“Час би вже політикам замість чвар, згадати про народ, про державу”. · с. 2сторінка оригіналу ↗
ПОДІЇ, ФАКТИ, КОМЕНТАРІ ПОЛІТИЧНЕ ЛІТО: ДЕСЬ ТАМ ВЛАДА, А ДЕСЬ — НАРОД…
Слово Просвіти, №28 за 2008 рік
Петро АНТОНЕНКО
Прогноз погоди на червень, який так щедро друкували наші газети, потрапив “пальцем у небо”, прохолодне й дощове. Не вийшло сухого й гарячого початку літа, як просторікували прогнозисти. Правда, до таких публікацій, як і до іншої ахінеї на кшталт гороскопів, якій так щедро у нас від" дають газетну площу, люди давно ставлять" ся з іронією. Народ більше цікавиться полі" тичними прогнозами. Але й тут ситуація не ліпша, ніж з погодою, бо ми, на відміну від усталених західних демократій, живемо в дивному суспільстві, де вранці не знаєш, що буде увечері, а ввечері — що вранці. Однак, один прогноз за недавні місяці-таки напрошувався. Маю на увазі нинішню жалюгідну ситуацію з правлячою парла" ментською коаліцією. До цього і йшли. До" сить переглянути пресу. Такої ганебної гри" зоти між соратниками майдану, помаранче" вої революції ми за ці роки ще не бачили. Те, що відбувалося восени 2005"го, призвело до відставки першого помаранчевого уря" ду, до другого пришестя кучмо"януковичів, урешті, до глибокої політичної кризи і пер" шого в нашій історії розпуску парламенту — все це дитяча гра порівняно з нинішніми ре" аліями. Читач, громадянин, виборець, беру" чи до рук газету, бачить, що одну шпальту закупила “Наша Україна” і тут розповідають, який поганий БЮТ, а на другій шпальті, куп" леній БЮТом, розповідають, яка погана “НУ”. Мало того, є ще й чвари всередині “Нашої України”. Наші перечварені політики інколи на" віть не уявляють, що це таке. Днями я по" бачив таку газету в руках свого сільського сусіда, звичайного чоловіка, небайдужого до суспільного життя. Кажу йому, що він після такої гризоти, мабуть, уже нікому не вірить. А він мені блискуче відповів: “Ні, я вірю Ющенку, що Юлія Тимошенко пога" на. І вірю Юлі, що Ющенко поганий”. Гені" ально!
Голові Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони А. С. ГРИЦЕНКУ, голові Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків чорнобильської катастрофи А. І. СЕМИНОЗІ, голові Комітету Верховної Ради з питань економічної політики О. М. ТКАЧЕНКУ, голові Комітету Верховної Ради з питань європейської інтеграції Б. І. ТАРАСЮКУ, голові Комітету Верховної Ради у закордонних справах О. Г. БІЛОРУСУ
Високоповажні державники! На околицях міста Херсонеса (V ст. до н. е.) ще давні греки почали добувати камінь" вапняк. Упродовж сторіч на місці цих кар’єрів утворилися численні печери. У ми" нулому сторіччі їх було кілька десятків. Їх почали використовувати для військових потреб, розмістивши там склади з боєпри" пасами для частин Червоної армії, що дис" локувалися на Кримському півострові і Чорноморського флоту. Завантаженість їх" ня особливо зросла у перші дні війни, коли військове командування, як згадують оче" видці, перемістило сюди тисячі тонн боє" припасів. Така практика залишилася і в повоєн" ні часи. Тепер уже накопичувалися боєза" паси на десятиріччя можливих воєн із усім світом. За деякими даними, лише у підземних шахтах під Севастополем ле" жать десятки тисяч тонн вибухонебезпеч" них предметів. Зокрема, у бухті Голландія розташовано приблизно 80 підземних ка" зематів, де зберігають велику кількість боєзапасів. Нафаршировані ними під" земний арсенал у Сухарній балці, торпед" ний арсенал у Троїцькій балці, над яким розташований житловий мікрорайон. Є дані, що застарілі боєприпаси на терито" рії деяких складів (як, наприклад, непо" далік Феодосії) просто засипали землею, і на їхньому місці уже спорудили житлові квартали. Збільшує загрозу і те, що ці смертонос" ні “скарби” розташовані у сейсмічно нестій" кому районі.
Тож цілком прогнозованим, на відміну від погоди, став демарш, який можна було б назвати політичною подією червня: заява про вихід із правлячої коаліції двох депута" тів — Бута від НУ"НС і Рибакова від БЮТ. Са" ме стількох, щоб більшість перетворилася на небільшість. Правда, тут же спалахнула політична полеміка, коли кожен почав трак" тувати подію та її наслідки так, як йому хо" четься. Так чи інакше, але ситуація серйозна. І ті три виходи із чергової кризи, які напро" шуються і які вже озвучив спікер, — один гірший за інший: подальше існування такої напівкоаліції, переформатування в нову, в широку, чергові позачергові вибори восе" ни. Все — нікудишнє. Правда, кажуть, як" що є три виходи, можна знайти четвертий. А поки що — напівпараліч. І не варто зай" матися самообманом, мовляв, основне і чи не єдине завдання парламентської коа" ліції — це формування уряду, з чим вона і впоралася. А Державний бюджет, який чо" мусь вирішили змінювати посеред року? А серйозні кадрові призначення на інших щаблях виконавчої влади? Тут найгучніші баталії розгорнулися довкола посади го" лови Фонду держмайна, а ще є Антимоно" польний комітет, інші інституції й посади. Але якщо трибуну парламенту і крісло спі" кера блокує вже не опозиція, а партнери з коаліції? Чи варто тоді дивуватися, що парла" ментарі досі не виконали того, що обіцяли торік під час виборчої кампанії зробити мало не в перший день роботи? Не скасу" вали депутатської недоторканності, пільг, які, навпаки, потроху наростають. Тобто того найпростішого, що роблять одним натискуванням кнопки. Що вже говорити про складніші соціально"економічні зако" ни! Про гуманітарну сферу, яка торік нес" подівано посіла чи не чільне місце у ви" борчих програмах переможців парламент" ських перегонів. Наприклад, коли депута" ти голосуватимуть з приводу двох зако" нопроектів про мову, які внесли Павло Мовчан та Володимир Яворівський? А ще ж у парламенті (знаю як журналіст, що там акредитований) перебувають законопро" екти щодо захисту вітчизняного кіно, ін" формаційного простору, інші проекти гу" манітарної сфери. Коли вранці в парла" менті бачу, як на черговий порядок денний (на один день!) виносять по 80—90 зако" нопроектів, рішень і постанов, та коли спостерігаю за реальною роботою парла" менту, стає сумно. Чи не випадково до ме" діа потрапляють твердження, що робота парламенту дедалі менше цікавить і уряд, і Президента. Отакої! У цих двох структур влади власне жит" тя. Уряду, схоже, не до виконання вибор" чої програми “Український прорив”. Треба латати інші прориви"дірки, що утворю" ються то тут, то там. Чи не найбільша дір" ка — шалена інфляція. Народ, на плечі якого вона лягла, як завжди, нічого не мо"
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
