Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
«Просвіта» сьогодні · “Після війни доведеться по-справжньому повертатися до зміцнення українських основ держави”. · с. 4сторінка оригіналу ↗

Дещо про державну ідентичність

Слово Просвіти, №27 за 2022 рік

не маючи чіткої діючої філософської концепції держави. Ніби все просто – українська держава в усіх вимірах має бути українською, щоб на неї не зазіхав світ, передовсім Росія. Але нам чомусь здається нездоланною проблемою втілення цієї ідеї конкретними людьми, насамперед політиками, чиновництвом, бізнесменами і національною елітою. Причина – фатальне домінування посередньої людини в суспільстві і, відповідно, у державі. Між іншим, увесь світ хворіє на ту ж хворобу – домінування посередності. Не секрет, що серед найбагатших людей світу чимало дрімучих посередностей. Домінування посередності – це руйнівний парадокс сучасної цивілізації, яка ще має достатній запас міцності, проте ситуація погіршиться після цієї світової війни. Тому філософський вихід із цивілізаційної і водночас української кризи простий – створити силою держави умови для досягнення максимально можливого позитивного просування кожної людини по особистісній шкалі від посередності до особистості. Яка володіє цінностями моралі, справедливості, порядку та розуміє причини і наслідки світових процесів. Звісно, не всім вистачить сили і терпіння стати потужними особистостями, але це утворить критичну масу особистостей-еліти, людей, які розумітимуть мету існування людства і матимуть підтримку рештою підготовленої посередньої маси. Між особистостями і простолюдом повинен відновитися моральний, інформаційний і соціальний контакт, який можливий лише в процесі досягнення мети – справедливої і вигідної кожній людині моделі господарювання та стандарту гідного життя. Для цього мова філософії і мова простого народу має бути однаковою а терміни мають бути простими і зрозумілими кожному. Щось схоже вже було – явище Григорія Сковороди, але в той час український світ його “не піймав”, тобто не зрозумів навіть через просте слово. Сьогодні ми всі при “гаджетах і в соцмережах”, але не часто розуміємо життя, ворогуючи між собою замість зрозуміти цінність короткого життя. Істина завжди проста і тому варто відмовитись від ускладнення істини, національної ідеї, Конституції. Іншого способу донести філософію виживання нації до сприйняття простолюдом не існує. У соціальних мережах працюють не просто дешеві боти, а виконавці приземлених до рівня сприйняття простолюдом хитромудрих теорій чужого домінування. Плаваючи у фейсбучному болоті і споживаючи інформацію єдиного телебачення, ми ризикуємо мимоволі стати такими ж, як наші вороги чи опоненти, якщо не знатимемо ознак відмінності українця від неукраїнця, простіше – філософії ідентичності в дії, викладеної простими словами. Це могла б робити “Просвіта”, але вона не може йти поперед коня філософії, який торуватиме потужними копитами шлях українського буття. Я не претендую на імідж філософа, але спробую зосередитись на кількох моментах, щоб продемонструвати доступність дискусії на цю тему. До речі, перед очима постає стародавня фреска Рафаеля “Афінська школа”, яка зображує дискусію двох філософів Платона і Аристотеля. Дружелюбність і спокійна бесіда учасників суперечки вражає, чого майже не буває серед українців. Тому культура дискусії передовсім. Перше – не уподібнюватися москалю в реальному житті. Для прикладу – матюки роблять з нас москаля, і хтось дуже “дотепно” зробив більшість із нас у цьому подібними. Моментально поширилась кричалка “Путін…” і “Рускій корабль…”. Цей ганебний напис не просто миттю з’явився на банерах і був прописаним на полотні українського прапора, що не припустимо. Наші діти носять футболки і бейсболки з такими написами, ганебні банери розміщували навіть біля церков замість звернення до Бога за спасінням. Ворога треба бити гідно, без аморальних, дрібних образ, вбивати з Божою допомогою не тому, що це москаль, а тому, що ворог. Можна навести й інші взірці підступних технологій інформаційно-гуманітарної війни. Цікаве походження має придуманий роспропагандою міф про “страшних бандерівців”, який геніально описав письменник Юрій Винничук. Біда в тому, що всі шкідливі міфи і “вкиди” мають вигляд дотепний, ще й заохочують українців їх поширювати. Друге – держава не дала чітких інструкцій як поводитися з іншомовними переселенцями, а такі офіційні інструкції повинні були б мати волонтери, поліцейські і державні службовці. Випадок з львівським волонтером це підтверджує бо його поведінка була продиктована відчаєм, а не законом. Таким чином штучно спровоковано мовний конфлікт між громадянами, які змушені самотужки вирішувати проблему, викликаючи на себе особисту неприязнь в час, коли потрібна єдність. Філософський підхід до вирішення проблеми вимагає максимально усунути вплив етнічного чинника та шкурних інтересів політиків. Стандарт громадянина повинен бути єдиним і захищеним всіма службами держави. Українська мова має публічно домінувати всюди без винятків не тому, що це потрібно етнічним українцям, а тому, що це Україна і з порушення цього правила почались територіальні претензії Росії аж до розв’язання нею страшно руйнівної війни. Тому окрім паспорта, тим паче в умовах війни, громадянина визнають за державною мовою на підставі Конституції і закону про громадянство. Це не дискутується, від цього залежить визнання тебе громадянином, а також допомога держави і суспільства як потерпілого у війні. Громадяни повинні бути однаковими, бо така вимога Конституції, яка не забороняє в приватному житті все властиве людині. Йдеться про державну ідентичність, яка за волею долі є українською та є запо-

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин