Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Події, факти, коментарі · “Якщо живемо у серці з українською ідеєю, ми перемагаємо”. · с. 2сторінка оригіналу ↗

ЗВИТЯГА КОНОТОПА

Слово Просвіти, №28 за 2009 рік

Звитяга Конотопа — яскрава сторінка української історії. І ми повинні відзначати не лише дати наших поразок (Батурин, Крути, Берестечко), а й перемог. На цьому ще раз наголосив Президент України Віктор Ющенко, який взяв участь в урочистостях з нагоди 350-річчя Конотопської битви і закликав пам’ятати про славні перемоги української зброї. В урочистостях взяли участь Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет, представники духовенства, козацтва, багатьох громадських організацій, зокрема товариства “Просвіта”, тисячі людей зі всієї України. Під час урочистостей глава держави поклав квіти до пам’ятника гетьману Івану Виговському в селі Шаповалівці, спорудженого на тому місці, де відбувалася битва. Пам’ятник гетьману встановлено у сквері центральної частини села. Виготовлено його за кошти районного бюджету, скульптор Ю. Медвідь, архітектор В. Биков. На п’єдесталі закріплено металеву табличку у вигляді грамоти із зображенням гетьманських атрибутів: металевого кованого герба та булави з написом: “Іван Виговський — гетьман України”. У центрі села Президент поклав квіти до меморіалу воїнам, загиблим під час Другої світової війни. Віктор Ющенко також узяв участь у відкритті пам’ятного знака на честь 350-річчя перемоги в Конотопській битві. Розташовано знак при в’їзді в село Шаповалівку. Це художня композиція з козацьких шабель, що розрубують щит. Вона символізує перемогу козацької зброї над супротивниками. Знак разом з розташованою на протилежному боці автотраси меморіальною каплицею, збудованою до 350-річчя перемоги у Конотопській битві, становить єдиний архітектурний ансамбль. На пам’ятнику написано: “Тут кувалася слава української зброї! Установлено на честь 350-ої річниці славетної перемоги війська гетьмана Івана Виговського в Конотопській битві”. Автори пам’ятника — скульптори Микола і Богдан Мазури, архітектор Володимир Биков. Знак споруджено за рахунок спонсорських коштів. Під час відзначення славного ювілею Віктор Ющенко взяв участь в освяченні хрестів новозбудованої козацької церкви Різдва Пресвятої Богородиці. Вона розташована в історичному центрі міста, неподалік від залишків Конотопської фортеці, яка ще до переможної битви витримала більш як двомісячну облогу московського війська. І це дало Українська національна культура нині у критичному стані. Культурний простір держави заполонив глобалізаційний сурогат і космополітичний ширвжиток. Міжнародні ініціативи й державні програми щодо екології культурно-мистецького розвою у нас, на жаль, не виконуються. Одним із дієвих факторів національного поступу є вільна творча діяльність митців і всіляка їхня підтримка держави. Нині, попри ухвалені Верховною Радою України закони, укази Президента України та постанови Уряду, існує чимало загроз для існування та розвитку української національної культури і мистецтва. Навіть Київ як одвічний аванпост і взірець етнічної самобутності, потужний у минулому авангард загальнодержавного поступу, не має муніципальної конструктивної культурницької політики, зокрема комплексної програми культурного розвитку столиці. У таких умовах національні творчі спілки постають вагомим фактором провадження культурницької політики України, дієвим помічником і партнером державних органів як центральної, так і місцевої влад, залишаються чи не єдиними фаховими потужними осередками, що намагаються протистояти процесам деградації та занепаду культури і мистецтва. Однак сьогодні спілки перебувають на межі існування з огляду на обмежене фінанзмогу гетьманові Виговському зібрати значні сили для вирішального бою. “Приклад бою під Конотопом 350 років тому вчить нас одного: якщо живемо у серці з українською ідеєю, ми перемагаємо”, — сказав Президент у вітальному слові з нагоди відкриття церкви. Будівництво храму розпочато в кінці липня 2008 року. Замовник — парафія Різдва Пресвятої Богородиці Української Православної Церкви Київського Патріархату. Будівництво ведуть за кошти гуманітарної досування і проблеми із приміщеннями, в кілька разів завищеною платою за оренду землі. Незважаючи на задекларовану підтримку діяльності творчих спілок на державному рівні, органи місцевої влади (і київська влада зокрема) часто не сприяють забезпеченню належного правового та соціального захисту творчих працівників, створенню умов для діяльності національних творчих спілок і їх місцевих осередків. До Національної ради надходять численні звернення митців, у яких висловлюється тривога і стурбованість тим, яке духовне майбутнє чекає на Українську державу і наш народ. Ми висловлюємо “ні” знищенню багатотисячолітньої культури великої європейської нації! І тому з метою проведення радикальних змін у сфері культурної політики України, для запобігання системній безповоротній кризі в цій визначальній для держави сфері, а також для належного виконання Закону України “Про професійних творчих працівників та творчі спілки”, указів Президента України, постанов Уряду України просимо вжити невідкладних заходів щодо підтримки діяльності національних творчих спілок та їх місцевих організацій і осередків, а саме: 1. Забезпечити проведення спільного засідання Ради національної безпеки та оборони і колегії Національної ради з питань культури і духовності на тему “Культурна безпека України”. 2. Внести поправки до Закону України “Про професійних творчих працівників та творчі спілки” щодо посилення захисту майна, пенсійного забезпечення їхніх членів. 2’. Повернути Національній спілці театральних діячів України її приміщення за адресою вул. Ярославів Вал, 14 (420 м3), а також розв’язати проблему фінансування Будинку ветеранів сцени ім. Н. Ужвій. помоги церкви святого Андрія за фінансової підтримки української діаспори штату Іллінойс (США). Автор проекту — архітектор Георгій Рогожин (м. Київ), за проектами якого побудовано майже 50 церков у різних областях України, зокрема в місті Батурині. Г. Рогожин — керівник творчої архітектурної майстерні при Спілці архітекторів України. Співавтори проекту — Яків Леонов і Віталій Лучко. * * * Всеукраїнський фестиваль “Козацький родослав” традиційно проводять у селі Шаповалівці Конотопського району, на місці бойових дій між козаками гетьмана Івана Виговського та московськими військами. Активну участь у проведенні фестивалю беруть і просвітяни. З 2006 року фестиваль уперше проведено як всеукраїнський. Щороку він збирає 15—18 тисяч учасників і гостей. Учасники заходу — творчі колективи України, майстри декоративно-вжиткового мистецтва. Програма свята включає культурно-мистецьку програму “Храм козацького родоводу”, панахиду за загиблими у Конотопській битві, виставку декоративно-вжиткового мистецтва “Від давнини до сьогодення”, виставку козацьких куренів, науково-теоретичну конференцію “Конотопська битва — погляд через століття”. Президент України відвідав фестиваль, зокрема “козацьке містечко”, розташоване на центральній площі Шаповалівки. Для його створення райони Сумської області виставили 19 куренів, що відтворювали побут і традиції козацької доби. У куренях були вироби декоративно-вжиткового мистецтва, гончарний круг, ткацький верстат. Біля куренів самодіяльні творчі колективи виконували епічні й історичні пісні, думи, відтворювали традиції, обряди і звичаї періоду козацької доби. Міністерство культури і туризму України забезпечило роботу козацького табору, кузні, де демонстрували процес виготовлення козацьких шабель, а також проведення козацьких розваг, зокрема кінного театру, каскадерів, а ще — семи куренів, де проводили майстер-класи майстри мистецтв із різних реґіонів України. Демонстрували також виставку зразків козацької зброї: шаблі, пістолі, гармати тощо. Урочистості на Конотопській землі стали яскравим виявом прагнення українців до волі, готовності захистити свою незалежну державу. Підготував Петро АНТОНЕНКО Фото з офіційного сайту Президента України Це була одна з найславетніших перемог української зброї. Апогей українсько-російської війни 1658—1659 років, довго замовчуваної в нашій стражденній історії, війни, що спалахнула невдовзі після Переяславської угоди. Адже вже наступник Богдана Хмельницького — гетьман Іван Виговський фактично розірвав цю угоду, побачивши, що вона несе Україні. Рівно за півстоліття до Івана Мазепи Виговський також зробив спробу відновити незалежність козацької Української держави. Наслідком була військова агресія Московії проти України. Конотопська битва стала розгромом агресорів. На жаль, через відсутність єдності серед нашої еліти ця перемога не призвела до утвердження нашої незалежної держави.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин