“...Зробити хоча б найменше добро любій моїй Україні”. · с. 14сторінка оригіналу ↗
СТОЛИЦЯ УКРАЇНСЬКОГО ЕЛЛІНІЗМУ
Слово Просвіти, №28 за 2007 рік
Місто Маріуполь засноване 1778 р. біля впадіння річки Кальміус в Азовське море. Раніше це були землі запорозького зимівника Домахи. Значну частину населення цього міста становлять греки, що наприкінці ХVІІІ століття переселилися сюди з Криму. Розмовляють греки Маріуполя та навколишніх сіл румейським діалектом новогрецької мови. У 20:х роках минулого століття приа: зовські греки мали школи, де вивчали свій діалект і літературну новогрецьку мову, розвивали власну культуру. Але в сумнозвісні 30:ті роки грецька інтелігенція, зокрема вчителі зазнали реп: ресій. Школи закрито, друкарські машинки з грецькими літерами викинуто в море, контакти з іс: торичною батьківщиною заборонено. Щоб якось сприяти збереженню грецької духовности насе: лення, у 50:х роках ХХ століття професор Київського національного університету ім. Тараса Шев: ченка, всесвітньо відомий еллініст Андрій Білецький створив для румейського діалекту абетку на кириличній основі, якою впродовж кількох десятиліть користувалися румейські поети, прозаїки, перекладачі. Студенти Київського університету ім. Тараса Шевченка під керівництвом А. Білець: кого й Т. Чернишової організовували експедиції до румейських сіл Донеччини для вивчення міс: цевого фольклору, історії, особливостей румейських говірок.
ки своїм корінням сягають глибин історії. Ці зв’язки були тісніші, ніж взаємини греків з іншими народами, зокрема на мовному ґрунті. Загальновідомо, що грецька мова стала джерелом лексичного збагачення багатьох мов світу, але в українській мові є такі грецизми, що їх немає врешті мов: левада, лиман, патериця, троянда, халепа тощо. В українській та новогрецькій мовах є ціла низка паралельних утворень лексичного, фразеологічного та граматичного плану, відсутніх в інших мовах, генетично ближчих до української. Спричинено все це тісними зв’язками між нашими народами на тривалому історичному шляху. Ще в VII—VI століттях до н. е. на теренах сучасної України засновано перші грецькі поселення, одним із найвідоміших з-поміж яких стала Ольвія — велике місто-держава на правому березі Бузького лиману. Особливо жвавими стали взаємини між Київською Руссю та Візантією після хрещення Руси в 988— 989 роках, за князювання Володимира. Відомо, що велика княгиня київська Ольга 957 року відвідала Константинополь і перша з представників київської князівської влади прийняла християнство.
Стосунки між Києвом та Константинополем були не лише на офіційному, а й на родинному рівні. Князь Володимир Святославович був одружений із сестрою візантійського імператора Василія Другого Анною. Князь Володимир Мономах, за переказом, одержав славнозвісну шапку як подарунок від свого діда по матері, візантійського імператора Константина Мономаха. Київська князівна Євпраксія- Добродія, онука Володимира Мономаха, 1122 року вийшла заміж за візантійського царенка Олексія, прийнявши ім’я Зоя. Можна сказати, що зв’язки між предками сучасних українців та греків не припинялися ніколи. Не витримуючи турецької сваволі після падіння Константинополя, багато грецьких родин знаходило прихисток на українських теренах. Залишаючись греками, вони водночас ставали гідними громадянами своєї нової батьківщини. Вони зробили цінний внесок в українську економіку, культуру, військову справу, в царину просвітництва й духовності. У національно-визвольній війні українського народу під проводом Богдана Хмельницького брали участь і греки, зокрема як дипломати. З острова Закінт переселився в Україну Василь Капніст, який став згодом командувачем п’яти полків Слобідської України. Його син Василь Капніст (молодший, 1756— 1823) — поет, драматург, визначний український культурний і громадсько-політичний діяч. На знак протесту проти скасування державної автономії України він написав на початку 1780-х років твір “Ода на рабство”. У 1788 році В. Капніст склав проект відновлення козацьких полків в Україні. Чималий внесок у розвиток української науки й культури зробив ще один відомий представник грецького роду Микола Аркас (1853—1909) — український композитор, автор записів та обробок українських народних пісень і романсів, опери “Катерина” за однойменною поемою Тараса Шевченка. Це був перший музичний твір на шевченківський сюжет. М. Аркас також автор дослідження “Історія України-Руси”. У Російській імперії царських і більшовицьких часів М. Аркаса вважали українським буржуазним націоналістом. Українець грецького походження Василь Каразін (1773—1842) — засновник Харківського університету та першої в Европі метеорологічної станції. Він відкрив першу в Україні школу для селян. Офіційно його шляхетна діяльність не була належно пошанована за життя, але сам В. Каразін казав: “Блажен уже стократно, що випадок дав мені можливість зробити хоча б найменше добро любій моїй Україні”. Мати видатного вченого ХХ століття академіка Володимира Вернадського, першого президента Української академії наук Ганна була з роду київських греків Константиновичів. Багатьом зіпсував настрій російськомовний виступ на конференції Надзвичайного і Повноважного Посла України в Грецькій Республіці В. Цибуха. Я знаю, що в посольствах України далеко не всі користуються українською мовою, ніби вони досі репрезентують не Українську незалежну державу, а одну з колоній Російської імперії. Либонь, людям, що відповідають за призначення працівників українських посольств і насамперед Надзвичайних і Повноважних Послів, треба відповідальніше добирати кадри, бо інакше в світі нас іще довго сприйматимуть крізь призму Росії. На завершення загалом добре проведеної конференції студенти й викладачі університету показали чудовий українсько-грецький концерту міському драматичному театрі. Я щороку буваю в Маріупольському державному гуманітарному університеті — беру участь у конференціях, олімпіадах, читаю лекції, головую в Державній екзаменаційній комісії. Їжджу із задоволенням, бо кожного разу зміцнююся в переконанні: Донеччина — українська земля.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
