Арт&калейдоскоп · “Зараз важливо підтримати дітей, бо вони важко емоційно переживають події війни”. · с. 14сторінка оригіналу ↗
З ювілеєм, Маестро!
Слово Просвіти, №27 за 2022 рік
Едуард ОВЧАРЕНКО
Петро Олександрович народився в селі Зеремля Баранівського району Житомирської області. Закінчив Київський художній інститут (нині Національна академія образотворчого мистецтва та архітектури України). Був заступником голови Київської організації Національної спілки художників України та заступником голови НСХУ. Нині поєднує творчу роботу з викладацькою в Національній академії керівних кадрів культури і мистецтв. Основні галузі творчості – станковий і монументальний живопис. Створює пейзажі Житомирщини, Київщини, Полтавщини, Криму, Карпат, а також сюжетні композиції, портрети. Брав участь у розписах Михайлівського Золотоверхого собору, Трьохсвятительської церкви у Києві. Учасник всеукраїнських та зарубіжних мистецьких виставок від 1972 року. Ми попросили розповісти про ювіляра знаних українських митців. Василь ШКЛЯР, український письменник, громадсько-політичний діяч: – З Петром Зикуновим мені пощастило спілкуватися на теплих зустрічах письменників та художників, які він ініціював разом із відомими митцями Володимиром Чепеликом та Андрієм Чебикіним. До того мене дивувала якась незрозуміла порізненість між українськими літераторами, композиторами, малярами, майстрами театру й кіно. Зрозуміло, що кожна творча людина – глибокий індивідуаліст, але ж ніхто не заперечить, як багато важить для нас оточення і близькі взаємини з яскравими особистостями. Наші зустрічі в Будинку художників, Спілці письменників, а особливо на природі в Седневі – столиці українських малярів – стали святами спільної любові до свого, рідного, отчого. Бачу серед того добірного товариства Петра Зикунова – безмежно простого, аж до дитинного наїву у своїй зовсім непростій люд-
Едуард ОВЧАРЕНКО Фото надано театром
Дитяча вистава “Цап-ка-цап” постає перед глядачем у двох вимірах. Перший – дитячий – вибухова суміш гумору і пригод із ненав’язливим висновком: за свій дім варто боротися! Другий – дорослий – алюзія на сучасні події на політичній арені світу. Глядачі впізнають як підступного ській сутності, у нестримній щирості й космічній далекості від позерства та вдаваності. Таким він є і в своїх художніх полотнах – пейзажах, портретах, сюжетних картинах. Іноді важко сказати, який мистецький твір переживе віки. Свідок тому сам час. Але я точно знаю, що розписи Петра Зикунова в Михайлівському Золотоверхому соборі вічні. Іван ПИЛИПЕНКО, заслужений діяч мистецтв України, керівник секції живопису Київської організації Національної спілки художників України: – Знаю Петра Зикунова більше двадцяти років. Раніше ми разом працювали, продовжуємо співпрацювати і тепер. Разом відкриваємо художні виставки, обговорюємо роботи колег, проводимо засідання секції живопису, зустрічі з молодими художниками. Творча співпраця переросла в міцну чоловічу дружбу. Петро – людина товариська. У його майстерні часто буває людно – серед гостей художники, письменники, артисти, шанувальники образотворчого мистецтва. Він завжди відкритий до спілкування. Знайде час для кожного, хто цього потребує. А ще правдивий – як в житті, так і в творчості. Петро виростив двох дітей, має онука. Його син та дочка теж художники, продовжують справу батька. Я переконаний, що кепська людина не може бути хорошим художником. А якщо подивитися на чудові полотна Петра, то можна відразу зрозуміти, що він прекрасна людина. Олександр ЯКОВЧУК, заслужений діяч мистецтв України, професор Національної музичної академії України: – Таке враження, що я знаю Петра Зикунова все життя. Ми північного сусіда, так і стурбовану європейську спільноту. Говорити простими словами про складні речі – неабияке вміння. Молодий театр віртуозно переосмислює класичний казковий сюжет, доповнивши його гумором і розширивши горизонти сприйняття дійсності. Музична вистава “Цап-кацап” – це творче прочитання української народної казки режиседружимо, у нас споріднені душі, схожі погляди на багато питань, спільні життєві інтереси. Часто буваю в його майстерні, де багато прекрасних картин. Під час однієї з наших останніх зустрічей він за символічну ціну продав мені кілька своїх робіт, тепер ці полотна прикрашають мою оселю. Петро Зикунов – професіонал, досконало володіє всіма напрямками художнього письма. Серед його робіт особливо подобаються пейзажі. Запам’яталася кримська серія. Він чудово зобразив, як перші промені сонця пробиваються над морем у рожевих тонах. Подобається, як він відобразив рідну Житомирщину. Переконаний, що Петро давно заслужив звання народного художника України. Ігор БУГАЄНКО, мистецтвознавець та живописець: – Наша дружба почалася у далекі сімдесяті роки. Разом працювали. Багато разів бував на його виставках, презентаціях. Кожна була по-своєму унікальна. Він талановитий живописець, прекрасний пейзажист. Петро – оптиміст, тонко відчуває гумор. У ньому гармонійно поєднуються глибина мислення і філософсько-гумористичне ставлення до життя, подій, людей, творчості. Дмитро АКІМОВ, заслужений діяч мистецтв України, голова МАРТІС “Золота фортуна”: – Петро Зикунов знаний насамперед як чудовий пейзажист. У моєму офісі висять два його пейзажі: один – осінній, а другий – морський. Не всі знають, що Петро – гарний аквареліст. Саме як аквареліст він мені найбільше подобається. Якщо олійними фарбами сьогодні можна намалювати
4 серпня відзначив свій ювілейний день народження відомий український живописець, заслужений художник України Петро Зикунов.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
