Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
На перехрестях історії · “Говорячи сучасною мовою, це були штурмові загони, які завжди були попереду і вступали у бій із силами противника, які переважали”. · с. 13сторінка оригіналу ↗

Хто вони – Чорні запорожці

Слово Просвіти, №27 за 2023 рік

В Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану в Києві відбулася тематична зустріч із циклу “Історія і сучасність українських військових звитяг”. Цього разу у фокусі уваги були два легендарних військових формування, які поєднує спільна назва: полк Чорних запорожців часів Української Народної Республіки та сучасна 72 окрема механізована бригада імені Чорних Запорожців. Подію організували Український інститут національної пам’яті спільно з Національним музеєм Революції Гідності. “Між бойовими діями цих двох підрозділів – понад 100 років. Але ворог лишився той же – як і наші предки часів УНР, ми боремося з російською експансією та відсто6 юємо нашу незалежність. У сучас6 них бійців інша зброя, інша ситуа6 ція. Але дух свободи залишився та6 ким же, а історичний досвід дає розуміння ситуації та реальний шанс пройти ці випробування і пос6 тавити в цій історії свою пере6 можну крапку”, – відзначила мо6 дераторка заходу, співробітниця відділу популяризаційної роботи УІНП Наталка Позняк%Хоменко. Про історію і звитягу Чорних запорожців – один із найвідоміших полків кінноти періоду Української революції 1917–1921 років – розповів кандидат історичних наук, офіцер Центру досліджень воєнної історії Збройних Сил України Михайло Ковальчук: “Чисельність Чорних запорожців була орієнтовно 500 осіб. От в такій чисельності вони ввійшли в історію як найбоєздатніша частина армії УНР. Говорячи сучасною мовою, це були штурмові загони, які завжди були попереду і вступали у бій навіть із силами противника, які переважали. У спогадах більшовиків, учасників білого руху та інших ворогів УНР того часу десятиріччями після бою можна було зустріти як виправдання, що їм протистояли “чорношличники”. “Наприкінці 1919 року армія УНР вирушила в Зимовий похід. У спогадах уродженця села Березова Лука Миргородського повіту Полтавщини, командира полку “Чорні запорожці” Петра Дяченка зазначається, що “чорних” було 417 козаків. За майже рік постійних боїв, у 19206му, Петро Дяченко писав, що полк взяв у полон 2,5 тисячі осіб”, – зауважив історик. Традиції полку Чорних запорожців продовжує 72 окрема механізована бригада, яка в 2017 році отримала почесне найменування Чорних Запорожців. Відсіч російській агресії бійці бригади дають з 2014 року – тоді вони звільняли Маріуполь, були серед перших оборонців Донецького аеропорту, захищали Авдіївку. Саме на 72-гу бригаду значною мірою лягла успішна оборона Києва в лютому–березні 2022 року та визволення Київщини від російських окупантів. Нині ж бригада ефективно воює з росіянами на Донецькому напрямку – зокрема, під Вугледаром, де в лютому були розгромлені два елітні підрозділи російських морпіхів. Про все це розповів на зустрічі командир 3-го взводу другої роти мотопіхотного батальйону 72-ї ОМБр Роман Орищенко, який брав участь у боях за Мощун. Він згадує моменти, які передували російському вторгненню: “Не вірилося до останнього, що буде повномасштабний напад. Але певні сигнали надходили, і ми були готові до відбиття цієї навали. 24 лютого наша бригада розташовувалась навколо Києва. У ніч, коли почався напад, ми піднялись по тривозі – вискочили на вулицю та почули ракети. Пам’ятаю, як ми спустились по зброю, повантажились і виїхали. Під ранок ми були готові зустріти ворога і дати йому відсіч”. Роман зазначив, що традиції предків надихають, але ще більше надихає розуміння, з яким ворогом маємо справу і що захищаємо. “Звичайно, війна – це важко. Особливо важко місяцями бути на відстані від родини, від дітей. Але ми знаємо, за що ми воюємо. Ми знаємо: якщо відступимо, по всій Україні буде Буча. Ми це вже бачи6 ли і не маємо допустити повто6 рення. А тому ми просто зобов’яза6 ні перемогти”, – говорить воїн. У ході зустрічі з’ясувалася ще одна історична паралель. Командир Чорних запорожців Петро Дяченко народився в 1895 році. Через століття, у 1995-му, народився Герой України Андрій Верхогляд – легендарний комбат, який відзначився і в битві за позицію “Алмаз” під Авдіївкою в 2017 році і в битві за Мощун. На жаль, 22 червня 2022 року Андрій загинув під Світлодарськом. Нині його іменем пропонують назвати одну з вулиць Києва у Печерському районі. Також у Білій Церкві та Броварах є вулиці Чорних Запорожців, обговорюється поява цієї назви серед топонімів Борисполя і Гостомеля. На зустріч завітали представники історичного товариства “Курінь Чорних запорожців” та інші зацікавлені темою. Вони висловили подяку бійцям, які зберегли Україну і продовжують давати відсіч агресору. Завершилася зустріч символічним виконанням Гімну України. За матеріалами офіційного сайту Українського інституту національної пам’яті Фото Національного музею Революції Гідності

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин