Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Епопея “деколективізації” триває істинно в дусі дикого капіталізму”. · с. 4сторінка оригіналу ↗

СЛАВНИЙ РЕКОРД

Слово Просвіти, №28 за 2008 рік

Віктор ХОМЕНКО, Крим Найтлустіших і найвовнистіших, найслухняніших і найкрасивіших в Ук& раїні овець і баранів плекають у плем& заводі “Славне” Роздольненського ра& йону Криму. В цьому переконалося в Києві й представницьке журі сільсько& господарської виставки “Агро&Експо— 2008”. Усі шість стокілограмових, з пишною вовною, круторогих представ& ників елітних отар цигайської породи, які представило зразкове племінне господарство, отримали на престижній загальноукраїнській виставці почесні перші місця. Чабан рекордсменів Абдула Кубаєв пла" нує на наступну престижну виставку при" везти вже десять овець нового приплоду. — Ця перемога стала чудовим пода" рунком до 50"річного ювілею ВАТ “Слав" не”, — зауважив його директор Сергій Волкодавець. Адже два роки тому госпо" дарство посіло лише друге місце, а тепер престижне перше. Тут за складні роки після реформуван" ня держплемрадгоспу “Славне” у відкрите акціонерне товариство найбільшим досяг" ненням вважають збільшення поголів’я з 300 племінних овець 2006 року до ниніш" ньої вже двотисячної добірної отари. Досвід племінної роботи “Славного” приїздять вивчати колеги з України й інших держав. Вівчарство на півострові стало нарешті знову справою прибутковою та перспек" тивною. За “омедаленими” елітними вів" цями отар цигайської породи з Роздоль" ненських степів черга більшає. Добре розвинене в Криму вівчарство теж постраждало від численних “реформ”. Поголів’я, яке на початку 90"х досягло на півострові півтора мільйона, скоротилося до 263 тисяч, з яких 220 тисяч утримує на" селення. З урахуванням того, що пасови" ща займають майже чверть кримської зем" лі, традиційне тут вівчарство можна й пот" рібно розвивати. Тим більше, що попит на дієтичне м’ясо, на сир із овечого молока та вовну зростає невпинно. Нині не лише Об’єднані Арабські Емі" рати та інші азійські країни, а й європейські фермери та ресторатори охоче купують у кримчан ягнят. Це виробництво повинно гарантувати замовнику й споживачу високу якість про" дукції, інакше справа зведеться не до від" родження галузі, а до посилення й так значного в Криму тіньового ринку барани" ни. Адже з позиції закону сьогодні на пів" острові кожен кілограм цього продукту — не що інше, як заборонений товар, навіть за наявності довідки із сільради. Всі 220 тисяч голів овець приватних господарів нині в автономії — “лівий” товар, і барани" на надходить у продаж без будь"яких га" рантій якості. Держава нарешті потурбувалася про вівчарів. Цього року на поголів’я вівцематок і ярок, збережених в такій самій кількості для розплоду, як і торік (або примножених із минулого року), передбачено державні компенсації — по 100 гривень за голову. То" рік овечу голову оцінювали удвічі дешевше. Якщо вівчарство стане успішним бізне" сом, то вже незабаром баранина може суттєво потіснити з прилавків свинину і яловичину. Це суттєво для курортного ре" ґіону, який уже почав приймати по шість мільйонів туристів щороку. Відомо, що за кордоном найвишуканіші страви готують саме з ягнятини. Та й традиційні націо" нальні кухні багатьох кримських етносів, зокрема, кримськотатарська, караїмська, кримчацька, вірменська без баранини не обходяться. Тож умовляти нині зайнятися вівчарством уже не треба. Тим більше, що в Європейському Союзі попит на екологіч" но чисту продукцію, до якої належить і вів" чарство, зростає. Тож вигідно створювати спільні підприємства з іноземними фірма" ми, залучати інвестиції в цю перспективну галузь, бо держава її підтримку посилює щороку.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин