«Просвіта» сьогодні · с. 6сторінка оригіналу ↗
ЗАКАРПАТСЬКИЙ НАРОДНИЙ ДІМ АТАКУЮТЬ ЧИНОВНИКИ
Слово Просвіти, №28 за 2005 рік
Ужгородська міська рада, грубо порушуючи чинне законодавство, виділила земельну ділянку й дозволила будівництво на прилеглій до Народного Дому “Просвіта” території. Нагадаємо, що Народний Дім, розташований на площі В. Генджі-Донського, 3, в Ужгороді, є пам’яткою історії та культури обласного значення. Рішенням виконкому обласної ради №12 від 16 січня 1970 р. цю пам’ятку взято на облік як будинок, де в листопаді 1944 р. відбулися збори ужгородців на підтримку возз’єднання Закарпаття з Україною, а розпорядженням облдержадміністрації №452 від 11 жовтня 1993 р. — як національно-культурний центр українців Закарпаття у 20—30-их роках XX століття. У середині 90-их років міськвиконком уже порушив юридичні норми — дозволив будівництво впритул до будівлі Народного Дому тераси для торгівлі, а рішенням №52 від 29.04.1998 р. частину ділянки (0,09 га спільного користування) у межах території Народного Дому виділили під індивідуальне будівництво тодішньому заступникові голови міськвиконкому, а пізніше начальникові управління з туризму ОДА С. Слободянюку. Свого часу Народний Дім побудовано як український культурно-просвітницький центр Підкарпатської Русі на земельній ділянці, яку придбали коштом громадськості краю. Відкриття і посвячення Народного Дому товариства “Просвіта” відбулося 7 жовтня 1928 р., жертвували на будівництво українці-русини, видатні громадсько-політичні та культурні діячі, зокрема Ю. Бращайко, А. Волошин, А. Шептицький, Д. Німчук, В. Генджа-Донський, І. Панькевич, Р. Стажура, С. Черкасенко, Т. Масарик, а також учні шкіл, гімназій. Цей дім тривалий час був місцем для зібрань різних українських громадських товариств краю. У листопаді 1938 р. Народний Дім товариства “Просвіта” конфіскувала угорська, а в 1945 р. — радянська влада. За радянської влади в ньому розташовувався гарнізонний будинок офіцерів. У період експлуатації будинку військовими тут не проводилися капітальні ремонти, а в 1997 р. будівлю передали в користування Крайовому товариству “Просвіта” без енергопостачання, води, із затопленими підвалами, з покрівлею, що протікає. Із 1997 р. по 2003 р. нові господарі докладали зусиль, аби здійснити ремонт покрівлі, осушити підвал, налагодити водой електропостачання, провести санітарний ремонт більшості приміщень. Уважаємо, що Народний Дім товариства “Просвіта” й надалі має виконувати функції крайового центру українських громадських товариств. Виділена з порушенням чинного законодавства прилегла до будинку “Просвіти” земельна ділянка потрібна для обслуговування будівлі й не може використовуватися під забудову (ст. 53, 54 Земельного Кодексу України). Правління Закарпатського об’єднання ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка розцінює дії міської ради щодо виділення у приватну власність земельної ділянки біля Народного Дому “Просвіта” як наступ на законні права української (титульної!) нації на Закарпатті. У зв’язку з викладеними фактами, дбаючи про збереження та примноження національної історії, культури, духовності: 1. Вимагаємо від Ужгородської міської ради терміново скасувати попередні рішення про виділення у приватну власність земельної ділянки, прилеглої до Народного Дому “Просвіта”. 2. Просимо голову Закарпатської облдержадміністрації п. В. Балогу сприяти українській громадській організації: а) у відновленні справедливості й законності, що стосується повернення належної товариству “Просвіта” земельної ділянки; б) у здійсненні капітального ремонту історичної пам’ятки — Народного Дому “Просвіта” бюджетним коштом.
Б. КІШТУЛИНЕЦЬ, голова правління Закарпатського об’єднання ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка
z
Уперше за столітню історію існування в Одеській “Просвіті” з’явився її колективний член — Одеський аграрний університет.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
