам, ні районній владі. Мешканці сусіднього села Великі Дідушичі знайшли на цвинтарі фігуру Мадонни, яка колись стояла в центрі Соколіва, і поставили край дороги. Одна рука в неї відбита. Оце все, що залишилось від міста з 500-літньою історією. Ні словечка... Хто зна, як воно буде далі. Де мовчить історична пам’ять, там починають промовляти доноси і розстрільні списки.
порушують наші фундаментальні людські права. Вибачте, що ми також, як і всі люди на планеті, заслуговуємо право на життя, чисте довкілля, гідну оплату праці, освіту, ЗМІ і обслуговування державною мовою у своїй країні. Вибачте, що ми не меншини, бо тоді б ви кричали на цілий світ про порушення наших прав і захистили б нас. Хоча б не заважайте нам відстоювати свої права у власній державі. Вибачте, що не здатні донести до вас правду про історію України, про наших героїв, нашу тисячолітню культуру, бо годі пройти через сито політкоректності й толерантності. Вибачте за недоречний патріотизм, ми не знали, що любити Україну — це злочин і націоналізм. Вибачте за нашу історію, написану чужинцями, сфальшовану прислужниками Московської імперії. Вибачте за нашу владу, яка слабка і ница, і не готова відстоювати національні інтереси. Вибачте, що ми не достойні називатись європейцями після Голодомору, який ви не помічали, сталінських, хрущовських і брежнєвських репресій, лінгвоциду української мови. Зате ви здатні повірити, що ми найбільші у світі антисеміти, гомофоби, расисти і фашисти. Вибачте, що ми не хочемо у себе неомарксизму після майже столітнього панування комуністичної ідеології і мільйонів знищених комуністичним режимом українців. Ми починаємо розуміти, що тієї Європи, про яку мріяли, уже немає. Є бюрократична, корумпована і лицемірна. Вибачте, що погано боремось з корупцією, але ж капітали наших корупціонерів працюють на вашу економіку, бо знаходяться у вас. Вибачте, що ми не завжди дотримуємось ваших вказівок, що ми не всі слухняні й не покірні, і що вважаємо деякі з цих вказівок абсурдними і смішними. Врешті, вибачте, що ми воліємо перемогу, а не мир будь-якою ціною, бо ми нація воїнів, а не рабів, і більше не хочемо бути буферною зоною і колонією ні для кого. Вибачте, що вас втомлюємо і не даємо насолоджуватися комфортним життям повною мірою.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
