Події, факти, коментарі · с. 3сторінка оригіналу ↗
ПРИВАТИЗАЦІЯ ЯК ДЗЕРКАЛО УКРАЇНСЬКОЇ ЕКОНОМІКИ
Слово Просвіти, №28 за 2005 рік
троль за діяльністю таких товариств. Володіючи 1266 корпоративними правами, Фонд держмайна має у своєму підпорядкуванні статутний капітал у сумі 14 млрд. гривень. Ці дані свідчать, що Фонд володіє в основному корпоративними правами дрібних і середніх підприємств. Набула поширення практика штучного банкрутства господарських товариств, знецінення державної частки акцій, інших порушень. За словами Валентини Семенюк, усі ці процеси використовувалися потужними фінансово-промисловими групами для реалізації власних бізнес-інтересів, нехтуючи інтереси держави. Отже, у спадок від злочинної влади ми дістали майже повністю розвалену економіку, яка, за умов замовчування її стану, давала картину стабільності. Але стабільності не державної економіки, а економіки тих самих фінансово-промислових груп. Держбюджет недоодержував мільярди. Як наразі потрібно розробляти нові механізми регулювання, ухвалювати нові закони в галузі приватизації майна? Наприклад, ухвалювати закон про Фонд державного майна. Закон про реприватизацію. Але, як зазначила В. Семенюк, відповідаючи на запитання народного депутата Павла Мовчана щодо технології повернення незаконно відчуженого майна, цей закон, на жаль, заразу сесійному залі не підтримають. Крім того, як з’ясувалося, питання повторної приватизації
“Криворіжсталі”, приватизації Укртелекому, урегулювання ситуації навколо Нікопольського феросплавного заводу перебувають у невизначеному стані. І згодом можуть спровокувати протистояння не менш гостре, ніж те, яке викликало ухвалення законів щодо вступу України до СОТ. Чи треба продавати той чи той стратегічний об’єкт, зокрема “Криворіжсталь” чи Укртелеком, — на це питання різні політичні угруповання дають різну відповідь. І кожне із цих угруповань дбає про свій політичний інтерес, часто-густо забуваючи про інтереси країни. Через парламентські баталії ряд законопроектів щодо внесення змін до Закону України “Про перелік об’єктів права державної на тому, що вибори—2006, незважаючи на те, що, без сумніву, вони будуть демократичнішими за попередні, значною мірою, за напругою та логікою, будуть схожі на минулу президентську кампанію. Є фактом різка поляризація виборчих сил, залишаться актуальними деякі теми. Однією з тем, які будуть широко використовуватися різними політичними силами, як зазначили експерти, стане питання мовної політики. Ця тема може бути актуальнішою за тему федералізації. Цікаво, що на питання стосовно до ініціатив Олександра Мороза про надання російській мові статусу державної Віктор Уколов відповів досить обережно: “Я не відповідаю за рішення Соціалістичної партії…” Багато хто з учасників підкреслював, що після минулої виборчої кампанії і революції Україна має нового виборця. Виборця з іншим розумінням ситуації та свого місця у виборчому процесі. Як зазначив у своєму виступі віце-прем’єр Микола Томенко: “Цих людей уже не примусиш у школі чи на заводі підкидати бюлетені”. Революція, за словами Томенка, дала народові України осягнення своєрідної політичної свободи. На часі дати громадянинові можливість осягнути власну економічну свободу, ідентифікувати себе як платника по-власності, що не підлягають приватизації” ухвалювалися нашвидкуруч, за скороченою процедурою, розглядалися швидко і пройшли не всі. Уже чути голоси наляканих інвесторів через невизначеність із реприватизацією. Аналітики вбачають загрозу національній безпеці через такі факти, як можливий продаж того ж Нікопольського феросплавного російському бізнесові. Як свідчить опитування працівників підприємств Кривого Рогу й Нікополя, їм байдуже, хто володітиме власністю, — держава чи приватні особи. Аби тільки управління було ефективним, підприємства не простоювали, кошти в бюджет надходили повністю, і зарплату виплачували вчасно.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
