Першодрук · “Намагався зачепити проблему, якої майже не торкаються літературні критики — проблема бездуховності і графоманії”. · с. 11сторінка оригіналу ↗
Текст пошкоджено під час розпізнавання — читайте сторінку оригіналу
«Я щас ли вий від спіл ку вань з Ва ми»
Слово Просвіти, №28 за 2012 рік
до брех ні та ли це мірс тва — їх справ ді вис та чає — у наш час і в на ших умо - вах. Гір ко і страш но, ко - ли по діб не має тен ден - цію до роз ши рен ня сво їх го ри зон тів. Мож ли во, у всьо му, що ко ї ло ся дов ко ла ме неу зв’яз ку з “Бе рез не вим сні гом”, не скрізь я був дос тат ньо муд рим і по - мір ко ва ним. Не у всьо - му, пев но, був і пра вий. Та ко ли б ни ні брав ся за “Бе рез не вий сніг” по - ряд ком йо го тво рен ня, на пи сав тіль ки так, як уже на пи сав. Жит тя і на - бу тий дос від до ве ли: Ка - ла ма рі жи ві і ка ла мар - щи ни стіль ки, що го ді. Прав да, це “доб ро” яв - ляє се бе у різ них про я вах і ви дах. Не знаю, що ме не че - кає іще. На лис такло - по тан ня, що був пос ла - ний за по ра дою Ф. Д. О. П. Ю. Ше лес ту ра зом зі стат тею “Пер шо ви мір — жит тя”, не от ри мав ні я - кої від по ві ді. Ни ні зай - ня тий пра цею твор чою. По во лі, по во лі втя гу ю ся зно ву в сер йоз ну ро бо ту і це ме не ті шить. Ра дий, що збе ріг при всіх кос то-і моз ков прав лен - нях, яким під да вав ся, здат ність від чу ва ти, мис ли ти і праг ну ти. При на го ді роз по вім Вам біль ше, аніж дає мож ли вість на це лист. Лист на пи сав Вам піс ля то го, ко ли до ві дав ся, що П. А. З. дзво - нив на За кар пат тя в на шу пись - мен ниць ку ор га ні за цію зі зди ву - ван ням з при во ду орг змін. Щи ро ба жаю Вам щас тя і доб - ра. Ці лую ру ки Ва лен ти ні Да ни - лів ні. Ваш І. Чен дей
1 чер вня 1972 р. Уж го род До ро гий Олесь Те рен ті йо вич! Щи ро дя кую Вам за пам’ять та доб рі по ба жан ня. Я зав жди ва жив со бі Ва ше нез ви чай но чут ли ве, уваж не і щи ре став лен ня. Ра дий, що мав щас тя у жит ті спіл ку ва ти ся з Ва - ми, зна ти Вас із тих роз мов, що рід нять сер ця і зба га чу ють. Спо - ді ва ю ся, що пе ред на ми іще ба га - то світ ло го і прек рас но го. Був би-м щас ли вий, ко ли б Виз дру жи ною за ві та ли в зруч ний для Вас час на За кар пат тя. В на - шій ха ті ми стрі ли б Вас з ши ро ко роз прос тер ти ми обій ма ми, а по - тім зро би ли б ман дрів ку За кар - пат тям. Бу ло б ці ка во (не розбірливо)! Тим біль ше, що ні чи їх ласк не пот ре бу ва ли б — сам я си дів би за кер мом ма ши ни. Ото ж з Ки є ва Вам не тре ба б їха ти влас ним тран спор том. До нас мог ли б лі та - ком доб ра тись. По ду май те над цим і прий міть на ше зап ро шен - ня, як щи рість і лю бов до Вас. Щи ро Ваш. І. Чен дей
До ро гий Олесь Те рен ті йо вич! Нап ри кін ці ро ку в рід но му для ме не Ду бо во му на Вер хо ви ні від кри ва єть ся но ва де ся ти літ ка на ти ся чу уч нів. Для се ли ща, для шко ля рів та пед ко лек ти ву но во - сіл ля ста не ве ли ким і ра діс ним свя том. Зна ю чи умо ви ста рої шко ли, її тем ні неп ри віт ні кла си, но во бу до ва хви лює і ме не. До куль тур ної по дії в Ду бо вім бу де при єм но до да ти іще од ну ра -
дість — по да ру ва ти шко лі книж - ки на ших пись мен ни ківсу час - ни ків з їх ні ми ав тог ра фа ми й сло - ва ми зич ли вої прис вя ти. Ці кни - ги скла дуть зо ло тий фонд біб лі о - те ки, на яв ність же їх в шко лі і се - ли щі ма ти ме ве ли ке емо цій не, ви хов не і пам’ят не зна чен ня для су час ни ків і прий деш ніх. Ук лін но про шу Вас на мій ад - рес в Уж го род на діс ла ти те і стіль ки, що і скіль ки пов ва жа є те най більш зруч ним — все при не се ве ли ку ра дість. До влас них доб рих спо ді вань до даю за хоп ле ну ра дість чис лен - них зем ля ківшко ля рів та їх ню вдяч ність Вам. Зі сво єю ро ди ною ба жаю всьо го тіль ки прек рас но го і світ - ло го для Вас як в спли ва ю чо му, так і нас туп но му 1977 ро ці. Щи ро і сер деч но І. Чен дей Уж го род, 27 лис то па да 1976 р.
30.XII. 1976 р. Уж го род До ро гий Олесь Те рен ті йо вич! Схви льо ва ний і при єм но вра - же ний Ва шою щед ро тою, сер деч - но дя кую за дій сно чу до во го да - рун ка для мо го рід но го се ла. Кни ги, що їх на діс ла ли в Уж го - род, бу дуть уро чис то пе ре да ні шко лі в Ду бо вім. При єм но ме ні, що май же ко жен, до ко го я звер - нув ся з про хан ням на діс ла тишко лі до но во сіл ля кни гу, від гук - нув ся. Ни ні маю доб ру збір ку кни жок, уже й ду маю по ча те ді ло про дов жи ти тим біль ше, що біб - лі о теч ка ця ста ла пам’ят ною і не - пов тор ною. Ра дий, що пись мен - ни ки від гук ну ли ся кни га ми не оди но ки ми, а зде біль шо го кіль - ко ма, з при віт ни ми на пи са ми. Що про се бе? Ба га то му чив ся, бі ду вав, заз на вав злид нів, але й пра цю вав. Не чув бід нос ті, яка прий шла б до ду ші, або сер ця на - віть то ді, ко ли був поз бав ле ний мож ли вос ті і зов сім еле мен тар ної — ку пи ти ба жа ну книж ку чи пла - тів ку. Га даю, що не га раз ди по во лі спли нуть у не бут тя ос та точ но. Над си ла ю чи Вам лис та на лис тів - ках А. Коц ки, хо тів би за ін три гу - ва ти Вас ба жан ням поз на йо ми - ти ся з на ши ми жи во пис ця ми на За кар пат ті ближ че, по бу ва ти в май стер нях бо дай ок ре - мих, А. Коц ка — ко ло - рист з ви со кою куль ту - рою пись ма, май стер - ніс тю док лад ною. Лю - ди на він теж ці ка ва. Вель ми щед рим є та - лант Ф. Ф. Ма най ла, А. Каш шая, В. Ми ки ти, А. Дун ча ка, В. Кон тра - шо ви ча — що не ми - тець, то світ міс ткий і ба га тий. Ко ли ви па де мож ли вість по бу ва ти на За кар пат ті, зна йомс тво з жи во пис ця ми явить ся для Вас хви лю ю чим, ра - діс ним. На реш ті прий шла й до нас, в Уж го род, зи ма, скрізь ча рів но каз ко во. Під от сей зи мо вий нас - трій но во річ ний я щи році лую ру ки Ва шій гос - по ди ні Ва лен ти ні Да ни - лів ні, Вас обій маю і ба - жаю Вам всьо го тіль ки світ ло го і ра діс но го. Не - хай 1977 при хо дить бла - го дат ним і щед рим на доб ро. Здо ров’я Вам, ха - ті ж Ва шій — ми лих і ба - жа них гос тей! Щи ро Ваш зав жди, зви со кою до Вас ша ною і лю бов’ю пос тій ною І. Чен дей
До ро гий Олесь Те рен ті йо вич! Ра дий на діс ла ти Вам свої “Сва ляв ські зус трі чі”. Всяк час від чу вав не тіль ки Ва шу доб ру при хиль ність, але й за ці кав ле ність, нес по кій, під - трим ку. За раз про це ду маю з особ ли вим хви лю ван ням і вдяч - ніс тю. Зда єть ся, по во лі спра ви на ла - год жу ють ся. В день ви бо рів до міс це вих Рад ме не об ра но де пу - та том до Уж го род ської місь кої. Піс ля виг нань це вже Щось. На по чат ку лип ня від пра вив ру ко писпо вість до “Ве сел ки”. Влип ні-сер пні си ді ти му над до - роб кою ру ко пи су піс ля ре цен - зен та для “Ра дян сько го пись мен - ни ка”. Знаю про Ва ші дав ні на мі ри по бу ва ти в За кар пат ті. Справ ді доб ре бу ло б, як би для Вас яви ла - ся мож ли вість за ві та ти в наш край. Лі то ча рів не, осінь, пев но, бу де ба га тою і щед рою. Не раз ду - маю про свою не дот ри ма ну обі - цян ку за вез ти Вам в Кон чу ку щи - ки ма ли ни. Справ ді доб рий сорт — цьо го лі та на ші на са ди бі зби - ра ли й зби ра ли. Га даю, та ки ви - па де зруч на мож ли вість роз ши - ри ти рос лин ність у Ва шо му дач - но му са ду. А як хо ті лось би тра - пи ти в та ку по ру, ко ли мож на б і поп ра цю ва ти в ньо му фі зич но! Ці лую ру ки Ва лен ти ні Да ни - лів ні, ба жаю Вам з ро ди ною доб - ро го лі та і всьо го що най при єм ні - шо го щи ро. Ваш І. Чен дей Уж го род, 12 лип ня 1977 р.
22.VI II.1977 р. Уж го род Вель ми ша нов ний Олесь Те рен - ті йо вич! Щи ро дя кую Вам за лис та і щед ро ту в став лен ні! Ра дий віс тці, що осьось ма є - те по бу ва ти не да ле ко від на шо го краю. Та ки спо ді ва ю ся, що ви па - де доб ра на го да й за ї де те в Уж го - род. Не поз бав те нас приєм нос ті і мож ли вос ті по ві та ти Вас в на шій ха ті на Ви со кій! Бу де мо спо ді ва - ти ся і че ка ти. При цьо му ко ли б Ви заз да ле гідь да ли зна ти ся про день при бут тя до Уж го ро да, осо - бис то я був би Вам зо бов’яза ний. Мій до маш ній те ле фон в Уж го ро - ді 3-29-49, з Трус кав ця под зво ни - ти, зда єть ся, не склад но. Ці лую ру ки Ва лен ти ні Да ни - лів ні. Здо ров’я Вам щед ро! Ваш І. Чен дей
Гли бо ко ша нов ний Оле сю Те рен - ті йо ви чу! Щи ро вдяч ний Вам за “Твою зо рю”, що бу ла лас ка во на діс ла нав пе ред день Но во го ро ку. Кни гу ми вже про чи та ли з ве ли кою но - вою ра діс тю за Вас ще до при мір - ни ка з ав тог ра фом. Сер деч но Вас здо ро ви мо з даль шим до сяг нен - ням, ба жа є мо ба дьо рос ті, ото го ви со ко го нас трою, при яко му га - разд жи веть ся і доб ре пра цю єть - ся. Ук лін ні ві тан ня шлю (і шле - мо!) Ва лен ти ні Да ни лів ні. Пев ні зру шен ня є і в нас на ро бо ті. Піс ля лед ве не де ся тьох літ пе рер ви у мож ли вос ті пуб лі ку ва - ти на пи са не на реш ті за па ле но зе - ле ний вог ник і під ня то за га ти. В 1977 вий шла збір ка на ри сів “Сва - ляв ські зус трі чі”, в 1979-о му “Теп лий дощ” в “РП” і “Каз ка бі - ло го інею” в “Кар па тах”, а оце-но ва книж ка зно ву в “Кар па тах” — “Кри нич на во да”. Кни гу цю на ва жу ю ся Вам і на діс ла ти. Як би Ви знай шли крих ту ча су й про біг - ли очи ма “Ко ма ху в бур шти ні”, був би ра дий. В тво рі на ма гав ся за че пи ти проб ле му, якої май же не тор ка ють ся лі те ра тур ні кри ти - ки — проб ле ма без ду хов нос ті і гра фо ма нії, брид ко го за ро біт - чанс тва в лі те ра тур но му це ху. Ма є мо на За кар пат ті ор га ні - за цій ні змі ни. Прий шов на ро бо - ту но вий сек ре тар об ко му — Бан - дров ський Г. Й. зі Льво ва. Змі на, ймо вір но, нас тиг ла то ді, ко ли да - лі вже бу ло го ді, хоч осо бис то ме - ні вже зов сім не за ва жав і ко лиш - ній. З ро ка ми прий шов дос від і глиб ше ро зу мін ня, а що та ке лі те - ра тор, як з ним бу ти, і до Ю. В. І. В нас туп но му ро ці “Дніп ро” зби ра єть ся ви пус ти ти мій дво - том ник. В лю то му за ве зу ру ко пис до Ки є ва. Оз ву ся кон че до Вас. Як що ма ти му змо гу по тис ну ти Ва шу ру ку, бу ду ра дий. Всьо го, всьо го Вам най бла го - дат ні шо го. А го лов не здо ров’я Вам на дій но го! Щи ро Ваш І. Чен дей. Уж го род, 27 січ ня 1981 р.
7.І.1984 р. Уж го род До ро гий Оле сю Те рен ті йо ви чу! При піз нив ся я з ві тан ня ми до Но во го — за му чи ли ме не злид ні вдо ма, зне ма гаю, не раз па да ю чи у від чай при не ду зі си на Ми хай - ла… Та прий міть хоч те пер мій пок лін до Вас, до Ва шої, та кої до - ро гої мо є му сер цю, ха ти. Щас тя Вам, га раз дів, а най - пер ше здо ров’я — во іс ти ну не о - ці нен но го скар бу. Ці лую ру ки Ва лен ти ни Да ни - лів ни. Ваш зав жди І. Чен дей
Ша нов ний Оле сю Те рен ті йо ви чу! З Но вим ро ком Вас! Не хай 1986 бу де щас ли вим, ра діс ним, в здо ров’ї! Щед ро доб ра ро ди ні Ва шій! І не хай ко жен Ваш крок бла - гос лов ля єть ся скрізь й у всьо му! Щи рощи ро І. Чен дей Уж го род, 30 груд ня 1985 р.
P. S. Дав но, зда єть ся, та кидав но не стрі чав ся з Ва ми й не ба - чив Вас. А так хо четь ся бо дай ко - рот ко по го во ри ти з Ва ми, пам’ята ю чи не тіль ки Ва шу пос - тій ну зай ня тість, але й ці ну ча су Ва шо го. А ме ні за ос тан ні ро киви па ло не лег ко. Твор чі спра ви, звіс но, піш ли га разд піс ля зас ві че но го зе ле но го вог ни ка. Но ві ви дан ня з на пи са - но го в ро ки, ко ли я не ви да вав ся (та ких ро ків бу ло аж 9), бу ли зус - трі ну ті доб ре. Як час то я ду маю, що та ки ро бив зов сім пра виль но, не за нед бу ю чи пра цю над сло вом в лі та по суш ли ві… На не мо ло ді пле чі “я зва лив” со бі ще од ну тяж ку но шу. То рік взя ли ся ми пе - ре бу до ву ва ти ха ту в Уж го ро ді — пев но, при га ду є те на шу са ди буна близь кій од цен тру міс та око - ли ці з вет хою ха тою. Пе ре бу до ву ва ти я був зму ше - ний. Дав ня ха та ще вдат на бу ла, аби в ній до жив свій вік я. Але по - ми ра ти в прас та рій ха ті я вже не міг би. Двоє ді тей, пев ність в то - му, що са ди ба — на ній про жи то від 1949 ро ку — бу ла б по ме ні обов’яз ко во зай ня та, ді тей з неї ро зіг на ли б, й зму си ла спер шу наг ро мад жу ва ти бу ді вель ні ма те - рі а ли, по тім вже й бра ти ся за пе - ре бу до ву. При цьо му для двох ро - дин. Ни ні бу ди нок на міс ці ко - лиш ньо го зве де но но вий. З цег - ли, на пер шок лас но му фун да - мен ті з те са но го гра ні ту, зі збе ре - жен ням пев них еле мен тів ар хі - тек тур них ста ро го, в за кар пат - сько му сти лі, з ви со ким стрім ким да хом під че ре пи цею… Ко рот ко: ха та ма ла б ще й ще на га ду ва ти по ме ні го ря ни на, кот рий щось хо тів і чо гось праг нув не тіль ки при ро - бо ті над сло вом. Бу ду ва ти вкрай важ ко. Те, що мож на бу ло вчи ни ти за ти ся чу ке ер бе ще то му 5-6 ро ків, ни ні хо че ці лі тричо ти ри. Ро біт ник став прим хли вим, го ду ва ти йо го тре ба так, як го ду ють на хра мо во - му свя ті гос тей, при цьо му пос - тій но з хміль ним. Уя віть со бі, ко - ли тре ба три чі са до ви ти за стіл 20-25 чо ло вік про тя гом три ва ло - го ча су. Як що на час по чат ку бу - дів ниц тва (бе ре зень 1984 р.) я мав ма те рі а лів бу ді вель них на са ди бі на 17-20 ти сяч (тіль ки вчи нив ши при пас і вар то бу ло бра ти ся за ро - бо ту), де що біль ше для ве ден ня ро біт, ни ні я бор жник. Але ве ли кої бі ди не ма. Під валь ні при мі щен ня, пер - ший по верх пош ту ка ту ре ні, за ве - де но елек три ку, зроб ле но вік на і две рі. Осьось прис ту пи мо до сан тех ніч них ро біт та опа лен ня. Десь вліт ку все ли мо ся в якусь час ти ну ха ти для про жи ван ня. Ни ні тис не мо ся в од ній кім на ті, ма є мо кух ню й оті по бу то ві служ - би, без яких не обій ти ся. І при цих умо вах я пра цю вав над сло вом. Лед ве не п’ять ро ків від да но ро ма ну “Скрип ко лис ки”. Ро ман має вий ти в 1986 ро ці (тре тій квар тал) в “Кар па тах”. Для ви - дав ців ре цен зу вав ру ко пис дві чі К. П. Во лин ський. В січ ні, пев но, по чи на єть ся ро бо та з ре дак то - ром. Ви дить ся ме ні, що жод но му тво ру я не від дав стіль ки внут - ріш ньої енер гії, як са ме цьо му. Що вий де, по ба чи мо. Зи му 1985—1986 сид жу над-но вою кни гою опо ві дань. Спо ді - ва ю ся десь ран ньою вес ною по - да ти “РП” в ос нов но му, з та ким при ці лом, що по тім іще до дас - ться. В 1984 лед велед ве щось пи - сав у про зі, ко ли не го во ри ти про що ден ни ко ві за пи си під гас лом
Продовження на стор. 12
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
