Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
«Просвіта» сьогодні · “На щастя, допомогли наші колеги, патріоти, однодумці – Товариство української мови з м. Чикаго, очолюване Вірою Боднарук, наша діаспора”. · с. 9сторінка оригіналу ↗

Жертвуємо і єднаємо!

Слово Просвіти, №27 за 2023 рік

Світлана МАСЛОВСЬКА, заступниця голови Чернівецького обласного об’єднання ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка Чекати такої бажаної для всіх Перемоги над московитами і наближати її – дві різні речі. Хтось сидить собі тихенько, дивуючись, як інші, не рахуючись із часом, поспішають волонтерити, аби допомогти нашим захисникам завоювати мир; хтось відкрито каже: не буду нічого робити на війну, бо це обов’язок держави, та й те, що купують, готують, везуть, мовляв, до бійців не доходить… Це своєрідна система виправдання, бо відсидітися легше, ніж перетворити своє життя на суцільні будні – не для себе, а для тих, хто став щитом для кожного з нас. Хто ціною власного життя спиняє ординців, котрі плюндрують міста й села, вбивають мирне населення, змушують покидати місця проживання, знищують цвіт Української нації. Тому волонтером стала вся Україна! Хіба могла бути осторонь “Просвіта” – найстаріша громадська організація з понад 150-річною історією державотворення – в такий складний для країни час?.. Справжніх просвітян-буковинців не просто болить ця війна. Вони єднаються для підтримки держави та допомоги нашим захисникам всіма можливими методами. Так, Господь нас милує – ми не чуємо вибухів, рашисти не руйнують наші домівки, але руйнується українська душа, бо втрачаємо славних земляків-вояків, тому й підтримуємо бійців як можемо… З початку найжорстокішої, після Другої світової, війни Буковинська “Просвіта” мобілізувалася на різні види допомоги. Марія ГУЦОЛ, голова Івано-Франківського міського об’єднання ВУТ “Просвіта” У музеї народної шани Тараса Шевченка Народного дому “Просвіта” м. Івано- Франківська захід з нагоди відзначення Дня Конституції України проводився не вперше. Щоправда, диспут-зустріч науковців із молоддю міста на тему “Конституція України, права і обов’язки молодого покоління, реалії воєнного стану” вперше відбувся у форматі зустрічі науковців і молоді навчальних закладів різного рівня акредитації Івано-Франківська. Коротко про саму зустріч. Кожний наш захід розпочинаємо з Божого благословення. І ця подія не стала винятком: її благословив заступник голови Івано-Франківського міського об’єднання ВУТ “Просвіта” о. Орест Путько. Відрадно, що на диспуті були присутні представники влади, відомі науковці з усіх ВНЗ, учні та вчителі багатьох ліцеїв міста: Степан Волковецький – голова Івано- Франківського обласного об’єднання ВУТ “Просвіта”, депутат ВРУ І–ІІ скликань, колишній посол України в Грузії та Азербайджані, почесний громадянин міста Івано-Франківська; Ігор Кінаш – заступник голови Департаменту інтеграції громад, внутрішньої політики та роботи з внутрішньо переміщеними особами ІФТГ; Вадим Созоник – заступник голови Івано-Франківської обласної державної адміністрації; Олег Вівчаренко – доктор юридичних наук, професор Юридичного інституту Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника; Олег Андрухів –доктор Тримаючи зв’язок із бригадами – 80-ю десантно-штурмовою, 10-ю гірсько-штурмовою, 93-ю окремою механізованою, 56-ю окремою мотопіхотною та іншими, “Просвіта” взялася за забезпечення вояків військовими аптечками. Пошили й наповнили понад 500 комплектів. Крім цього, вишукували медикаменти для потреб польових госпіталів і відправляли їх машинами та пересилали через “Нову пошту”. Замовляли за кордоном військові форми, берці, загалом амуніцію, консервовану продукцію. Знайшли газоелектрозварювальників, які виготовляли металеві плити для бронежилетів, а жінки шили плитоноски і “розгрузки”, плели маскувальні сітки. Волонтерська організація “Заставнівська волонтерська сотня” щотижня відправляла на фронт тонни смаколиків з домашньої печі разом із запчастинами для автомобілів, придбаними тепловізорами, “буржуйками”, окопними свічками, необхідним одягом тощо. Але, спілкуючись із захисниками, розуміли, що цього мало, що є потреби на війні набагато серйозніші – автомобілі та дрони. Останні – свого роду зброя, адже сучасну війну так і називають – війна дронів. Якщо ми її не виграємо, Україна втратить незалежність, Боже, борони! Тож нині – всі зусилля на найнеобхідніше! Авто – теж той матеріал, на жаль, розхідний, бо ворог стереже мобільність наших вояків і машини разом зі зброєю та солдатами нищить по страшній силі! Безумовно, збирати гроші в населення на ці потреби – не так просто. Люди видихалися, зарплати й пенсії – мізерні, шукати кошти стає дедалі складніше! Але, на щастя, допомогли наші колеги, патріоти, однодумці – Товариство української мови зм. Чикаго (США), очолюване Вірою Боднарук, наша славна діаспора. Завдяки їм та небайдужим просвітянам Буковини, у тому числі священникам ПЦУ Заставнівщини, ми придбали 10 автомобілів, 4 дрони, 9 приладів нічного бачення, закуповували запасні частини до військової техніки, шини до машин, 50 комплектів військового одягу, продукти харчування, засоби гігієни і відправляли в різні точки бойових передових позицій війни. Звісно, не менш важливою є інформаційна війна, яку ми до повномасштабного вторгнення програвали московії. Це ж треба було таку високу ціну заплатити – втрачені життя наших Героїв, щоб починати вигравати цю війну, активними учасниками якої є просвітяни. Ми видали журнал “Буковинська Ластівка” національно-патріотичного, воєнного спрямування, розповсюдили у всіх навчальних закладах краю та передали у військові частини. Видали патріотичну художню дитячу книжку Юрія Кушніра “Подвиги “лісового” хлопчика”. Маємо спільний проєкт – товариства “Просвіта” та відомого телеканалу ТВА, назва якого “Війна з присмаком війни”, коли на “круглих столах” обговорюємо й шукаємо та знаходимо істину в проблемах сьогодення: історії, політики, освіти, культури, економіки, духовності. Один із найбільш потужних – вшанування 230- роковин з часу народження та 150 – з дня кончини першого митрополита Буковини і Далмації Євгена Гакмана (відбувся в Чернівецькому національному університеті ім. Юрія Федьковича), у якому взяло участь близько 200 учасників (духовенство, викладачі, студенти, вчителі історії краю та учні, просвітяни, громадськість). На зібранні засновано обласну духовно-просвітницьку премію імені Євгена Гакмана. У нашому тилу теж війна – з церквами московського патріархату, адептами “руского міра”, колаборантами. Точніше – з попами та заклятими прихильниками ворожої церкви тут, на території Буковини. Зпочатку війни 2022 року близько 20 релігійних парафій (14 – на Заставнівщині), які мали московське підпорядкування, влилися в лоно ПЦУ. На території області, зокрема на За-

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин