Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“...Навіть найчерствіша душа, натхненна національним генієм, зніме з себе полуду збайдужіння...” · с. 7сторінка оригіналу ↗

ПОЖЕРТВИ НА ТАРАСОВУ ЦЕРКВУ

Слово Просвіти, №28 за 2007 рік

Володимир МЕЛЬНИЧЕНКО, доктор історичних наук, генеральний директор Культурного центру України в Москві 27 квітня 1861 року домовина з прахом Тараса Шевченка в супроводі Григорія Честахівського та Олександра Лазаревського прибула залізницею в Москву на Миколаївський двірець. (Його побудовано в 1844—1851 роках на околиці Мос6 кви — Каланчовському полі — за проектом архітектора Костянтина Тона. Миколаївським вокзалом на6 зивався з 1856 року. З Москви до6 мовину везли вже на кінних дро6 гах). Усе, що відбувалося далі, з часів Михайла Чалого вміщувалося в кількох фразах. Скажімо, в “Шевченківському словнику” (1977 рік) читаємо: “Через Москву навесні 1861 домовину з тілом Шевченка везли з Петербурга на Україну. 27. IV її привезли в Москву і встановили в церкві Тихона-Чудотворця біля Арбатських воріт. З поетом прощалося багато москвичів”. (Над входом у храм був напис: “Церковь Тихона Чудотворца, что у Арбатских ворот”. Церкву названо на честь православного святого, чудотвор6 ця Тихона, що народився на остро6 ві Кіпрі у місті Амафунті, був там єпископом і обернув багатьох язич6 ників у Христову віру (помер 425 року). Церкву Тихона Амафунтсько6 го знесено в 1933 році). В енциклопедичному літописі життя та творчості поета “Труди й дні Кобзаря” Петра Жура, виданому в Києві 2003 року, зафіксовано: “27 квітня. Труна з тілом Шевченка прибула до Москви, її перевезли на Арбат і поставили в церкві Тихона. З тілом покійного прощалось багато москвичів, прийшли вклонитися вчені О. М. Бодянський, М. С. Тихонравов. Відбулася багатолюдна панахида”. Така дивовижна скупість інформації пояснювалася практично повним браком джерел про перебування праху Шевченка на Арбаті. Власне збереглося єдине (!), дуже коротке свідчення, з якого й черпали інформацію всі шевченкознавці. Розповім про нього. 1898 року Олександр Лазаревський опублікував у “Киевской старине” (1898 р., том LХ. С. 168) листи Григорія Честахівського про похорон Тараса Шевченка, написані 1861 року. У невеличкій передмові до цієї публікації він окремо згадав про перебування домовини з тілом поета в Москві: “Прямо со станции железной дороги гроб был перевезен и поставлен до следующего дня в церкви Тихона на Арбате. Это обстоятельство хорошо помнит и Н. В. Шугуров, тогда студент Московского университета. (Шугуров Микола Васи6 льович (1843—1901) — юрист і лі6 тератор. Після закінчення Москов6 ського університету працював у Московському окружному суді, а з травня 1868 року — в Петербур6 зькому окружному суді. Пізніше пе6 реїхав в Україну, був призначений Продовження. Поч. у 2003–2005 рр., ч. 8, 10, 14, 19, 22, 27, 35, 45, 52 за 2006 р., 4, 15, 20, 25 за 2007 р. Від працівників Хотинської ЦРЛ. КПК 589,00 Гергель О. Д. (від усієї родини), м. Київ 300,00 Квостик М. О., м. Київ 40,00 Конечний Ю. М., с. Дзвиняч Богородчанського р-ну Івано-Франківської обл. 200,00 Коржова Г. І., м. Тернопіль 50,00 Левицькі Володимир і Марія, м. Заліщики Тернопільської обл. 100,00 Лупій Я. В., м. Одеса 100,00 Максюта Л. М., с. Тернівка Дніпропетровської обл. 20,00 Охрімець О. О., м. Київ 150,00 Пастушенко П. А., м. Київ 10,00

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин