Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Знання про знання стають ще актуальніші, час і події спресовуються”. · с. 6сторінка оригіналу ↗

«МАНДРІВЕЦЬ» У ПОЛІ УКРАЇН- СЬКОЇ НАУКИ

Слово Просвіти, №28 за 2007 рік

Федір ПОЛЯНСЬКИЙ, головний редактор журналу “Мандрівець” Всеукраїнський науковий журнал “Мандрівець” — спільний проект Національного університету “Києво-Могилянська академія” і видавництва “Мандрівець”. Заснований 1994 року як журнал гуманітарних студій і включений до переліку наукових фахових видань зі спеціальностей: філологія, історія, філософія. Візитівкою кожного числа є розділ “Ілюстрації”, де подається розширений анонс резонансних наукових, науково-популярних, публіцистичних розвідок українознавчої тематики. У першому за 2007 рік числі журналу проанонсовано книжку Пантелеймона Куліша “Повість про Український народ. Моє життя. Хутірська філософія і віддалена од світу поезія” та опубліковано про його творчість дослідження Олександера Шокала, який упорядкував, переклав і редагував книжку. У розділі “Наукові виклади” друкуються результати дисертаційних досліджень із філології, філософії, історії та інших галузей науки. У статті Богдана Якимовича “Іван Франко: творець та ідеолог Українсько-руської Видавничої Спілки” досліджено історію провідного українського видавництва — Українськоруської видавничої спілки, його роль у розгортанні видавничої справи в Україні. Один із засновників та ідеологів другого за потужністю українського видавництва початку ХХ ст., І. Франко формував видавничі програми УРВС, був причетний до 88 серійних видань. У рубриці “Історія України” вміщено статтю Тетяни Савенко “Роль і місце НТШ у вирішенні університетського питання у Східній Галичині”, де йдеться про багатовікову боротьбу українців за створення власної вищої школи, висвітлено особливе місце НТШівців у репрезентуванні національної науки, відтворенні й становленні Українського університету у Львові. Актуальними також є статті Марії Гриньох “Інститут дослідів Волині: наукововидавнича діяльність у 1950—1980-ті роки в Канаді”, де проаналізовано його науково-видавничу діяльність і співпрацю з іншими центрами волинезнавства в США, Німеччині, Великій Британії; Ярослава Папуги “Висвітлення Голодомору і відгуків на нього в газеті “Діло”, де висвітлено погляди на ті трагічні події українців поза межами Радянського Союзу, а також простежено значення публікацій “Діла” для активізації протесту проти Голодомору; Віталія Лозового “Селянство і проблема сплати податків у період Гетьманату Павла Скоропадського (1918 р.)”, де розглядається взаємозв’язок між хліборобськими світоглядними стереотипами щодо функціонування фіскальної системи та революційними процесами на селі, з’ясовуються чинники, які призвели до кризових явищ у податковій сфері. Рубрика “Літературознавство” представлена дослідженнями Тетяни Ємчук “Світоглядний фон і художня творчість Романа Іваничука та Ґрема Ґріна”, де аналізуються особливості формування світогляду цих письменників; Оксани Дерибало “Поетичне асоціювання в українській письменницькій критиці XX століття” (на матеріалі літературно-критичних виступів М. Бажана, М. Рильського, П. Тичини, Д. Павличка); Ірини Захарчук “Жінка і війна. Щоденникові версії Аркадія Любченка й Олександра Довженка”. У рубриці “Мовознавство” стаття Павла Зернецького “Тоталітарний та посттоталітарний дискурс” присвячена трансформаційним процесам, що проходять в українськомовному посттоталітарному середовищі. Рубрика “Філософські аспекти” представлена дослідженням В’ячеслава Бліхара “Християнські принципи розвитку суспільного життя у творчій спадщині Андрея Шептицького”. У розділі “Науково-популярні виклади” Тарас Шах опублікував матеріали про генерала Осипа Микитку — останнього командувача Української Галицької Армії. У розділі “Конференції, пленуми, семінари” подано в авторській редакції резонансні доповіді науковців. У завершальному розділі “Хроніка та інформація” подано “Десятку визначних відкриттів в археології за 2006 рік”, також уміщено перелік наукових конференцій на березень-квітень 2007 р. Журнал “Мандрівець” послідовно відстежує нові напрями досліджень, окреслюючи перспективи розвитку української науки.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин