Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Просвітяни Новомосковська нині продовжують традиції попередників”. “Просвіті”–145 10 · с. 10сторінка оригіналу ↗

Формуємо національну свідомість

Слово Просвіти, №28 за 2013 рік

“Просвіта” у Самарському краї діяла ще у 1930-ті роки. Є дослідження про це новомосковців, зокрема Івана Головатого, Бориса Коваленка, Парасковії Бровченко, Емми Шаповалової. Опубліковано матеріал “Пам’ять про коріння духовності” в газеті “Слово Просвіти” (ч. 15, 2008 р.). У “Новомосковській правді” були опубліковані рідкісні світлини 1930-х років аматорів художньої самодіяльності, які розшукали просвітяни. У ті роки на Воронівці, при Новомосковській залізниці просвітяни організовували гуртки художньої самодіяльності: драматичний, хоровий, народних інструментів. Словом і піснею, музикою сіяли духовність, формували свідомість, пильнували коріння української мови. Керівником “Просвіти” був Іван Варфоломійович Шакало (загинув 1949 року в Західній Україні). Просвітяни Новомосковська нині продовжують традиції попередників. Мета і форми роботи подібні у всіх просвітянських осередків, бо у нас єдиний Статут, бо у нас єдине кермо — наша газета “Слово Просвіти”. Як приклад нашої спільної діяльності з просвітянами Західної України є те, що В. Затишняк, Д. Головченко, Е. Шаповалова зустрічали Новий 2012-й у Львові, брали участь у презентації перевиданої книги нашого земляка, політв’язня Михайла Шевельова “Ув’язнена юність” (автор був репресований 1950 р. у Трускавці). Презентація, організована світлої пам’яті Ярославом Лемиком, тодішнім редактором журналу “Світ дитини”, Богданом Гуцило (краєзнавець із Трускавця), Ігорем Калинцем (політв’язень, поет), відбулася в Музеї етнографії. Книга перевидана коштом “Комітету Оборони Прав Людини” з Сіднею (Австралія) за клопотанням Ярослава Лемика. Ми щиро вдячні львів’янам. Це яскравий приклад єдності Західної і Східної України, нашої спільної діяльності. “Просвіта” у Новомосковську теж мала свою “Світлицю”, в якій зберігалася рідкісна література українською мовою, зразки вишитих рушників, раритетний посуд, різьба з дерева — усе це подарунки просвітян. Там збиралися рухівці, просвітяни, політв’язні й репресовані, жіноче товариство Олени Теліги, козацтво. Діяла координаційна рада. Чому пишемо у минулому часі? Бо на День Злуки 2012 року голова “Просвіти” була в облдержадміністрації на святі, там їй вручили грамоту-подяку за активну діяльність, і цього ж дня виламали замок і під керівництвом правлячої партії вивезли документи, речі, книги (бо “Просвіта” не підтримувала Партію регіонів). Було заявлено в міліцію, в адміністрацію, депутатам. Було звернення голови ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка Павла Мовчана до голови міської ради, до відділу облуправління з питань захисту населення. Але результат нульовий. “Просвіта” досі не має свого приміщення. Обіцяють… Але ми не втрачаємо надій, продовжуємо роботу. Гадаю, що на засіданні Головної ради “Просвіти” розглянуть питання про захист органами місцевої влади діяльності громадських організацій, приймуть рішення згідно зі щойно ухваленим документом про громадські організації. Товариство шанувальників української мови, а згодом Товариство “Просвіта” ім. Тараса Шевченка у Новомосковську створено 1989 року (делегати були на установчій конференції в Києві). Біля джерел організації — близько 140 учасників (головами “Просвіти” були Петро Токар, Михайло Шевельов, з 1995 року — Емма Шаповалова). За 23 роки діяльності багато жовто-блакитних пустоцвітів обсипалось, покинуло “Просвіту”. Багато активістів відійшло у царство небесне. З 1989 року продовжують активну роботу Варвара Соколовська, Тамара Шаровара, Михайло Шевельов, Олександр Таран, Надія Щербина, Ганна Буркацька, Олена Приходько, Анатолій Джусов, Євген Шульга, Раїса Калашникова, Зіна Попова, Василь Цапик та інші. Найактивніші члени “Просвіти” — учасники художньої самодіяльності. До організації увійшли учасники народного хору української пісні, яким 40 років керував заслужений працівник культури Віктор Громов, після його смерті — Дмитро Мірошник, староста — просвітянка з 1989 року Олена Приходько. Про діяльність хористів і їхнього керівника розповіла Е. Шаповалова у книжці “Віконечко до душі” (Дн-ськ, Пороги, 2006) та в статті “Повінчані піснею” у газеті “Січеславський край”, №4, 2012 р. Три роки тому за сприяння “Просвіти” і козацтва при управлінні міської культури було створено козацький хор “Самарська слобода”, до якого згодом долучили хореографічну групу (керівники В. О. Калашнік, В. О. Сокрута, баяніст В. І. Крикунов, солісти Олександр Мірошниченко, Іван Ніжніков, Ольга Калашнік, Леся Баглай, дві Насті — Струїло і Чарун). Нещодавно хору присвоєно звання народного, він — колективний член нашої “Просвіти”. Близько 40 років у Новомос- Виступ краєзнавця Михайла Рябцева ковську діє народний ансамбль бандуристів “Сарма” (керівник С. Ф. Куценко). Він учасник усіх фестивалів і конкурсів всеукраїнського і обласного рівня, де постійно отримує дипломи і нагороди. 1989 року бандуристи виступали на установчій конференції “Просвіти”, відтоді вони члени організації. Голова “Просвіти” Е. О. Шаповалова зібрала матеріали і написала художньо-документальний збірник “Дзвени, бандуро, над Самарою”, на видання якого, на жаль, немає коштів. Але є багато публікацій у газетах. Варта уваги стаття “Мистецьких чар не зникне джерело” (Н. Летюшова, “Новомосковська правда”, 18.04.2007) про засновників та учасників ансамблю бандуристів; спогади Ганни Буркацької (голови первинного осередку просвітян-бандуристів) “Хай знають мої земляки, які ми, справжні патріоти”. На Міжнародному фестивалі “Чорнобильські мотиви” одержали національну відзнаку від Ніни Матвієнко. На духовних піснеспівах “Від Різдва до Різдва” (2012) в Дніпропетровську та на Всеукраїнському фольклорному фестивалі “Писанка” в Коломиї (2012) нагороджені кубком “Писанка” та Дипломом І ступеня. У Новомосковську працює літературно-мистецьке об’єднання “Сарма”, якому тільки 4 роки (керівник О.С. Хиря). Учасники літоб’єднання — колективний член “Просвіти” (голова Н. М. Калита). Творчі люди збираються у читальному залі місцевої бібліотеки (зав. Н. А. Діхтяр), читають і обговорюють свої вірші, проводять зустрічі з письменниками Дніпропетровщини: Лесею Степовичкою, Григорієм Гарченком, Ігорем Тищенком, Олександром Тараненком та ін. Проводять літературні вечори, присвячені ювілейним датам письменників, практичні заняття з культури мовлення та вироблення навиків творчої майстерності “Багатство слова — майстерність автора”. Члени літературно-мистецького об’єднання видали першу колективну збірку “Калиновий цвіт” (Дніпропетровськ, “Пороги”, 2012). Дякуючи Н. М. Калиті, самвидавом видали збірку “Бережіть рідну мову” на захист української державної мови і у відповідь на Ухвалу сесії Головної ради ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка від 15 червня 2012 р та на підставі Всеукраїнського Форуму “Захистимо мову — збережемо Україну” від 25.09.2012 р. Зібрано спогади та твори для збірки про трагічні події голодоморів в Україні “Їм дзвони не дзвонили”. Просвітяни за підтримки Левка Лук’яненка 1993 року на цвинтарі встановили пам’ятний знак “Жертвам голодомору”. Найактивніша діяльність — це зустрічі з читачами у школах, ліцеях, технікумах, бібліотеках, проведення презентацій, літературних вечорів. Торік проведено авторські вечори композитора Олександра Гаркуші, поета і прозаїка Михайла Васюка, Емми Шаповалової. У листопаді провели декаду української мови і писемності: наукову конференцію, де ліцеїсти виступили зі своїми дослідженнями. Юля Макарова у конкурсі досліджень здобула ІІІ місце в області. Кожен клас провів літературні вечори, різноманітні конкурси, оформив газети, девіз яких — “Говорімо завжди українською”. На завершення декади відбувся авторський літературномистецький вечір “Промінням любові окрилена” Емми Шаповалової, авторки книжок “Болем серця і душі” (2005), “Віконечко до душі” (2006) “Сузір’я талантів родини Бровченків” (2007), “У світі краси” (2007), “Патріот, що за любов таврований” (2008), “Петро Калнишевський у Новомосковську” (2009), “Посвята” (2011). Автор і читачі декламували вір ші, заслужений артист України Олександр Мірошниченко, народний ансамбль бандуристів, народний ансамбль “Черемха”, народний хор ім. Віктора Громова та народний козацький хор “Самарська слобода” виконали пісні на слова Емми Олексіївни. Із захопленням прочитали статтю Марії Майщук “Ключ до розуміння” (“Слово Просвіти” ч. 1, 2013) про діяльність Народного дому і Товариства “Просвіта” у селі Глибока Чернівецької області. Так захотілося подякувати просвітянам за творчу і плідну діяльність на ниві українського відродження! Якби всі були такі активні й діяльні, як у с. Глибока! Стаття “Ключ до розуміння” та звернення Головної ради ВУТ “Просвіта” ім. Тараса Шевченка “Напишемо історію “Просвіти” разом” (ч. 50, 2012) спонукали й нас розповісти про діяльність “Просвіти” м. Новомосковська Дніпропетровської області. Ансамбль бандуристів “Сарма”, третя зліва керівник Світлана Куценко

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин