Подія року · “Фестиваль став ще одним доказом порозуміння між нашими народами – українським і хорват3 ським; засвідчив наші міцні зв’язки дружби”. · с. 14сторінка оригіналу ↗
Барви солоспівів і танців у Рієці
Слово Просвіти, №27 за 2024 рік
Олександр БАЛАБКО, голова журі конкурсу “Франкові зорі”, член журі вокального і танцювального конкурсів
Ось вже увосьме в гостинній хорватській Рієці проводиться фестиваль української культури. Донедавна він іменувався – пісні, музики, танцю та образотворчого мистецтва. Але оскільки цього року до нього доєднався ще й поетично-прозовий конкурс “Франкові зорі”, про який ми докладно розповідали у попередньому числі тижневика, то наступний, можливо, буде називатися Українським фестивалем слова, пісні, музики, танцю і образотворчого мистецтва. Бо ж на початку, як відомо, було слово. Утім, ініціативне, креативне, винахідливе і творчо наснажене укра-
Гран-прі “Українських солоспівів у Рієці” присуджено гурту “Соловейки”
їнське культурно-просвітнє товариство “Дніпро”-Рієка з народною артисткою України Ольгою Камінською на чолі знайде влучне формулювання. Але це буде згодом, а я про фестиваль цьогорічний, який тривав 18-24 червня і проходив у двох містах – Ловрані і Рієці. Ця вагома мистецька подія у країні була б неможливою без підтримки Ради з національних меншин Республіки Хорватія, що опікується більш як десятьма представниками діаспор різних народів. Тож і українці мають змогу вивчати рідну мову у загальноосвітніх школах . А щороку влаштовуються літні дитячі школи з вивчення української, які для родин діаспори відбуваються в Україні й Хорватії. Українська громада Хорватії, що теж долучилася до організації фестивалів у Рієці, видає українською низку часописів для дорослих і дітей. Приміром, “Вісник”, що виходить українською і хорватською, докладно розповідає про наш фестиваль, і ми з радістю отримали його примірники. Звісно, головним змаганням у рамках фестивалю був і є конкурс “Українські солоспіви у Рієці”. Адже Ольга Камінська виконувала і виконує не лише арії з опер і оперет, а й українські народні пісні, твори сучасних композиторів старшого і молодшого поколінь, які завжди були близькі її серцю. Цього року пісенний конкурс був позначений пошануванням пам’яті видатного незабутнього митця, народного артиста України, буковинця Мар’яна Гаденка, який доклав багато сил до становлення фестивалю. До Рієки приїхала як член журі вокалістів донька маестро – Тетяна Мар’янівна. І не сама, а з квартетом “Соловейки”. У його складі ми побачили вихованку народної артистки України Валентини Ковальської Ангеліну Половинку, що вже вкотре відвідує фестиваль, а цього року стала його ведучою, з чим чудово тійного бомбардування і відсутності світла. А я на додачу подарував Юлії єдиний, про всяк випадок привезений з Києва, примірник роману “Кімоно для Баттерфляй. Із життя Соломії Крушельницької”. На запитання Ольги Камінської, куди Юлія повезе ці нагороди, вона відповіла, що до мами у Запоріжжя. З’ясувалося, що Юлія з того краю, де минула більша частина мого дитинства, де я вперше написав замітку до вільнянської районної газети “Дніпровські вогні”. Із села Мокрянка, що ще ближче до Запоріжжя. Одними і тими самими стежками ходили. Там живе її мама, а моя там похована, там живуть мої племінники та їхні родини. А через кілька днів, коли ми повернулися в Україну, світ сколихнула звістка про наш Вільнянськ: після атаки рашистів семеро загиблих, серед них – троє дітей. Але треба жити і творити в ім’я України, адже і цей фестиваль нашого мистецтва у Хорватії – один з вагомих внесків у нашу Перемогу на всіх фронтах. Учасники гала – концерту вшанували хвилиною мовчання пам’ять полеглих воїнів за волю України, був проведений аукціон на допомогу ЗСУ, у якому виставили свої твори учасники “Франкових зір”: мої книжки, лялька-мотанка Вікторії Шевель і акварелі Валентини Давиденко. З Валею ми були у журі всіх трьох конкурсів фестивалю. Оскільки я причетний до нього другий рік поспіль, то було цікаво спостерігати, як змінилися учасники, що приїжджають на фестиваль з різних куточків Хорватії. Як і торік бездоганно виступив інструментальний камерний ансамбль українського культурно-просвітнього товариства “Галичина” із Карловаца під орудою члена журі вокалістів Владо Твардовського. Вони виконали романс “Надворі червоніє” і українську народну мелодію “Розпрягайте, хлопці, коней”. А як чудово грали чотири скрипки у складі квартету “Кобзар” – Загреб! Орест Шургот, Алісія Мудрик, Микола Гаврелюк і Лучія Лайон нагадали про нашого сучасника, великого композитора Мирослава Скорика його “Мелодією” і композицією “Народний танець”. Уже більше артистизму та розкутості продемонстрував дует Катерини Побочої та Любові Дубєнкиної, які приїхали із Карловаца і виконали народні пісні “Перелаз, перелаз” та “Ой чорна я си чорна”. А в танцювальному ревю, учасники представляли культурно-просвітні товариства, зауважте,
впоралася. Також – відому у Києві й Україні молоду співачку Анну-Марію Миронову, що нині – солістка славетного хору імені Григорія Верьовки. А ще – талановитих Анастасію Нечаєву з Вінниці та Аліну На-гуляк із Тернополя. Усі вони мали змогу виступити як солістки і в квартеті. Тож журі вирішило присудити кожній перші місця, а гран-прі “Українських солоспівів” – співучому гурту “Соловейки”, до складу якого входять ці чотири співачки. І досі звучить у серцях багатьох присутніх на конкурсі й гала-концерті бездоганно виконана “Музика моя” композитора Мар’яна Гаденка на слова Людмили Ільїної. А для мене справжнім подарунком став виступ володарки першого місця, вихованки славетної Євгенії Мірошниченко Юлії Мох. Адже зазвучала арія з опери мого та Соломії Крушельницької улюбленого композитора Джакомо Пуччині! Усі його опери я переслухав у столичному театрі, окрім однієї – одноактної “Джані Скіккі”. Це була остання частини “Триптиху”, але перші дві – “Плащ” і “Сестра Анжеліка ”– не мають такої популярності у постановників. І сопрано Юлія Мох виконала арію Лауретти прекрасно! Щоправда, це було поза форматом конкурсу солоспівів, але виконавиця заспівала ще й українську народну в обробці Олександра Кошиця “На вулиці скрипка грає”. А на гала-концерті – “Вишиванку”. І це було блискуче! Тож порадившись, ми вирішили вручити Юлії спеціально виготовлений із кольорового скла приз “Баттерфляй” – розкриті крила метелика. Організатори вдячні Єлені Цетіні-Вуковіч і її чоловіку Йовіці, які виробили ці прекрасні нагороди. Таку, у вигляді книжки з написом “Frankovi zori”, мають і переможці нашого літературного конкурсу Вікторія та Іванко Шевелі з Переяслава. А ще ж кожен переможець отримав чудовий кубок з блискучого металу. Їх організатори замовили у Харкові! Кубки вироблялися в умовах пос-
Світлина, яка нагадуватиме про VIII Український фестиваль пісні, музики, танцю і художнього мистецтва
Олександр Балабко і Юлія Мох — володарка спеціального призу “Баттерфляй”
з якою назвою: “Леся Українка” з Осієка, “Андрій Пеліх” із Шумече. “Україна” – Славонський Брод. Це було змагання не лише танцівниць – дітей і дорослих – а й хореографів – Валентини Хаустової й Віталія Клока, випускника славетного Київського хореографічного училища, який потрапив до Рієки, у театр опери та балету імені Івана Зайця, ще напередодні розпаду радянської імперії й продовжує утверджувати тут українську танцювальну культуру. Наведу лише назви танців – “Віночок”, “Ми – українці”, “Український танець”, “Дівочі зустрічі”, “Волинська полька”, “Наш прапор жовто-блакитний”. Полонив журі й глядачів сольний виступ Вероніки Влащук з танцем з хусткою “Спогад”. Вона представляла керований Валентиною Хаустовою ансамбль “La-La Dance” УКПТ “ Дніпро”-Рієка... А в гала-концерті, що відбувся завершального дня фестивалю, 23 червня, взяли участь переможці трьох конкурсів і запрошені учасники. Чудово виступили володарі гран-прі “Франкових зір” Іванко та Вікторія Шевелі. Бурхливими оплесками зустрічала переповнена зала кожен виступ Закарпатського академічного народного хору під орудою Наталії Петій-Потапчук. А у фіналі концерту хор із солістками – заслуженою артисткою України Яною Садварій та Ольгою Свидою – почали співати безсмертну “Червону калину”. І “Ами тую червону калину підіймемо...” підхопили організаторка фестивалю, народна артистка України Ольга Камінська, заслужена артистка України Ірина Персанова та володарки перших місць Сніжана Коверга та Юлія Мох. До них долучилася вся велика зала прекрасного осередку культури, де щороку проходять Українські фестивалі – Трсатської публічної бібліотеки.
Від редакції. Цією публікацією ми завершуємо творчий звіт про VIII Український фестиваль пісні, музики, танцю і художнього мистецтва, який проходив у хорватських містах Ловран і Рієка з 19 по 23 червня за організації УКПТ “Дніпро”-Рієка (Хорватія) і за фінансової підтримки Ради національних меншин у Республіці Хорватія. Він став знаковою подією у презентації української культури, яку плекає українська громада, будучи за межами рідної землі; він став ще одним доказом порозуміння між нашими народами – українським і хорватським; він засвідчив наші міцні зв’язки дружби і взаємопідтримки; він дав надію на наступну зустріч на березі прекрасної Адріатики; він зміцнив нашу віру у вільну й щасливу Україну! Дякуємо натхненникам і організаторам Фестивалю – панству Віктору та Ользі Камінським. Тижневик Всеукраїнського товариства “Просвіта” імені Тараса Шевченка “Слово Просвіти” з радістю і наснагою співпрацюватиме з вами і в майбутньому!
Ловран – Рієка – Київ
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
