Незабутні · с. 11сторінка оригіналу ↗
“БУДЕ УКРАЇНСЬКА УКРАЇНА!”
Слово Просвіти, №28 за 2005 рік
Анатолій ПОГРІБНИЙ, голова Київської організації СПУ, заступник голови правління Всеукраїнського товариства “Просвіта”: — Якось я зайшов у справах до Валентини Данилівни і застав її за дивною роботою. Вона обклалася блокнотами, розклала їх так багато, цих блокнотів, а чимало з них були руді, подібні до тих, які дають делегатам різних конференцій. Я питаю: “Що то у вас таке?” І чую у відповідь, що це щоденники Олеся Гончара. Я потягнувся тоді до однієї книжечки, хотів погортати. Валентина Данилівна схопила мене за руку: “Почекайте, почекайте! Я спочатку сама розберу почерк Олеся, а вже потім почитаєте”. Блокнотики ті були маленькі, а тут, бачите, вийшло три таких величезних томи. Я поділяю думку колег, що це колосальний внесок у літературу. Це збагачення творчості самого Олеся Гончара, велика коштовність у його спадщині, яка розкрилася нам. І це — велике надбання всієї нашої культури. З усіх томів Олеся Терентійовича, звичайно, найбільше болю в третьому томі, в записах останніх років. Олесь Гончар залишив Україну з раною в серці, у розпачі майже залишив. Я ніколи не забуду, це був березень чи квітень 1995 року, як по телефону він сказав фразу, яку я все життя пам’ятатиму: “Анатолію, треба починати все спочатку. Все заново починати”. Я думаю, що це заново, дасть Бог, ми у цьому переконаємося, здійснилося тільки ось через дев’ять—десять років, коли Олеся Гончара немає,
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
