Гаряча тема · “Експертні висновки таврують два напрями нашого з вами буття: родинний і національний”. · с. 3сторінка оригіналу ↗
Дискримінація українців в «антидискримінаційній експертизі» підручників від Міносвіти і науки
Слово Просвіти, №27 за 2018 рік
Ірина ФАРІОН, доктор філології, професор НУ “Львівська політехніка”
Основним інструментом знищення України в тилу під час війни стало Міністерство освіти і науки на чолі з Л. Гриневич. Назву лише його показові дії: 1) знищення Української Національної Держави через ухвалення освітніх законів (закон Про вищу освіту, ст. 46: право під час ЗНО тестуватися мовами нацменшин; закон Про освіту, ст. 7, що зберігає школи з навчанням мовами нацменшин, і проєкт закону Про середню освіту, ст. 5, що запроваджує навчання мовами нацменшини від першого до випускного класу, а в п. 8 цієї статті передбачає “відкриття окремих класів з навчанням відповідною мовою поряд із державною мовою”1. 2) Зміна навчальних планів та програму середній школі, найпоказовіші з яких полягають у вже здійсненому злитті Історії України зі Всесвітньою історією та вилучення з 5-го класу Історії України взагалі (те ж стосується злиття природничих дисциплін: математики, геометрії, фізики, хімії, біології, астрономії та ін.)2. 3) Диктаторське порушення прав науковців із вимогою публікуватися винятково у глобалістській антинаціональній мережі Скопус чи Веб оф сайнс, стажуватися своїм коштом за кордоном та своїм коштом складати іспит Б 2 зі знання мов ЄС при повному нехтуванні навчального процесу державною мовою у вишах України3. 4). Створення так званої “антидискримінаційної експертизи”4 на підручники середньої школи, під прицілом якої винятково ДВІ царини нашого життя: національна та стАтева. Саме вони виявилися під забороною. Приклад дії цього останнього диктаторського припису Міносвіти я і розгляну на окремому “Висновку антидискримінаційної експертизи на електронну версію проекту підручника “Вступ до історії” для 5 класу закладів загальної середньої освіти”, який здійснила “експертка з антидискримінації в освіті”, аспірантка кафедри педагогіки й менеджменту освіти КВНЗ “Херсонська академія неперервної освіти” Л. В. Остапенко. Проте передусім нагадаю, що Міносвіти уклало угоду з німецьким ліволіберальним фондом Белля — антиідеологічного, антимілітарного, антиродинного, лівацького марксистського спрямування, що вирішив разом із Л. Гриневич та П. Хобзеєм повчити українців, як через школи знищувати національний світогляд українських дітей і готувати з них інгредієнти для глобалістського місива. Цей фонд відомий своїм москвофільством, а для самого Белля улюбленим сувеніром була московська матрьошка. У часи совка Белль не вилазив зі свого улюбленого місця перебування — СРСР. Нині він повернувся в Україну через конкретні інституції при Міносвіти, зокрема Інститут модернізації змісту освіти, НА педагогічних наук України, Інститут педагогіки НА ПН України, бо саме під їхнім грифом вийшли “Інструктивно-методичні матеріяли з антидискримінаційної експертизи підручників для 1-го класу” так званої “нової школи” (колектив авторів Дрожжина, Дубовик, Єрко, Забуга, Малахова, Марущенко, Михайловська, Салахова, Селіваненко). Відповідно до цієї експертизи: а) хлопчик не має поводитися як лицар, а дівчинка як панночка, бо це “несучасні поведінкові стандарти”; б) дівчинка з лялькою; хлопчик, що допомагає нести вудочки; чоловік, що прагне офіцерської служби чи чоловік, що ремонтує майданчики, — це “погані гендерні стереотипи”; в) мама, що миє дівчинку чи нарізає капусту, і тато, що робить полички в гаражі, — це “хибні гендерні стереотипи”; г) найсвятіші номени “мама”, “тато”, “батьки” — це “дискримінація за сімейним станом”, тому тепер можна вживати лише субстантиви рідні і близькі; ґ) гасло “здоров’я дитини — багатство родини” виявилося “дискримінацією щодо інвалідів”; д) люди на тлі пейзажів — це “гендерне навантаження”, якого слід уникати… і врешті вершина “експертизи” — це, як завше, мовне питання: “мова наша — солов’їна” — це “дискримінація за етнічною ознакою”, бо, як знають експерти, носії інших мов не називають їх солов’їними… І цей перелік, панове, не має меж… Водночас за цим експериментом над нашими дітьми стоїть і політична партизанка, себто ГО — Громадська організація “Крона. Гендерний інформаційно-аналітичний центр”, а також спільнота (чи ліпше — секта за бабло) EdCamp Ukraine. Ідеологом цього хворого гендеризму є Олена Малахова, радниця міністерки освіти доцент Харківського національного педуніверситету ім. Г. Сковороди. Отож про “антидискримінаційну експертизу” в окремо взятому “Вступі до історії” для 5 класу5. Що досліджує експертка, аспірантка з Херсонської академії неперервної освіти Л. В. Остапенко? Її цікавить співвідношення чоловічих та жіночих образів, випадки вживання фемінітивів, порушення паритетности обох статей, переважання андроцентризму і винятковий термінний винахід у соціолінгвістиці “дискримінаційна мова” (вибачте, всі терміни взято з експертизи!). Експертка має суттєві зауваження до малюнків, де зображені чоловіки та жінки за притаманною для них працею: чоловіки працюють технічними знаряддями, жінки готують їсти та жнуть серпами — це обізвано “гендерною стереотипізацією та сегрегацією” та рекомендовано “прибрати” (хоч, прибрати, звісно, можна хіба в хаті чи гаражі, наприклад). Зображення корінного племени сивої давнини експертка потрактувала як “прояв сексизму”. Під наступним прицілом тов. Остапенко опинилося слово “батьки”, яке вона потрактувала як “дискримінацію за сімейним станом” і запропонувала вжити субстантиви “рідні та близькі”: умова завдання “підготувати разом із батьками коротку розповідь про події, які відображені на фотографії” перетворилася у таке знеродинення: “Підготувати разом із рідними та близькими коротку розповідь про події, які відображені на фотографії”. Відтак нищівного удару від Остапенко зазнали українські прислів’я: “Без здоров’я немає багат% ства”, “Нема щастя без здоров’я”, які вилучено. В уривкові “Важливе значення для виховання та здоров’я мали колискові пісні, уміння правильно дихати, а також купання, рухливі ігри…” експертка вилучила наш національний феномен і нашу національну фольклорну неповторність “колискові пісні”….без жодного обґрунтування! Проте свій найбільший гнів ставлениця Міносвіти скерувала на національний складник у розвиткові нашої держави. Пропонований текстовий уривок: “Однак всі ці труднощі не привід скоритися долі. За гідне місце у світі потрібно боротися, як колись боролись за незалежність. Своєю працею ми мусимо робити кращою нашу державу”, — потрактовано як “Вислів надто емоційний. Має націоналістичне забарвлення”. І запропоновано ось таке глобалістське твориво: “Як свідчить історичне минуле, чимало труднощів вже позаду. Сьогодні, Україна це європейська країна. І саме від нас залежить майбутнє нашої держави” (розділові знаки зберігаю, бо лише ця обдарована експертка розуміє, чому стоїть кома після слова сьогодні і нема тире перед часткою це). До надто емоційних висловів із націоналістичним забарвленням долучено і цей уривок, що стосується мовної проблематики: “Із якою метою відбувалося знищення української мови та культури за радянських часів?”. Відтак запропоновано “перефразувати більш нейтрально”: “Які причини репресій української мови та культури за радянських часів?”. Проте вершиною антиукраїнського ідеологічного регулювання політичної мови (Орвел, панове, зі своїм романом “1984” відпочиває) стало таврування уривка про взаємини між Росією та Україною часів Януковича. Пропонований уривок названо “дискримінаційною мовою, не коректною мовою. Хибними твердженнями. Дискримінацією за національністю” (правопис частки не з прикметником збережено!): “Найбільшого розмаху зловживання набули за часів президентства Віктора Януковича, за якого не тільки розграбовували країну, а й нехтували її національними інтересами на користь Росії. Україна стрімко втрачала свою самостійність, звужувалася сфера вживання української мови. Українському народу нав’язувалася ідея спільного життя з Росією”. Цю розлогу тезу експертка скоротила ось до такої “коректної мови” без “дис-
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
