Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Утвердимо незнищенність нашого духу й невмирущість народу у прийдешньому”. · с. 11сторінка оригіналу ↗

ВІДШУКАЛИ СПАДЩИНУ ВІДОМОГО ЗЕМЛЯКА

Слово Просвіти, №28 за 2008 рік

Олександр ЧОРНУХА, голова Новопсковського районного об’єднання ВУТ “Просвіта” імені Т. Шевченка, Луганська обл. Один із напрямів роботи прос" вітян Новопсковщини — краєзнав" чий. Місцеві краєзнавці об’єдна" лись у товариство “Слобідська гро" мада”. Понад 15 років виходить краєзнавчий вісник районної газе" ти “Перемога” “Слобожанщина — воля вольная…” На його сторінках публікують розвідки відомих літо" писців нашого рідного слобідсько" го краю — Валентина Золотарьова, Володимира Гурського, Василя Каплунова, Тетяни Дем’яненко, Га" рія Власюка, Віктора Козлова. З квітня цього року місцевий журналіст В. Козлов редагує газету “Телеспектор” і краєзнавчий дода" ток — вісник “Гетьманський шлях”. Пошуки матеріалів привели його на один із сайтів Інтернету. Знайдено біографію та творчу спадщину на" шого земляка Петра Григоровича Буткова, уродженця слободи Оси" нової. Народився він 17 грудня 1775 року в дворянській родині. Шіст" надцятирічним вступив на військо" ву службу до Володимирського драгунського полку і брав участь у боях під Анапою. 1796 року в пер" ській війні він діє вже як ад’ютант генерал"майора С. А. Булгакова. Саме тоді розпочинає кар’єру істо" рика. 1801 року Бутков — голова кан" целярії генерал"лейтенанта Кно" рінга. 1811"го за станом здоров’я залишає військову службу і перебу" ває у відставці до 1820 року. Оселя" ється в Петербурзі, вивчає життя і побут народів Кавказу, досліджує стародавні літописи. Потім знову повертається до державної служби — спочатку на посаді директора училища Воронезької губернії, а з 1829 року — в міністерстві внутріш" ніх справ. 1841 року П. Буткова об" рано дійсним членом Академії наук. У Петербурзі він спілкується з відо" мими діячами науки і культури, ви" хідцями з України. У листі до відомого історика й етнографа Осипа Бодянського, да" тованому 29 червня 1843 року, Та" рас Григорович Шевченко писав, що задумав намалювати серію офортів “Мальовнича Україна” на історичну тему, а в пошуках сюже" тів мав намір звернутися до П. Бут" кова. Науковий доробок історика" академіка досить значний. За жит" тя він друкує наукові праці з історії Русі, вивчає літописи, пропагує ве" лике культурне значення Києво"Пе" черської лаври. Попри те, що його вважали ро" сійським істориком, Петро Григо" рович палко любив Україну, добре знав її історію і був справжнім пат" ріотом. Тому й не дивно, що до ньо" го як до авторитетного історика хо" тів звернутися Тарас Шевченко. 1849 року П. Буткова обирають сенатором, але вчений продовжує історичні дослідження. Він був прибічником історичної концепції німецького науковця А. Шлецера та російського вченого М. Карамзіна, на основі аналізу джерел доводив справжність дав" ньоруського початкового літопису. Петро Григорович прожив дов" ге й цікаве життя. Помер 12 грудня 1857 року, поховали його в Петер" бурзі. Про історичні праці Петра Бут" кова писали російський історик М. П. Погодін і радянський учений М. О. Косвен. Наукова спадщина П. Буткова потребує глибшого ос" мислення та поширення.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин